Свідчення «Немає бога, окрім Аллаха» — це підкорення наказам Аллаха

Статті
Друкарня

До яких свобод ви закликаєте і які права вимагаєте?!

Сказав Всевишній Аллах:

وَمَنْ أَحْسَنُ دِينًا مِّمَّنْ أَسْلَمَ وَجْهَهُ لله وَهُوَ مُحْسِنٌ

«Чия релігія може бути чудовіше релігії того, хто підкорив свій лик Аллаху і творив добро» (4:125).

Ібн Касір, коментуючи даний аят, сказав: «Хто краще по релігії, аніж той, хто підкорив свій лик Аллаху — тобто присвятив свої діяння Господу, і робив їх з вірою та надією на нагороду — тобто робив благі справи згідно з законом Аллаха, який Він ниспослав Своєму Пророку ﷺ як керівництво та релігію істини. Без виконання цих двох умов здійснення будь-яких благих справ буде марним:перше — щоб це діяння було чистим;друге — щоб воно було правильним. Під чистотою мається на увазі щирість перед Всевишнім Аллахом, а під правильністю мається на увазі відповідність діяння Шаріату.

Ззовні діяння повинно відповідати Шаріату, а всередині бути щирим перед Аллахом. Лише при виконанні цих двох умов діяння будуть вважатись дійсними, при відсутності ж хоча б однієї із умов діяння стає марним. У кого відсутня щирість, той є лицеміром, адже робить це лише для слави. А хто робить діяння без відповідності Шаріату — є заблудшим невігласом. То, хто виконує ці обидві умови, є віруючим, про яких сказано у Священному Корані:

أُوْلَئِكَ الَّذِينَ نَتَقَبَّلُ عَنْهُمْ أَحْسَنَ مَا عَمِلُوا وَنَتَجاوَزُ عَن سَيِّئَاتِهِمْ

«Вони є тими із мешканців Раю, від яких Ми приймаємо найкраще із того, що вони зробили, і яким Ми прощаємо їх злодіяння» (46:16).

Людина говорить свідчення єдинобожжя «Немає бога, окрім Аллаха», і значення цього полягає у тому, що вона підкорилась Аллаху, своєму Господу, Тому, Хто влаштував її справи; сказавши ці слова, людина підкорила себе усім наказам та заборонам Аллаха. Покірність Аллаху — це підкорення та покора:

فَلاَ وَرَبِّكَ لاَ يُؤْمِنُونَ حَتَّىَ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لاَ يَجِدُواْ فِي أَنفُسِهِمْ حَرَجًا مِّمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُواْ تَسْلِيمًا

«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, доки не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не облишать відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).

Ми  поклоняємось Аллаху і задоволені Ним як Господом, тобто, ми поклоняємось Йому одному, не долучаючи співтоваришів, і ми покірні Його законам. Ми говоримо: «Слухаємось та підкоряємось», — ми слідуємо шляху нашого Пророка ﷺ та його сподвижників. Сподвижникам Пророка ﷺ за їх набожність відкрились скарби цього світу, вони послідували релігії свого прабатька Ібрахіма, вони (а.с.), вони — ханіфи, які не долучали Аллаху співтоваришів. Ханіф не визнає ширк і далекий від цього, він стоїть на істині, і ніхто не зіб’є його з правильного шляху. Таким є шлях порятунку та отримання вдоволення Всевишнього, а той, хто послідує за своїми пристрастями та віддалиться від поминання Аллаха, той встав на шлях Шайтана.

Два шляхи, і немає третього. Шлях істини — мусульманин сподівається на зустріч зі своїм Господом, і він задоволений Ним, він втілює закони Аллаха і не робить відмінності між ними. Другий шлях — це шлях омани, людина бере собі іншого господа окрім Аллаха і вдовольняється іншими законами. Той, хто бажає вдоволення свого Господа та Раю, нехай підкорить свій лик Аллаху і не переступає Його закони. А той, хто бажає іншого, зазнає збитку і зустріне свого Господа розгніваним, і притулком його буде Пекло.

أَفَمَنِ اتَّبَعَ رِضْوَانَ اللّهِ كَمَن بَاء بِسَخْطٍ مِّنَ اللّهِ وَمَأْوَاهُ جَهَنَّمُ وَبِئْسَ الْمَصِيرُ

«Хіба той, хто послідував за вдоволенням Аллаха, подібний до того, хто привів у лють Аллаха і чиїм притулком буде Пекло?! Яке ж погане це місце прибуття!» (3:162).

Невірні та їх прислужники із числа мусульман вести боротьбу проти Умми; вони плетуть підступи вдень та вночі у спробі відвернути мусульман від їх релігії та відняти у них прагнення повернути Іслам як систему для життя. Вони не лише нав’язують свою порочну капіталістичну ідеологію, вони також сумлінно працюють над тим, щоб замінити думки та закони, пов’язані з родиною та її освітою, вони поширюють порочність у суспільстві під приводом «права та свободи особистості»; так які ж права вони дотримують та яку свободу вимагають?

Чи розумно, що мусульманин, який підкорив свій лик Аллаху та Його законам, буде зімнувати або скасовувати закони Аллаха? Чи можливо, щоб мусульманин піднімав гасла, що суперечать його вірі ? Звичайно ж, ні, інакше він зіб’ється з прямого шляху!

Коли був ниспосланий аят про заборону спиртного:

فَهَلْ أَنتُم مُّنتَهُونَ

«Невже ви не припините?» (5:91), —

сподвижники Посланця Аллаха ﷺ тут же виконали веління свого Господа:вони, не думаючи і не вагаючись, вилили чаші зі спритним. Також, коли були ниспослані аяти, що стосуються жіночого вбрання:

وَلْيَضْرِبْنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَى جُيُوبِهِنَّ

«І нехай прикривають своїми покривалами (платками) виріз на грудях» (24:31),

وَلَا يُبْدِينَ زِينَتَهُنّ

«І нехай не показують своїх прикрас» (24:31),

وَلَا تَبَرَّجْنَ تَبَرُّجَ الْجَاهِلِيَّةِ الْأُولَى

«Не вбирайтесь так, як вбирались у часи невігластва» (33:33), —

жінки одразу розірвали свої плащі та прикрилися ними. Передав Бухарі та Абу Дауд від Сафії бінт Шейби, що Айша (р.а.) говорила,що коли був ниспосланий аят про необхідність укриватися, жінки розірвали свої плащі і укрились ними.

Ібн Кайім, нехай змилується над ним Аллах, у книзі «Аль-вабіль ас-сайіб» говорить: «Ознакою належного ставлення віруючого до наказів та заборон Аллаха є те, що за велінням він не шукає причини, яка послаблювала б його позицію у прихильності та керівництві наказам Всевишнього Аллаха. Навпаки, він повністю підкоряється рішенню та волі Всевишнього, виконуючи те, що було велено йому, однаково, чи стала для нього очевидною мудрість Шаріату у повелінні бо забороні, або вона залишилась прихованою. Якщо мудрість, яка міститься у законі Шаріату, стала для віруючого очевидною, тоді це лише збільшує у ньому прихильність та відданість велінню Аллаха».

Підкорення Аллаху, Його Посланцю ﷺ та Шаріату — це причина порятунку від Вогню. Сказав Всевишній Аллах:

وَمَن يُسْلِمْ وَجْهَهُ إِلَى اللَّهِ وَهُوَ مُحْسِنٌ فَقَدِ اسْتَمْسَكَ بِالْعُرْوَةِ الْوُثْقَى

«Хто підкорив свій лик Аллаху, будучи творячим добре, той ухопився за надійну рукоять» (31:22).

Ось так взаємодіє мусульманин з законами свого Господа, він виконує їх у надії, що це буде прийнято від нього. Що стосується реальності, у якій над мусульманином запроваджується капіталістична система, то багато хто пов’язали свої справи з цією системою, особливо після того, як їх релігія була відокремлена від життя,  їх думки зіпсувались, а самі вони почали жити, керуючись вигаданими людиною законами, і багато хто почали вважати, що це є дозволеним. Проте проникливі люди із числа мусульман розкрили цю змову і роз’яснили, що усе це — війна проти релігії та її законів. Ми дякуємо Аллаху за те, що Умма — незважаючи на лиха, що її спіткали — сильна і здатна протистояти невір’ю.

Порочна капіталістична система не насмілилась би виступити проти Ісламу, якщо б не помічники, які обдурили Умму та встановили над нею світські закони. Ця порочна система не взяла б верх над Шаріатом, якщо б не допомога лицемірів, яким обіцяний палаючий вогонь. Їх змови та підступи стали очевидні; з волі Аллаха, вони отримують відплату як у цьому світі з боку Праведного Халіфату, так в у Наступному світі, коли зустрінуть свого Господа.

О, сини кращої Умми! Невірні нападають на релігію Аллаха, вони бажають посіяти серед вас сумніви відносно її законів, вони намагаються наблизити вас до вигаданих законів та відвернути вас від віри. О, мусульмани, не дозволяйте їм маніпулювати вами, не обманюйтесь їх солодкими словами. О, мусульмани, візьміть ситуацію під свій контроль, не боячись докорів на цьому шляху.


Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Зайнат Саміт
28.07.2018

Головне меню