Теледрами стали дуже популярними серед людей усіх вікових категорій та смакових переваг.
Телеканали прагнуть віщати різноманітні художні сюжети, такі як класичні, сучасні, пригодницькі фільми, серіали усілякого можливого жанру від соціальних та гумористичних до любовних та романтичних, а також багато дитячих програм та багатосерійних мультфільмів. Телеекрани стали другом кожного члена родини і віщають йому саме те, що йому подобається. А завдяки технічному розвитку доступ до телесеріалів та програм більше не обмежується телебаченням — тепер їх можна проглядати он-лайн.
Ця телепродукція, особливо дубльована, не позбавлена чужих нашій ісламській культурі ідей та цінностей, які намагаються «перепрограмувати» переваги та самки глядачів у мусульманських країнах згідно з західними ідеями та поняттями, примушуючи вбирати їх у наших суспільствах, щоб усе гниле із Заходу стало тут природним та нормальним. Увесь цей процес не виходить за межі інформаційної політики, яка проводиться у мусульманських країнах і націленої на мусульманську родину та суспільство.
Так, ми знаходимо, що у продукції цієї індустрії, наприклад, прикрашають іхтілят (знаходження чоловіків та жінок в одному місці без дотриманні шаріатських умов), видають його за дух та вимогу сучасності; ми знаходимо, як пропагується культура наготи та розбещеності у мусульманських жінок, що видається як мода та її вихід у світ. Ми також знаходимо, як вони популяризують заборонені Шаріатом відносини між молодими чоловіками та жінками, підбадьорюючи їх піти на цей крок в ім’я «любові», а також спостерігаємо відкриту демонстрацію мункара та вживання алкоголю як чогось із роду елементарного. З екранів іде заклик до абсолютної свободи від усіх шаріатських обмежень, і до усього цього додаються ритуали та звичаї многобожників та ідолопоклонство, які пронизують ці телесеріали та фільми, особливо індійські.
Проте вплив цих фільмів та серіалів не обмежується на ідеях та поняттях, а також відображається на культурі їжі та одягу, на відносинах між членами суспільства та родинами так, що, на жаль, герої цих серіалів стають прикладом для мусульманських синів, які намагаються бути схожими на них у своїх зачісках, рухах та поведінці, і навіть називають своїх дітей їх іменами!
Якщо ми подивимось на жінку, зображену у драмах, ми знайдемо, що вона представлена нам в одній із наступних картин: або вона слабка та пригноблена, нічим не володіє та нічого не вирішує і її не цінує суспільство — у цьому контексті демонструється головна роль жінки бути матір’ю та домогосподаркою з метою дискредитувати цю роль і показати, що вона і є причина страждань жінки. Вона зображена такою, що страждає, тому що вона — жінка, ув’язнена у своєму домі, і усе, що вона повинна робити — це доглядати за домом та виховувати дітей. Так, у розуми жінок вкладається думка про те, що рішення її проблем полягає у повстанні проти цієї ролі та приписаних нею обов’язків. Іще один образ, у якому виставляється жінка — це незалежна жінка, здатна обійтись без чоловіків і керувати своїми справами, по-своєму вдовольняти свої потреби і самостійно приймати рішення, оскільки вона вільна та незалежна у своїх діях, робить усе, що хоче, без обмежень, вона відкидає усе, що обмежує її свободу, не вникаючи у наслідки.
Серіали та драми за допомогою любовних історій та романтики створюють загальну думку та нереалістичні очікування, що формують оманливе бачення у тих, хто прагне до шлюбу, так, що подружнє життя сприймається ними на кшталт «казки», де переважає любов та романтика, а не обов’язки та відповідальність, які несе за собою шлюб, і те, що реальне життя повне труднощів. Окрім того, у цих фільмах ідеальний чоловік — красивий, елегантний, молодий, багатий, який постійно дарує подарунки своїй дружині, а вона тим часом вродлива, чудова, приваблива жінка, завжди вільна для вечірок, клубів та подорожей з чоловіком, нібито у неї немає ніяких обов’язків у родинному житті, а чоловік знати не знає, що він відповідальний за прожиток родини та виховання дітей. Проте молоді люди дуже скоро стикаються з реаліями життя, з відповідальністю та обов’язками, покладеними на них після вступу у шлюб, що відкриває двері для невдач, проблем та чвар у родинному житті, яке може врешті решт прийти до розлучення.
З іншого боку, молоді чоловіки та жінки, які спостерігають за драмами на телеекранах, шукають у своїх супутниках житті відповідність з фізичними стандартами та матеріальними можливостями, які встановили ці фільми, а це вже прелюдія до невдачі у родинному житті у зв’язку з тим, що кожна сторона шукає форму, а не зміст, і компаньйона для «любовної історії», за якою спостерігала у драмах. Вони не шукають набожність і нрав, до яких закликає Іслам і завдяки яким подружнє життя з такою людиною буде сповнене любові, співчуття та спокою, як згадує про це Аллах:
وَمِنْ آيَاتِهِ أَنْ خَلَقَ لَكُمْ مِنْ أَنْفُسِكُمْ أَزْوَاجًا لِتَسْكُنُوا إِلَيْهَا وَجَعَلَ بَيْنَكُمْ مَوَدَّةً وَرَحْمَةً ۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَاتٍ لِقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ
«Серед Його знамень — те, що Він створив із вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили в них заспокоєння, і встановив між вами любов і милосердя. Воістину, у цьому — знамення для людей міркуючих» (30:21).
Проте, цей образ мислення не обмежується тими, хто перебуває у пошуку супутника, але також досяг і подружніх пар. Прихильники цих мелодрам, особливо жінки, знаходять своє життя монотонним, вони одержимі існуючим у кадрі образом життя і вимагають того ж у себе, що призводить до родинних суперечок та домашніх проблем.
Усе це — лише верхівка айсбергу отруйних та згубних ідей, що обрушитись на синів та доньок мусульман через засоби масової інформації, які прагнуть розбестити Умму, стерти ісламські цінності і поняття, пов’язані з різноманітними відносинами, такими як відносини чоловіків і жінок, і запровадити замість них західні поняття, такі «тероризм», «культивуючи» їх з точки зору Заходу і правлячих режимів і виставляючи західний образ життя як виключний приклад для наслідування. Режисери цих екранізацій цілеспрямовано працюють над якістю та спокусливістю — ведуть зйомки мальовничих ландшафтів та фантастичних конструкцій будівель у супроводі з привабливою мелодією, граючи, таким чином, на емоціях людей для того, щоб вплинути на глядача, особливо на молодь.
У зв’язку з цим ми повинні ставитись до ЗМІ і тому, що вони транслюють, будь то драми або що-небудь іще, максимально серйозно і вкрай обережно, не дозволяючи мусульманській молоді стати іграшкою у їх руках і не опинитись легкою здобиччю для них. Тому ми закликаємо усіх батьків взяти участь у турботі про свої родини і у їх захисті від усієї порочності та отрути і нагадуємо їм слова Аллаха:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا قُوا أَنْفُسَكُمْ وَأَهْلِيكُمْ نَارًا وَقُودُهَا النَّاسُ وَالْحِجَارَةُ عَلَيْهَا مَلَائِكَةٌ غِلَاظٌ شِدَادٌ لَا يَعْصُونَ اللَّهَ مَا أَمَرَهُمْ وَيَفْعَلُونَ مَا يُؤْمَرُونَ
«О ті, які увірували! Бережіть себе та свої родини від Вогню, розпалюванням якого будуть люди і каміння. Над ним є янголи суворі та сильні. Вони не відступають від повелінь Аллаха і виконують усе, що їм велено» (66:6).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Бараат Мунасира
29 Мухаррама 1440 р.х.
09.10.2018 р.
