На арені ідейного протистояння Хізб ут-Тахрір оновлює розуміння мусульман відносно Ісламу як системи для життя, застосовуваної в Халіфаті

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Однією із політичних думок, що відповідають реальності, є те, що появі держави передує поява нових ідей, а влада в державі трансформується шляхом трансформації ідей. Якщо ідея, на якій будується держава, є ідеологією, тоді держава буде ідеологічною.

Що стосується мусульман, то їх ідеологією є Іслам, який має основоположну доктрину (акиду) і систему законів (Шаріат). Отож, ідейна боротьба за створення чи руйнування держави була неминуча. Це пояснює те, чому Посланець Аллаха (с.а.с.) був першим, хто заснував державу на принципах Ісламу. Пояснює, чому створенню держави передувала ідея Ісламу, яка зійшла Пророку (с.а.с.) в Одкровенні … А також пояснює, чому він (с.а.с.) спочатку навчав своїх сподвижників в домі аль-Аркама ібн Абу аль-Аркама на халакатах, підготувавши їх склад розуму і склад психіки до ідейного протистояння, а не фізичного. Навіть коли прибічники брехні намагались втягнути Пророка (с.а.с.) в фізичний конфлікт, катуючи до смерті його сподвижників, він нічим не відповідав їм. Повідомляється від Джабіра ібн Абдуллаха (р.а.), що, проходячи повз Аммара і його родини, яких катували, Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

صَبْراً آلَ يَاسِرٍ فَإِنَّ مَوْعِدَكُمُ الْجَنَّةُ

«Терпіть, родина Ясіра, вам обіцяний Рай».

Для того, щоб ідея досягла влади і держава встановилась, люди сили і впливу повинні відгукнутись на неї. Коли лідери племен Аус і Хазрадж в Медині встали на сторону істинної ідеї, буда заснована найвеличніша держава в історії людства, яка проіснувала тринадцять сторіч. Держава Ісламу стала прикрасою світу і сяючим сонцем, перемагаючи брехню на арені ідейного і фізичного протистояння.

Проте з початком другого сторіччя хіджри з’явились чинники, що затуманюють ісламську ідею у розумах мусульман через вплив іноземних філософій, таки як індійська, перська і грецька, з якими мусульмани стикнулись в завойованих ними країнах. Деякі мусульмани спробували примирити Іслам з цими філософіями, які суперечили істинній релігії. Так в свідомість мусульман почала прокрадатись ідейна слабкість.

Останні десятиріччя Аббасидського Халіфату стали переламним моментом у руху Умми. З початку сьомого сторіччя хіджри у розумінні Ісламу почало ігноруватись питання арабської мови, тобто енергія арабської мови була відокремлена від енергії Ісламу. Це стало причиною початку занепаду Ісламської Умми і серйозної слабкості у розумах мусульман по відношенню до розумінню Ісламу.

З кінця одинадцятого сторіччя хіджри ісламський світ наразився на місіонерське і культурне вторгнення, а потім — і на політичне вторгнення з боку західного колонізатора. У тринадцятому сторіччі хіджри (XIX сторіччя по григоріанському календарю), невіруючий усвідомлював слабкість мусульман. Потім з’явилась капіталістична система, система невір’я і брехні, яка кинула виклик ісламській системі, її поглядам і ідеям. Усе це відбулось у стислий проміжок часу, за який слабкі мусульмани були переможені. Але ісламська ідеологія не була переможена, оскільки вона — це єдина істина. Іслам переконує розум і гармонує з природою людини. Ця ідеологія придатна в усі часи і для будь-яких народів, оскільки здатна дати бачення і рішення на будь-яку проблему, не відриваючись від основи і не спотворюючи її.

Що стосується плану Заходу по нанесенню ідейної поразки мусульманам, то він був заснований на трьох стовпах:

Перший: Захід напав на ідеї і рішення Ісламу, почав критикувати і фальсифікувати їх. Він виступив з критикою багатоженства, назвавши це дикістю, порахувавши зрадництвом по відношенню до жінки і підривом домашнього вогнища. Він атакував ідею Халіфату, назвавши це системою диктатури. Він атакував ідею джихаду, назвавши це агресією проти народів.

Другий: Захід кинув виклик Ісламу, знайшовши рішення численних і відновлюваних проблем. Надаючи свої рішення, він задає питання: чи може Іслам вирішувати проблеми? Він питає: чи говорить Іслам в законодавстві про матеріалізм і психологізм?Чи приніс Іслам громадські свободи, що в ньому говориться про них?

Третій: Захід атакував ісламські настрої, заявивши, що прихильність рішенням Ісламу — це сектантський фанатизм, і заявивши, що ненависть мусульман до невір’я і невірних, а також любов до Ісламу і мусульманам — це релігійний фанатизм,і так далі.

Невірний Захід зміг отримати ідейну перемогу над слабкими і переможеними мусульманами, які відмовились від вирішальної зброї у битві — Ісламу. Таким чином, невірні проклали шлях до руйнування Халіфату, що і трапилось 28 Раджаба 1342 року хіджри. Ісламська Держава була повністю зруйнована, а Іслам як система життя скасована. Те, що трапилось, не запустило в Ісламській Уммі ані найменшого руху, що стало доказом ідейного занепаду мусульман.

Потім у середині минулого сторіччя виник Хізб ут-Тахрір, який усвідомив корінь проблеми. Він почав затикати бреши, через які просочувалась західна просвіта, а потім викоренив психологічну пригніченість мусульман. Він обновив розуміння мусульманами Ісламу як системи життя, що вже застосовувалась державою Халіфат,час якого знов наближається. Умма розгорнулась у бік ісламського образу життя і відчула його приємний запах. Через ці настрої невірний колонізатор розлютився, оскільки відчув загрозу поразки на арені ідейного протистояння. Тому він почав діяти у порушення своїх головних принципів і відмовився від встановлених ним правил гри. Він почав розповсюджувати в своїх суспільствах ісламофобію і зводити перешкоду між своїм народом і Ісламом, щоб поразка не прийшла зсередини.

Потім він розв’язав криваву війну проти ідей і рішень Ісламу, перед якими раніше уступив на арені ідейного протистояння. Проти ідей Ісламу він озброївся не своїми ідеями, а танками, літаками і зброєю масового знищення, щоб примусити мусульман розчаруватись у своєму успіху.

Раніше невірний зміг зруйнувати Халіфат у розумах мусульман, перш ніж зруйнувати його фактично. Тому тоді відповідна реакція мусульман була слабкою. Зі знищенням держави Іслам зник як система життя. Тепер, по спливанню ста років після руйнування Халіфату і життя у межах систем, відокремлюючих релігію від життя, невіруючий Захід сподівався, що Умма помре, її образ буде стертий, а від ісламської цивілізації не залишиться і сліду. Але з волі Аллаха з’явився Хізб ут-Тахрір, який активно веде свою діяльність на протязі семи десятиріч. Він обновив розуміння Ісламу у розумах мусульман і повернув вченим, освіченим і простим мусульманам розуміння того, що означає ісламська система життя, а саме:

• Джерело Ісламу — це Одкровення, тобто Коран, Сунна і те, на що вони вказують.

• Іслам — це досконала релігія, рішення якої охоплюють усі аспекти життя. При цьому людина живе у трьох видах відносин: відносини зі своїм Господом,які регулюються акидою і ібадатом; відносини з самим собою, які регулюються положеннями моральності, їжі і одягу; відносини з іншими людьми, які регулюються системами взаємовідносин і покарань.

• Ісламське законодавство має загальні обриси, а іджтіхад — це інструмент, який дозволяє вивести конкретні положення і рішення на основі висловлених, зрозумілих або розумних обрисів, не відхиляючись від цих загальних рамок шляхом брехливої інтерпретації чи навмисного спотворення.

• Іслам заснований на поклонінні Аллаху, яке досягається дотриманням шаріатських норм згідно з критерієм дозволеного і забороненого, а не прийняттям ідеї громадських свобод, які суперечать Ісламу.

• Панування належить Шаріату, а не народу. Джерелом рішень, законодавств і систем є Одкровення, і вони беруться із Одкровення силою доказів, а причина лих і страждань полягає у застосуванні людського законодавства, прийнятого шляхом більшості.

Щоб підкреслити унікальність систем Ісламу, ми наведемо систему правління у межах цих загальних обрисів:

Перше: система правління в Ісламі — це Халіфат.

Халіфат — це загальне керівництво усіх мусульман, яке встановлює норми ісламського права і несе ісламський заклик усьому світу. Встановлення Халіфату є обов’язком усіх мусульман в усіх країнах світу, а невиконання цього зобов’язання є одним із найбільших гріхів, за який Аллах піддасть суворому покаранню. Докази необхідності встановлення Халіфату містяться в Корані, Сунні і одностайності сподвижників. В Корані Аллах рішуче наказує Своєму Посланцю (с.а.с.) правити згідно тому, що зійшло в Одкровенні. Аллах говорить:

وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَنْ يَفْتِنُوكَ عَنْ بَعْضِ مَا أَنْزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ

«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах» (5:49).

Що стосується Сунни, то Муслім наводить хадіс від Нафіа, який чув від Ібн Умара, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَنْ خَلَعَ يَداً مِنْ طَاعَةٍ لَقِيَ اللهَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ لَا حُجَّةَ لَهُ وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مَيْتَةً جَاهِلِيَّةً

«Той, хто вийде із підкорення правителю, в День воскресіння зустріне Аллаха, не маючи ніяких доводів у своє виправдання, а той, хто помре, не присягнувши правителю на підкорення, помре подібно тому, як помирали у часи джахілії». Що стосується сподвижників, то вони були одностайні щодо необхідності вибрати халіфа після смерті Посланця Аллаха (с.а.с.): Абу Бакр, потім Умар, потім Усман, потім Алі, і так ланцюжок обрання халіфів продовжувався …

Система правління в Ісламі відрізняється від інших систем і від тієї реальності, в якій ми живемо:

• На верхівці Ісламської Держави нема ані суверенної ради, ані адміністрації президента республіки, ані королівської канцелярії, ані ради наслідного принца. Є лише халіф, уповноважений і виконавчий помічники. Халіф вступає на свою посаду, як тільки йому буде принесена присяга. Що стосуєтьсь помічників, то вони уповноважуються халіфом. Коли Посланець Аллаха (с.а.с.) був правителем держави, Абу Бакр і Умар були його уповноваженими помічниками, а Алі ібн Абу Таліб і Шурахбіль ібн Хасана були його виконавчими помічниками. Алі записував договори і мирні угоди, коли вони укладались, а Шурахбіль писав послання королям того часу.

• Інтереси людей в охороні здоров’я, освіті, електрозабезпеченні, водопостачанні та інших сферах управляються не кабінетом міністрів, який складається із політиків, а компетентними директорами, і вони не є роздільним відділами, а швидше, одним відділом, що очолює кожен філіал.

• Управління у вілаята централізоване, а адміністрація децентралізована у тому змісті, що валій призначається халіфом, і він не отримує владу шляхом виборів.

• В Ісламі немає імунітету у жодного чиновника, навіть у халіфа. Усі підкоряються рішенням суду, який буває трьох типів: махакім — суд для вирішення спорів між людьми, хісба — суд по порушенням, що завдають шкоду правам суспільства, і мазалім — суд для усунення несправедливості з боку держави у відношенні населення і для вирішення конфліктних ситуацій між народом і державою. Халіф знаходиться в юрисдикції суду мазалім і обмежений рамками шаріатського рішення, яке приймається у цьому суді. У цьому відношенні ісламська система перевершує президентську систему США, де президента судить Конгрес замість нейтральної судової влади. І конгресмени перебувають в одній партії з президентом і зв’язані з ним. Ми бачили, як Конгрес двічі не зміг осудити Трампа, навіть незважаючи на те, що він порушив конституцію.

• Маджліс аль-Умма існує для здійснення ради і звіту халіфа, а не для прийняття рішень більшістю голосів, як в демократичній системі. Припустимо, щоб у його склад входили немусульмани, щоб мати можливість скаржитись на несправедливість по відношенню до них з боку правителів, а також на погане застосування до них законів Ісламу, відсутність послуг і т.д. Члени Маджліса обираються Уммою, тому що вони представляють думку людей.

Сьогодні, по спливанню сто років після руйнування Халіфату, наша Умма усвідомила, що вона є єдиною ісламською нацією, і зрозуміла, хто є її справжнім ворогом і інструментом ворога. Умма бажає жити у затишку Ісламу, застосовуваного у Другому Праведному Халіфаті. Щоб розширити розуміння ісламського образу життя і шляху його відновлення, ми запрошуємо вас детально вивчити ісламську просвіту у книгах Хізб ут-Тахрір.

#أقيموا_الخلافة
#ReturnTheKhilafah
#YenidenHilafet
#خلافت_کو_قائم_کرو

 

Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Хатім Джафар Ібрахім, член маджліс вілаята Хізб ут-Тахрір в Судані
19 Раджаба 1442 р.х.
03.03.2021 р.