Максимальний строк, допустимий для вибору халіфа

Хадіс
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Вітаємо вас, дорогі брати і сестри по усьому світу, у межах нового випуску із серії «Разом з благородним хадісом». Ми починаємо з найкращого привітання: ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Імам Муслім приводить у своєму «Сахіху»:

حَدَّثَنَا عُبَيْدُ اللَّهِ بْنُ مُعَاذٍ الْعَنْبَرِيُّ، حَدَّثَنَا أَبِي حَدَّثَنَا عَاصِمٌ وَهُوَ ابْنُ مُحَمَّدِ بْنِ زَيْدٍ عَنْ زَيْدِ بْنِ مُحَمَّدٍ عَنْ نَافِعٍ قَالَ: جَاءَ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ عُمَرَ إِلَى عَبْدِ اللَّهِ بْنِ مُطِيعٍ حِينَ كَانَ مِنْ أَمْرِ الْحَرَّةِ مَا كَانَ زَمَنَ يَزِيدَ بْنِ مُعَاوِيَةَ، فَقَالَ: اطْرَحُوا لِأَبِي عَبْدِ الرَّحْمَنِ وِسَادَةً، فَقَالَ: إِنِّي لَمْ آتِكَ لِأَجْلِسَ أَتَيْتُكَ لِأُحَدِّثَكَ حَدِيثًا سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُهُ، سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ: "مَنْ خَلَعَ يَدًا مِنْ طَاعَةٍ لَقِيَ اللَّهَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ لَا حُجَّةَ لَهُ وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّة"

Передається від Убайдуллаха ібн Муаза аль-Анбарій, від його батька, від Асима, він же Ібн Мухаммад ібн Зейд, від Зейда ібн Мухаммада, від Нафі, що Абдуллах ібн Умар прийшов до Абдуллаха ібн Мути, коли той був правителем однієї із каменистих місцевостей у часи (правління) Язіда ібн Муавії. Тоді (Ібн Мути)сказав: «Киньте Абу Абдуррахману подушку», — на що Ібн Умар відповів: «Я не прийшов до тебе сидіти. Я прийшов, щоб розповісти тобі хадіс, який я чув від Посланця Аллаха (с.а.с.): «Той, хто вийде із підкорення (правителю) — той зустріне Аллаха у Судний день, не маючи ніяких доводів (у своє виправдання); і той, хто помре, не давши байату (присяги на підкорення правителю) — помре смертю часів джахілії (невігластва)».

Цей хадіс пояснює обов’язковість наявності шаріатського байату, даного мусульманами халіфу, а також важливість наявності халіфа в житті мусульман, оскільки від цього безпосередньо залежить запровадження норм (ахкямів) Шаріату. До того ж, обрання і призначення халіфа обмежене коротким строком — в три дні і дві ночі. Мусульманину неприпустимо проводити три ночі без байату халіфу. Якщо ж призначення нового халіфа затягнулось до третьої ночі, у  той час як мусульмани займались призначенням халіфа, але їм не вдалось завершити почате по різним непередбаченим обставинам, тоді вони не несуть відповідальності і на них немає гріху. Адже, незважаючи на їх зусилля, їм не вдалось встигнути в строк з призначенням халіфа в силу обставин, незалежних від них. Ібн Хіббані Ібн Маджа передають від Ібн Аббаса, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

إِنَّ اللَّهَ تَعَالَى وَضَعَ عَنْ أُمَّتِي الْخَطَأَ، وَالنِّسْيَانَ، وَمَا اسْتُكْرِهُوا عَلَيْهِ

«Воістину, Всевишній Аллах пробачив моїй Уммі помилки, забудькуватість і усе, до чого вони були примушені».

Проте якщо ж мусульмани не заклопотані даним питанням, то усі вони перебувають у гріху, поки не ствердять халіфа, і лише тоді з них спаде фард, але не спаде гріх за те, що вони були бездіяльними. Цей гріх буде залишатись доти, доки не звершиться звіт перед Аллахом у Судний день поруч з усіма мусульманами, які не робили фардів.

Стосовно обов’язковості займись питанням дачі байату халіфу, якщо ця посада вакантна, варто відмітити поспішність сподвижників у цій справі під навісом Бану Саіда у той же день, коли помер Посланець (с.а.с.), при тому, що іще не було здійснено поховання Пророка (с.а.с.). В день смерті Пророка (с.а.с.) Абу Бакру був даний байат інікад (заключення), на другий день люди зібрались в мечеті, щоб дати Абу Бакру байат таа (підкорення).
Ібн Хіббан передав у своєму «Сахіху» від Умара ібн аль-Хаттаба(р.а.) наступне:

وَإِنَّهُ كَانَ مِنْ خَبَرِنَا حِينَ تُوُفِّيَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنَّ عَلِيًّا وَالزُّبَيْرَ وَمَنْ مَعَهُمَا تَخَلَّفُوا عَنَّا ، وَتَخَلَّفَتْ الْأَنْصَارُ عَنَّا بِأَسْرِهَا، وَاجْتَمَعُوا فِي سَقِيفَةِ بَنِي سَاعِدَةَ وَاجْتَمَعَ الْمُهَاجِرُونَ، إِلَى أَبِي بَكْرٍ، فَبَيْنَا نَحْنُ فِي مَنْزِلِ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، إِذْ رَجُلٌ يُنَادِي مِنْ وَرَاءِ الْجِدَارِ: اُخْرُجْ إِلَيَّ يَا اِبْنَ الْخَطَّاب، فَقُلْتُ: إِلَيْكَ عَنِّي فَإِنَّا مَشَاغِيلُ عَنْكَ، فَقَالَ: إِنَّهُ قَدْ حَدَثَ أَمْرٌ لَا بُدَّ مِنْكَ فِيهِ، إِنَّ الْأَنْصَارَ قَدْ اِجْتَمَعُوا فِي سَقِيفَةِ بَنِي سَاعِدَةَ، فَأَدْرِكُوهُمْ قَبْلَ أَنْ يُحْدِثُوا أَمْرًا، فَيَكُونُ بَيْنَكُمْ وَبَيْنَهُمْ فِيهِ حَرْبٍ، فَقُلْتُ لِأَبِي بَكْرٍ: اِنْطَلِقْ بِنَا إِلَى إِخْوَانِنَا هَؤُلَاءِ مِنْ الْأَنْصَارِ، فَانْطَلَقْنَا نَؤُمُّهُمْ، فلقيَنا أَبُو عُبَيْدَةُ بْنُ الْجَرَّاح، فَأَخَذَ أَبُو بَكْر بِيَدِهِ، فَمَشَى بَيْنِي وَبَيْنَهُ

«Ми дізнались,що коли помер Посланець Аллаха (с.а.с.), а Алі, Зубайр і деякі з ними (такі як Аббас) були окремо від нас (займаючись справами поховання), ансари великою групою зібрались окремо від нас під навісом Бану Саіда. Мухаджири ж зібрались біля Абу Бакра. Ми знаходились в доме Посланця Аллаха (с.а.с.), колись хтось крикнув із-за стіни: «Вийди до мене, о Ібн аль-Хаттаб». Я ж сказав: «Іди ти до мене,ми тут на відміну від тебе зайняті». Той чоловік сказав: «Трапилось дещо,у що тобі слід втрутитись. Ансари зібрались під навісом Бану Саіда. Покваптесь, поки не трапилось того, що може розпалити між вами і ними війну». Тоді я сказав Абу Бакру: «О, Абу Бакр, підемо до наших братів ансарів». Ми поквапились до них. Нам зустрівся Абу Убайда ібн аль-Джаррах, який взяв за руку Абу Бакра, а потім йшов між мною (і Абу Бакром) посередині».

Це ясно свідчить про те, що сподвижники займались питанням байату халіфу, залишивши при цьому навіть питання поховання вельмишановного Пророка (с.а.с.) доти, поки не призначили собі халіфа.

Що стосується того факту, що максимальний строк, на протязі якого мусульмани можуть призначити халіфа, складає три дні і дві ночі, то це пов’язано з діями і розпорядженнями Умара незадовго до смерті. Умар (р.а.) перед своєю смертю велів ахлюль-шура справитись з цією справою на протязі трьох днів. А потім розпорядився, щоб у випадку, якщо халіф не буде призначений на протязі цих трьох днів, були вбиті ті, хто не справився з цією справою у строк. Для здійснення даної страти, якщо вона знадобиться, він призначив 50 мусульман. Умар (р.а.) пішов на такий крок, незважаючи на те, що мова йде про ахлюль-шура, та й, до того ж, про великих сахабів. Більше того, усе це відбувалось на виду і слуху решти усіх інших сподвижників Пророка (с.а.с.).

При усьому цьому немає жодного повідомлення, щоб хтось із них вийшов з запереченням щодо наявних наказів і рішень. Навпаки, вони усі одностайно виразили згоду (Іджма) з неприпустимістю відсутності у мусульман халіфа більше трьох днів і двох ночей. А Іджма ус-Сахаба, як відомо, є таким же шаріатським доводом, як Коран і Сунна.

У книзі ат-Табарі «Історія пророків і царів» приводяться слова Умара на смертному одрі кандидатам на пост халіфа після нього:

فَإِذَا مِتُّ فَتَشَاوَرُوا ثَلاثَةَ أَيَّامٍ ، وَلِيُصَلِّ بِالنَّاسِ صُهَيْبٌ ، وَلا يَأْتِيَنَّ الْيَوْمُ الرَّابِعُ إِلا وَعَلَيْكُمْ أَمِيرٌ مِنْكُمْ ، وَيَحْضُرُ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ عُمَرَ مُشِيرًا وَلا شَيْءَ لَهُ مِنَ الأَمْرِ ، وَطَلْحَةُ شَرِيكُكُمْ فِي الأَمْرِ ، فَإِنْ قَدِمَ فِي الأَيَّامِ الثَّلاثَةِ فَأَحْضِرُوهُ أَمْرَكُمْ ، وَإِنْ مَضَتِ الأَيَّامُ الثَّلاثَةُ قَبْلَ قُدُومِهِ فَاقْضُوا أَمْرَكُمْ

«Коли я помру, радьтесь на протязі трьох днів, і нехай намази з людьми проводить Сухайб. І нехай до четвертого дня у вас неодмінно буде правитель. Нехай Абдуллах ібн Умар бере участь у раді, проте він не має права на владу. І нехай Тальха буде вашим співучасником. Якщо він з’явиться на протязі цих трьох днів, нехай він буде разом з вами. Якщо ж він не з’явиться на протязі трьох днів, то вирішуйте свою справу без нього».

У цій же книзі ат-Табарі приводиться наступне:

Умар, звертаючись до Абу Тальхи аль-Ансарі, сказав:

يَا أَبَا طَلْحَةَ إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ طَالَمَا أَعَزَّ الإِسْلامَ بِكُمْ ، فَاخْتَرْ خَمْسِينَ رَجُلا مِنَ الأَنْصَارِ ، فَاسْتَحِثَّ هَؤُلاءِ الرَّهْطَ حَتَّى يَخْتَارُوا رَجُلا مِنْهُمْ

«О, Абу Тальха, воістину, Великий і Всемогутній Аллах завдяки вам (ансарам) довгий час звеличував Іслам, так що вибери 50 людей із ансарів, щоб спонукати цю групу вибрати одного між собою».

Люди стали активно суперничати у реалізації даної справи. Багато чого було сказано ними щодо цього поводу, і Абу Тальха сказав:

أَنَا كُنْتُ لَأَنْ تَدْفَعُوهَا أَخْوَفَ مِنِّي لَأَنْ تَنَافَسُوهَا ، لَا وَالَّذِي ذَهَبَ بِنَفْسِ عُمَرَ لَا أَزِيدُكُمْ عَلَى الْأَيَّامِ الثَّلَاثَةِ الَّتِي أُمِرْتُمْ ، ثُمَّ أَجْلِسُ فِي بَيْتِي فَأَنْظُرُ مَا تَصْنَعُونَ

«Я більше побоювався того, що ви відмовитесь від цієї справи, аніж того, що почнуться такі дебати. Клянусь Тим, Хто забрав душу Умара, я не збільшу вам строк (для обговорення) більше (встановлених Умаром) трьох днів. Потім я сяду дома і подивлюсь, що ви будете робити».

Три дні і дві ночі — таким є максимальний строк, на протязі якого мусульманам допустимо перебувати у відсутності халіфа, при умови, що вони цілком зайняті його призначенням. Яким же є наше положення, якщо Халіфат відсутній на протязі дев’яноста з гаком років? Саме років, а не днів, дорогі мусульмани! В якому ж гріху і непослуху живуть мусульмани сьогодні. Так, можливо, гнів Аллаха у даному питанні обходить тих, хто веде діяльність по встановленню Ісламської Держави і призначенню халіфа мусульман. Можливо, у якості нагороди за докладені зусилля такі мусульмани будуть прощені за те, що жили без халіфа і байату. Так що прагніть до прощення вашого Господа, о,мусульмани, перш ніж ви предстанете перед Ним, не маючи ніяких доводів у своє виправдання, отримавши при цьому болісне покарання.

До нових зустрічей, дорогі слухачі, при вивченні наступного хадісу Пророка (с.а.с.). нехай береже вас Аллах. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

 


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
10 Раджаба 1441 р.х.
05.03.2020 р.