Хадіс про знущання над мертвими

2 — Відверті місця (аврат) у наложниці

Від Умм Ахмад

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі вабаракятуху, наш дорогий брате та аміре! Нехай захистить Вас Аллах від помилок.

Мою увагу звернув на себе хадіс у другому томі книги «Ісламська особистість» у темі «Військова політика» на сторінці 192 (від ред. — в арабській версії книги). Хадис звучить наступним чином:

أَمَا وَالَّذِي أَحْلِفُ بِهِ إِنْ أَظْفَرَنِيَ اللَّهُ بِهِمْ لَأُمَثِّلَنَّ بِسَبْعِينَ مَكَانَكَ

«Клянусь, якщо Аллах дасть мені перемогу над ними, я познущаюсь над сімдесятьма із них через нього!».

Проте при розгляді даного хадісу я помітила, що цей хадіс є слабким, і ніхто із вчених не вважав його достовірним і не приймав його у якості аргументу. Наскільки мені відомо, ми не застосовуємо слабкі хадіси. Але у чому причина приведення цього хадісу у якості доказу, або існує якесь інше розуміння застосування його у даній темі? Наскільки я зрозуміла, постанова Шаріат, що згадується у темі, не виведена іх хадісу, а швидше — із благородного аяту:

وَإِنْ عَاقَبْتُمْ فَعَاقِبُوا بِمِثْلِ مَا عُوقِبْتُمْ بِهِ وَلَئِنْ صَبَرْتُمْ لَهُوَ خَيْرٌ لِلصَّابِرِينَ

«Якщо ви піддасте їх покаранню, то карайте їх так, як вони карали вас. Проте якщо ви проявите терпіння, то так буде краще для терплячих» (16:126).

Проте чому автор приводить цей хадіс у якості доказу? Чи можете Ви пояснити нам? Нехай винагородить Аллах Вас благом!

Іще одне питання виникло у мене у цій книзі при вивченні позиції Ісламу щодо рабства та поневолення, а саме — відносно аврату (відвертих місць) у наложниці. Чи не могли б Ви розкрити нам його більш широко, аніж у книзі. Відомо, що вчені розійшлись у думках у цьому питанні. Чи не могли б Ви пояснити найбільш сильну думку на Ваш розсуд?

Нехай винагородить Вас Аллах благом.

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі вабаракятуху.

Перше — відносно хадісу: «Клянусь, якщо Аллах дасть мені перемогу над ними, я познущаюсь над сімдесятьма із них через нього!», — який згадується у другому томі книги «Ісламська особистість».

Тема заданого Вами питання розглядається у другому томі книги «Ісламська особистість» у наступному порядку:

«Причиною ниспослання цього аяту був той випадок, коли многобожники знущались над тілами мусульман у день битви при Ухуді. Вони розпороли їх животи, відрізали їх статеві органи та носи. Вони познущались над усіма мусульманами, за винятком Ханзали ібн ар-Рахіба. Посланець Аллаха ﷺ, побачивши, як вони познущались над Хамзою, побачивши жахливий вид його розпоротого живота та відрізаного вуха, сказав:

أَمَا وَالَّذِي أَحْلِفُ بِهِ إِنْ أَظْفَرَنِيَ اللَّهُ بِهِمْ لَأُمَثِّلَنَّ بِسَبْعِينَ مَكَانَكَ

«Клянусь, якщо Аллах дасть мені перемогу над ними, я познущаюсь над сімдесятьма із них через нього!», — передав ат-Табарані в «Аль-Кабір».

Вірно, є такі, які порахували цей хадіс слабким з причини згадування Саліха аль-Марій у ланцюжку передатчиків цього хадісу. Аль-Хафіз ібн Касир сказав, що ланцюжок передачі цього хадісу досить вразливий (слабкий) оскільки у ньому присутній передавач Саліх, який вважається не заслуговуючим на довіру передавачем серед ісламських вчених.

Тим не менш, з іншого боку, можна звернути увагу на наступні моменти:

1 — Відомий ісламський вчений аль-Хакім вивів у своїй книзі «Аль-Мустадрак» повідомлення, передане Саліхом аль-Марій, а також це зробив Імам ат-Табарані у своїй книзі «Аль-Кабір». Нижче ми приведемо текст передачі повідомлення аль-Хакіма у книзі «Аль-Мустадрак» (том 11, стор. 225):

4882 — Повідомив Абу Бакр ібн Ісхак, розповів Мухаммад ібн Ахмад ібн ан-Надр, розповів Халід ібн Хаддаш, Саліх аль-Марій від Сулеймана ат-Туайма, від Усмана ан-Нахдій, від Абу Хурайри (р.а.), що Пророк Мухаммад ﷺ у день Ухудської битви побачив, як розтерзане тіло вбитого Хамзи лежало на землі. І ніщо так сильно не засмучувало Пророка Мухаммада ﷺ, як побачене у той день жахливе видовисько. Підійшовши до тіла Хамзи, Пророк Мухаммад ﷺ сказав: «Нехай змилується над тобою Аллах! Ти був людиною, яка зміцнювала родинні зв’язки, робила багато добрих справ. Не буде у мене більше такого горя та суму, як сьогодні, у день твоєї загибелі», — а потім він сказав: «Клянусь, якщо Аллах дасть мені перемогу над ними, я познущаюсь над сімдесятьма із них через нього». У той час були ниспослані наступні аяти Корану:

وَإِنْ عَاقَبْتُمْ فَعَاقِبُوا بِمِثْلِ مَا عُوقِبْتُمْ بِهِ وَلَئِنْ صَبَرْتُمْ لَهُوَ خَيْرٌ لِلصَّابِرِينَ

«Якщо ви піддасте їх покаранню, то карайте їх так, як вони карали вас. Проте якщо ви проявите терпіння, то так буде краще для терплячих» (16:126), —

і до кінця сури. Потім Посланець Аллаха ﷺ відмовився від своєї клятви та утримав себе від того, що хотів зробити.

Аль-Хакім проявив мовчання у відношенні цього хадісу, не вважав його слабким і не сказав про нього, що він — достовірний. Але, незважаючи на це, він згадав його у своїй збірці достовірних хадісів «Аль-Мустадрак».

2 — Факіхи — вчені ісламського права — застосовували даний хадіс у своїх книгах:

а) Абу Бакр аш-Шафії у книзі «Аль-Фаваід аш-Шахірбіль-Гіляніят», яку він диктував своєму учню Абу Талібу Мухаммаду ібн Гіляну:

«232 — Нам розповів Абу Бакр аш-Шафії у п’ятничний день у середині місяця аль-Мухаррам у 354 році, що Хамід ібн Мухаммад почув від Башира ібн аль-Валіда, Саліха аль-Марій, від Сулеймана ат-Туайма, від Усмана ан-Нахдій, від Абу Хурайри (р.а.), що Пророк Мухаммад ﷺ у день Ухудської битви зупинився біля тіла загиблого Хамзи ібн Абдуль-Мутталіба. Перед ним предстало найжахливіше із того, що він коли-небудь бачив. Побачивши, що тіло Хамзи було сильно розтерзане, Посланець Аллаха ﷺ сильно розстроївся та сказав: «Нехай змилується над тобою Аллах! Ти був таким, яким я тебе навчив. Ти зміцнював родинні зв’язки, робив багато добрих справ. Не буде у мене більше такого горя та суму, як сьогодні у день твоєї загибелі», — а потім він сказав: «Клянусь, якщо Аллах дасть мені перемогу над ними, то я познущаюсь над сімдесятьма із них через нього». І тоді ниспустився янгол Джабраіл до Пророку Мухаммаду ﷺ з останніми аятами сури «Ан-Нахль» (бджоли):

وَإِنْ عَاقَبْتُمْ فَعَاقِبُوا بِمِثْلِ مَا عُوقِبْتُمْ بِهِ وَلَئِنْ صَبَرْتُمْ لَهُوَ خَيْرٌ لِلصَّابِرِينَ

«Якщо ви піддасте їх покаранню, то карайте їх так, як вони карали вас. Проте якщо ви проявите терпіння, то так буде краще для терплячих» (16:126), —

і до кінця сури. Посланець Аллаха ﷺ проявив терпіння, повернув свої клятвені слова назад та утримав себе від того, що хотів зробити».

б) Абу Мухаммад аль-Ханафій Бадруддин аль-Айні, який помер у 855 році по хіджрі, автор книги «Аль-Бінаяту шарх-уль-Хідаяті», згадав цей хадіс від Абу Хурайри по іншому ланцюжку:

«Що стосується слів Всевишнього Аллаха: «وَإِنْ عَاقَبْتُمْ» («Якщо ви піддасте їх покаранню»), — то ат-Тахавій, нехай змилується над ним Аллах, повідав від Мукассіма, від Ібн Аббаса, від Абу Хурайри,нехай буде задоволений ним Аллах, про те, що Посланець Аллаха ﷺ у день загибелі Хамзи, нехай буде задоволений ним Аллах, пообіцяв помститися за загиблого дядька, сказавши: «Якщо я отримаю перемогу над ними», — у другій версії хадісу говориться: «Клянусь, якщо Аллах дасть мені перемогу над ними, я познущаюсь нам сімдесятьма із них через нього». Потім Всевишній Аллах ниспослав наступні аяти із сури «Ан-Нахль» (бджоли):

وَإِنْ عَاقَبْتُمْ فَعَاقِبُوا بِمِثْلِ مَا عُوقِبْتُمْ بِهِ وَلَئِنْ صَبَرْتُمْ لَهُوَ خَيْرٌ لِلصَّابِرِينَ

«Якщо ви піддасте їх покаранню, то карайте їх так, як вони карали вас. Проте якщо ви проявите терпіння, то так буде краще для терплячих» (16:126).

Посланець Аллаха ﷺ проявив терпіння, повернув свої клятвені слова назад та утримав себе від того, що хотів зробити. Таким чином, стає очевидним зміст цього аяту».

На підґрунті вищеприведеного ми дійшли до наступного: «Допускається застосування цього хадісу у якості пізнання причини ниспослання аяту у темі «Військова політика» у другому томі книги «Ісламська особистість».

Друге: Відносно аврату (відвертих місць) у наложниці:

Перш ніж приступити до відповіді, хотів би сказати, що мені незрозуміло, чому Ви задаєте таке питання у той час, як у сьогоднішній реальності не існує наложниць? Але, як би там не було, ісламські вчені (факіхи) розійшлись у думках відносно відвертих місць наложниці по відношенню до стороннього чоловіка. Одні сказали, що їх відверті місця — такі ж самі відверті місця, як і вільної жінки.

Інші вирішили, що її відверті місця — такі ж самі, як і чоловіка. Треті,зокрема — прихильники ханафітської школи почали вважати, що у наложниці — такі ж самі відверті місця, як у жінки перед її махрамами. Кожна група вчених здійснювала свій іджтіхад та слідувала йому. Мене більше переконує думка прихильників ханафітської школи, які вважають, що відверті місця наложниці — такі ж самі, як і вільної жінки перед її махрамами. Про це ми детально виклали у книзі «Соціальна система в Ісламі»:

«Це ті частини тіла жінки, які зазвичай не прикрашають. Спереду — від коліна до колья на шиї, а ззаду — від колін до кінця спини жінки. Усі ці ділянки тіла наложниці є відвертими місцями — авратом. Таким чином, її ноги можуть бути відкрити до колін, а також шия, волосся та лікті. Решта частин тіла, тобто від коліна до колья на шиї спереду та від колін до кінця спини ззаду, заборонено оголяти перед сторонніми чоловіками. Усе тіло наложниці є забороненим — авратом — за винятком волосся, шиї, ліктів та ніг до колін.».

І немає необхідності вдаватися у подробиці доказів. Халіф прийме ту шаріатську постанову, які він вважатиме найбільш сильною згідно своєму іджтіхаду. І якщо халіф прийме, що відверті місця наложниці — такі ж самі, як і вільної жінки, то громадянам Ісламської Держави треба буде  дотримуватись цього рішення. Якщо він прийме, що відверті місця наложниці — такі ж самі, як і вільної жінки перед її махрамами, яку я вважаю найбільш сильною думкою, то треба буде дотримуватись цього рішення.

Аллах знає краще!

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
24 Шавваля 1439 р.х.
08.07.2018 р.

Низка відповідей вченого, шейха Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання відвідувачів його сторінки у «Facebook» «Фікхій»