Питання: «Спеціальний посланець ООН в М’янмі Крістін Шранер Бургенер заявила: «Сьогодні був найкривавіший день з дня перевороту 1 лютого. Тільки сьогодні загинуло 38 людей».
Сили безпеки М’янми розстріляли демонстрантів, протестуючих проти військового перевороту» («AlJazeera», 03.03.2021). Армія скоїла військовий переворот в М’янмі (Бірмі) 1 лютого 2021 року, в день, коли новий парламент повинен був провести свою першу сесію . військові заарештували президента республіки, прем’єр-міністра і багатьох міністрів і політиків. Америка рішуче відреагувала на переворот і почала вимагати від армії негайно повернути владу. Що стоїть за цим переворотом? І чому Америка так розсердилась? Як цей переворот відіб’ється на пригноблених мусульманах М’янми?
Відповідь: Щоб усе стало ясно, варто зазначити декілька важливих моментів:
1 — Менше аніж за тиждень до виборів відбулась словесна перепалка між представниками армії і влади. В інтерв’ю приватному телеканалу генерал армії Мін Аун Хлайн поставив під сумнів надійність і неупередженість Союзної виборчої комісії (UEC), звинувативши її у масових фальсифікаціях У відповідь офіційний представник уряду розкритикував заяви командуючого армією, назвавши їх безпідставними звинуваченнями і попередивши, що вони порушують конституцію, яка вказує, що «державні службовці, включаючи армію і поліцію, повинні бути далекі від партійної політики. Представник уряду публічно розкритикував армію за заяву, в якій говорилось, що «якщо «Національна ліга за демократію» знов переможе на цих виборах, армія не буде бездіяти» («HadfNews», 11.01.2021). Із цього стає ясно, що армія готувалась до перевороту у випадку перемоги «Національної ліги».
2 — Коли відбулись вибори, партія Аун Сан Су Чжі «Національна ліга за демократію» перемогла у другий раз у листопаді 2020 року з переважною більшістю 83%, що перевищило показник 2015 року, коли партія набрала біля 75%.«Партія солідарності і розвитку Союзу», створена армією, отримала в парламенті тільки 33 місця із 476. Потім армія стала вдаватись до погроз, що не буде бездіяти, і скористалась статями, які вона внесла в конституцію у 2008 році, які були прийняті Су Чжі в попередній строк правління . В цих статтях оговорюється, що 25% місць в парламенті повинні бути відведені військовим і що з ними повинні бути зв’язані міністерства оборони, внутрішніх справ і прикордонних питань. Також в цих статтях говориться, що армія має право втручатись в політику в тих випадках, коли вона вважатиме це необхідним. Армія скористалась цим за декілька годин до скликання нового парламенту, тобто до конституційного схвалення результатів останніх виборів , здійснила переворот. Потім почались народні протести проти перевороту, і найкривавішими досі були нещодавні протести у середу 03.03.2021. «Спеціальний посланець ООН в М’янмі Крістін Шранер Бургенер заявила: «Сьогодні був найкривавіший день з дня перевороту 1 лютого. Тільки сьогодні загнуло 38 людей». Сили безпеки М’янми розстріляли демонстрантів, протестуючих проти військового перевороту» («AlJazeera», 03.03.2021). Проте полум’я протестів не згасло, навіть якщо і зменшилось.
3 — Лідер перевороту, командуючий армією генерал Мін Аун Хлайн, попав під санкції США з грудня 2019 року разом з трьома іншими командирами армії М’янми за «причетність до серйозних порушень прав людини». Цей генерал побоюється за своє майбутнє , коли вийде на пенсію і коли у нього більше не буде сил, щоб захистити себе. Він повинен був залишити свій пост головнокомандуючого у 2016 році, але зміг продовжити строк повноважень і пообіцяв піти у відставку влітку 2021 року. Здається, що у нього є амбіції після виходу на пенсію продовжити політичне життя в якості англійського агента. Деякі називають його кандидатом в президенти країни Армія косвенно визнала це на своєму офіційному сайті 1 лютого 2021 року після засідання правлячої військової ради, заявивши: «Головнокомандуючий армії генерал Мін Аун Хлайн пообіцяв повернути країну до справжньої плюралістичної демократичної системи». Таку заяву можна розцінити як бажання зайняти пост президента.
4 — Таким чином, армія не визнала результати виборів, які загрожують її гегемонії над урядом , яка триває з 1962 року. Вона звинуватила у змові виборчу комісію, яка визнала переможцем виборів Сан Су Чжі, вказавши на десять мільйонів випадків фальсифікацій. Оскільки Сан Су Чжі проігнорувала ці звинувачення і продовжила готуватись до проведення першої сесії нового парламенту, командуючий армією пригрозив можливістю вдатися до статті конституції, яка дозволяє йому ввести надзвичайний стан і захопити владу. Керівництво армії просило відкласти скликання першої сесії парламенту, але Су Чжі і лідери «Національної ліги за демократію» відмовились відтягувати визнання результатів виборів, яка відбулись у листопаді минулого року, на яких вони отримали перемогу переважною більшістю голосів Армія скористалась цією відмовою і за декілька годин до скликання першої сесії нового парламенту захопила владу і ввела надзвичайний стан , заарештувавши радника уряду (посада, яка приблизно відповідає прем’єр-міністру) Аун Сан Су Чжі і президента Він Мьіна і помістивши їх під домашній арешт, а потім пред’явивши їм звинувачення.
5 — Справа тут полягає не в підтасовці чи фальсифікації виборів. Обидві сторони були не проти маніпулювати виборами з метою підтримки своїх партій. Швидше, проблема полягає в політичній боротьбі між Америкою, яка підтримує Су Чжі, і Британією, яка підтримує командуючого армією. Америка підтримує Су Чжі і хоче, щоб М’янма стала точкою блокади Китаю. Що стосується Британії, то саме вона створила бірманську армію, оскільки Індійський півострів був регіоном її впливу, і це дозволило їй приєднати до зони свого впливу М’янму. Армія продовжувала правити країною прямо чи косвенно до тих пор, поки Америка не змогла підтримати партію Су Чжі, яка тримала блискучу перемогу на виборах 2015 року і отримала владу. Але уряд Су Чжі перебував під пильним наглядачем армії згідно з повноваженнями, наданими військовим по конституції 2008 року. Коли вона знов виграла на виборах 2020 року з результатом 83%, Британія всерйоз знепокоїлась стабілізацією американського впливу, тому підштовхнула армію до перевороту. Інакше кажучи, військовий переворот в М’янмі трапився в контексті політичного конфлікту між Америкою і Британією,а вибори послужили лише приводом.
Хто стежить за політичними подіями і аналізує їх, міг помітити ознаки конфлікту іще задовго до нинішніх подій. У відповіді на питання від 26.06.2012 року ми сказали: «Режим в Бірмі, який напряму контролювався генералами в військовій формі, а тепер контролюється відставними генералами в штатському, як і раніше лояльний британцям. Британці підтримували цей режим таємно і публічно, прямо і косвенно через своїх агентів в Індії. Британці підтримували буддистів у вбивствах і переслідуваннях мусульман не тільки в наші дні, а з миті падіння ісламського правління в цих країнах. Що стосується Америки, то вона підтримує «Національну лігу за демократію» на чолі з Аун Сан Су Чжі, яка отримала Нобелевську премію світу у 1991 році, а її батько, Аун Сан, виступав проти британців, за що і був вбитий у 1947 році. Таким чином, Америку не влаштовує політична ситуація в Бірмі».
6 — Америка дуже різко відреагувала на військовий переворот в М’янмі. Прес-секретар Білого дому Дженніфер Псакі заявила, що «США виступають проти будь-яких спроб змінити результати нещодавніх виборів і перешкодити демократичним перетворенням в М’янмі і вживуть заходів проти відповідальних осіб, якщо ці кроки не будуть повернуті назад» («BBC», «AFP», 01.02.2021).
Держсекретар США Ентоні Блінкен закликав «звільнити усіх урядових чиновників і лідерів громадянського суспільства в М’янмі, додавши, що військові повинні негайно «повернути назад» здійснені ними кроки»(«BBC», 01.02.2021).
Денієл Рассел, головний американський дипломат у Східній Азії при президенті Обамі, який встановив тісні зв’язки з Аун Су Чжі, назвав захват влади «ударом по демократії в регіоні» («AFP», 01.02.2021).
Агентство «Reuters» процитувало слова американського чиновника від 02.02.2021 про те, що голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі безуспішно намагався зв’язатись з армією М’янми по запиту Білого дому. Агентство вказало, що «армія М’янми має міцні відносини з Китаєм і мало взаємодіє з американською армією». Таким чином, очевидно, що за Су Чжі стоїть Америка і що інтерес Америки до М’янми обумовлений протистоянням у першу чергу Китаю. Задача американців полягає в тому, щоб оточити Китай з усіх боків і запобігти його розширенню за межі своєї території. Тому Америка хоче ліквідувати британський вплив в М’янмі, як робить це в усіх інших регіонах, особливо на Індійському півострові.
7 — Тим не менш, політично підступна Британія примусила своїх агентів в бірманській армії продемонструвати дружбу з Китаєм і наблизитись до комуністів , щоб приховати свої істинні наміри після першого військового перевороту у 1962 році, а також примусила зблизитись з Росією. Таким чином, Китай і Росія почали підтримувати бірманський режим перед лицем Америки. Ось чому , коли трапився цей переворот проти уряду Су Чжі, Британія відповіла дуже в’яло, надавши Раді Безпеки ООН проект резолюції засуджуючий переворот і закликаючий відновити скинуту владу, знаючи, що проти виступить Китай, який підтримує військовий режим М’янми. Представник Британії у Раді Безпеки Барбара Вудворд, представляючи проект резолюції, м’яким дипломатичним тоном «заявила: «Ми хочемо провести максимально конструктивне обговорення і розглянути комплекс заходів. Ми хочемо, щоб була повага до демократичної волі народу» («Arabi21», 02.02.2021).
Коли Британія представила проект резолюції Раді Безпеки 02.02.2021, Китай, які очікувалось, виступив проти. Він одразу ж проявив свою підтримку державного перевороту. «Офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив: «Китай — дружні сусід М’янми. Ми сподіваємось, що усі сторони належним чином врегулюють свої протиріччя згідно з конституційними і правовими нормами і збережуть політичну і соціальну стабільність. Ми знаємо про події у М’янмі, і намагаємось глибше розібратись в ситуації» («Xinhua», 01.02.2021).
Так само ж Росія не засудила переворот. «В МЗС Росії заявили: «Сподіваємось на мирне врегулювання ситуації згідно з діючим законодавством через відновлення політичного діалогу і збереження сталого соціально-економічного розвитку країни» («RIA Novosti», 01.02.2021).
Таким чином, Китай і Росія встали на сторону бірманської армії, а Британія за допомого своєї хитрості набула успіху у цьому протистоянні.
8 — Що стосується мусульман М’янми, то лідер перевороту несе повну відповідальність за їх переслідування і вигнання у 2017 році. «Офіційний представник генсека ООН Стефан Дюжаррік 1 лютого 2021 року заявив: «В штаті Аракан (Ракхайн) на півночі М’янми на сьогодні проживають 600 тисяч мусульман-рохінджа, іще 120 тисяч перетворились у біженців і вимушені жити у таборах в сусідніх країнах. Ті, хто знаходиться М’янмі, позбавлені можливості вільно пересуватись, отримувати освіту і медичні послуги. Ми занепокоєні можливим порушенням положення мусульман-рохінджа в Аракані на тлі військового перевороту» («Reuters», 01.02.2021).
Варто зазначити, що переслідування мусульман є метою для обох сторін, навіть якщо їх методи відрізняються. У відповіді на питання від 26.06.2012 ми писали: «Незважаючи на політичний конфлікт між Америкою і Британією у Бірмі , вони одностайно підтримують буддистів у переслідуванні мусульман. І в цьому питання ми не бачимо від Заходу ніяких гуманних дій, окрім порожніх заяв». Ось що трапилось насправді. Коли армія і фанатичні буддисти, очолювані монахами, переслідували мусульман у 2017 році , Америка не стала нічого робити, як і її агент Су Чжі, яка отримала Нобелевську премію світу. Більше того, вона захищала військові операції по переслідуванню і насильницькому вигнанню сотень тисяч мусульман.
Так число переміщених мусульман-рохінджа із Аракана досягло 700 тисяч, майно і землі яких дістались радикальним буддистам. На своїй сторінці у «Facebook» 16.09.2017 командуючий бірманською армією генерал Мін Аун Хлайн написав на адресу мусульман ненависні строки, в яких не визнавав їх право на існування. При цьому він не боявся міжнародної реакції, сподіваючись на підтримку Британії і Європи. Він написав: «Вони вимагають визнання їх як рохінджа — групи, яка ніколи не була етнічною складовою в М’янмі». Генерал називає мусульман-рохінджа бенгальцями: «Питання бенгальців — це національне питання , і нам потрібна єдність, щоб розкрити правду про нього». При цьому у бірманський армії заявили: «Операції, які армія проводить на півночі Ракхайна, скеровані на знищення повстанців-рохінджа, які атакували поліцейські відділки 25 серпня» («BBC», 17.09.2017).
Далі в британському агентстві «BBC» додали, що «командуючий армією Хлайн відвідав Європу у листопаді минулого року (тобто 2016), і його привітали в Європі після того, як запросили на конференцію керівників армій, і ніяких протестів не було ані в Італії, ані в Бельгії». Жодну із двох західних сил, конфліктуючих в Бірмі, не турбує , що там коїться з мусульманами. Захід сам вирізав мусульман в інших регіонах під час колонізації і закривав очі на масові вбивства в Боснії та інших місцях. Сьогодні він підтримує єврейське утворення, яке окупувало Палестину, а потім почало виганяти і вбивати палестинців. І усе це відбувається на виду у західних країн. Проте кожен із них при необхідності використовує тяжке положення мусульман в М’янмі в своїх політичних інтересах. Що стосується американських санкцій проти деяких воєначальників, включаючи нинішнього лідера перевороту, то вони введені тільки з причини того, що ці люди є англійськими агентами, виступаючими проти американського впливу, а не тому, що вони переслідували і виганяли мусульман. У протилежному випадку Америці слід було накласти санкції і на прем’єр-міністра Су Чжі, оскільки вона виправдовувала ці переслідування , відмовляючись засуджувати їх або засуджувати військових і буддистів. Але ми бачимо, як санкції обійшли її стороною.
9 — Що стосується правлячих режимів в ісламському світі, то їм наплювати на мусульман. Вони не вживали ані найменших дій для спричинення тиску на бірманський режим, і не очікується, що вони вживуть які-небудь дії для підтримки мусульман-рохінджа. Вони слідують риториці Америки і Заходу, засуджуючи переворот проти демократії, а порятунок мусульман не турбує їх взагалі. І тільки халіф мусульман ніколи не мовчав і не буде мовчати. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
الْإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ
«Імам — це щит, за яким б’ються і яким захищаються» (Муслім). Якщо б сьогодні у мусульман був халіф, то він не мовчав би про утискання навіть однієї мусульманської жінки із рохінджа, як не мовчав Мутасім, не говорячи вже про тисячах пригноблених і вигнаних , тому мусульмани сьогодні повинні усі сили кинути на те, що повернути правління Ісламу , яке захистить пригноблених усього світу. Мусульмани повинні повернути Праведний Халіфат за методом пророцтва, який був обіцяний Посланцем Аллаха ﷺ:
ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ
«Потім знов прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва» (Ахмад). Аллах говорить:
وَيَقُولُونَ مَتَى هُوَ قُلْ عَسَى أَن يَكُونَ قَرِيباً
«Скажи: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).
Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
22 Раджаба 1442 р.х.
06.03.2021 р.
