Що стоїть за вбивством російського посла в Анкарі?

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: 19 грудня 2016 року один зі співробітників правоохоронних органів в турецькій столиці відкрив вогонь по послу Росії в Туреччині, що призвело до загибелі останнього. Ця подія транслювалася в прямому ефірі під час виступу посла на мистецькій виставці в Анкарі.

Уряд Туреччини поспішив заявити, що за даним замахом стоїть організація Гюлена. Наскільки достовірне це обвинувачення? І які були мотиви даної операції? Нехай винагородить Аллах Вас благом!

Відповідь: Для повної ясності відповіді необхідно роз’яснити наступні моменти:

Перше: реальність того, що відбулося

1 – Те, що відбулося недавно в Алеппо – ніщо інше, як трагедія, яка обрушилася на мусульман. І цього було достатньо, щоб розпалити почуття мусульман, довести їх до кипіння і підштовхнути їх до таких дій у відповідь. Стала явною зрада правителя Туреччини – Ердогана – через його реалізацію змови, влаштованої Америкою – ворогом №1 Ісламу і мусульман. Не зупиняються злочини, які чинять слуги Америки – Росія, сирійський деспот Башар і його банда за участю віроломних і зрадливих прибічників Ірану і його партії в Лівані. 

2 – Після вбивства російського посла, поліцейський, що стріляв, викрикнув ісламські лозунги. Він сказав на арабській мові: «Ми дали присягу Мухаммаду ﷺ на те, що будемо вести джихад до тих пір, поки живемо», – а потім турецькою мовою сказав: «Не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію, Аллах – Великий». Він повторив це декілька разів, що свідчить про те, що ті події, які недавно відбулися в Алеппо та інші звірства по відношенню до сирійських мусульман справили на нього сильне враження. Це підтверджується словами: «Кожен, хто причетний до цього гніту (над жителями Алеппо, і Сирії – взагалом), заплатить за це», – а потім він додав: «Якщо наші землі в небезпеці, то і вам не бути в безпеці» (інформаційні агентства за 19.12.2016). Своїми словами він ніби звернувся до Америки, Росії, їхніх союзників, поплічників і  послідовників, які розрушили Сирію і посягнули на мусульманські країни, з наступним посиланням про те, що Ісламська Умма ніколи не забуде їхні злочини.  З дозволу Аллаха, прийде обіцяний їм Всевишнім Аллахом день.

3 – Дивує той факт, що влада не арештувала його, а вирішила вбити його, при чому умисно. Гнобителі злякалися того, що у випадку його арешту і продовження судового процесу він продовжить робити заяви пов’язані з Алеппо і Сирією, а також з віроломством Ердогана відносно Алеппо, що поставить в скрутне становище Ердогана, який відрікся від Алеппо. Не виключено, що наказ про необхідність ліквідації цього поліцейського був даний самим Ердоганом, щоб уникнути складних положень і результатів.  У турецьких правоохоронців були всі можливості для його арешту. Працівники правоохоронних органів у великій кількості оточили місце події та увірвалися в будівлю. Що стосується його слів: «Ви не зможете взяти мене живим», – то ними, скоріше всього, він демонстрував свою наполегливу позицію і безстрашність. Так, інформаційне агентство, «Anadolu» за 21 грудня 2016 року повідомило про те, що прокуратура взялася за розслідування причин того, чому співробітники спецназу, які штурмували Центр сучасного мистецтва, не взяли поліцейського, що стріляв, Мевлюта Алтинташа живим, а вбили його. Це збентежило Ердогана, і він почав захищати працівників правоохоронних органів, які вбили поліцейського, що стріляв у посла.  «Є спекуляції на тему, чому його не взяли живим. Але за це прийшлося б заплатити, він міг би вбити декількох поліцейських. Подивіться на те, що сталося в Бешикташі, коли спробували взяти одного з терористів живим...», – сказав Ердоган на прес-конференції в Анкарі.

Однак цей інцидент не подібний на інцидент в Бешикташі.  В даному інциденті чітко простежується, що поліцейський діяв самостійно, викрикав ісламські лозунги і виступив проти представника ворожої держави – Росії, яка і вдень, і вночі вбиває мусульман Сирії і руйнує їхню країну аби врятувати безбожний режим і главу цього режиму – деспота Башара. І те, що відбулося в Алеппо, викликало гнів у всіх мусульман в світі. Більш того, стрілявший в посла виражав свої крики радості ісламськими вигуками «Аллах Акбар!» в той час, як інцидент в Бешикташі був справою рук націоналістичної сепаратисьтської радянської організації, яка немає нічого спільного з Ісламом і його цілями, а їхні мотиви взагалі далекі від Ісламу; дана організація має політичні зв’язки з колоніальними державами. А тому згадка інциденту в Бешикташі в порівнянні з інцидентом з поліцейським, який стріляв, більше подібна на перетасування карт, щоб ніхто не скористався ними в своїй аргументації і не розкрив ініціатора!
 
Друге: відповідна реакція на те, що відбулося 

1 – Вбивство російського посла занепокоїло Америку, яка використовує Росію для реалізації своїх проектів в Сирії. Як відомо, Росія повністю згідна з американським проектом, і ретельно координує всі свої дії з Америкою. Держсекретар США Джон Керрі засудив вбивство російського посла Андрія Карлова в Анкарі. Про це повідомляє «Reuters» за 19 грудня 2016 року. «Сполучені Штати засуджують вбивство посла Росії Андрія Карлова, яке було здійснено сьогодні в Анкарі, – заявив керівник Держдепартаменту. – Ми готові запропонувати допомогу Росії і Туреччині в розслідуванні цього мерзенного нападу».  Зі слів Керрі те, що сталося є «посяганням на права всіх дипломатів». «Ми засуджуємо цей акт насильства, звідки би він не виходив», – приводить прес-служба Держдепартаменту США слова її керівника Джона Кібрі. «Думками і молитвами ми з ним і його близькими», – також відмітив він. Крім цього, прес-секретарі Білого дому і міністерства оборони США, а також нова президентська команда від імені обраного президента США Донадьда Трампа засудили вбивство російського посла. І як могло бути інакше, адже Америка і Росія йдуть в одному напрямку!

2 – Проамериканський Ердоган, який знаходиться в союзі з Росією за американською вказівкою, не хоче псувати свої відносини з Росією. Ми бачили, як він старався зам’яти питання підбиття російського літака і навіть вибачився перед Росією. Він показав ступінь вчиненої ним зради, коли шляхом обману він вивів повстанців з Алеппо для здійснення американського плану в координації з ворогом Аллаха Путіним в серпні 2016 року, як про це Путін сам заявив, викривши свого союзника Ердогана, щоб останній не хизувався своїм так званим героїзмом і награною хоробрістю, хоча Ердоган, зі своєї сторони, догоджав Путіну під час їхньої зустрічі в Санкт-Петербурзі в серпні минаючого року, називаючи його союзником і дорогим другом! На наступний день після смерті російського посла Ердоган заявив, що він згідний продовжити співпрацю з сирійського питання зі своїм російським колегою Путіним, не дивлячись на вбивство російського посла. Він сказав: «Ми розділяємо точку зору президента Путіна в тому, що наша співпраця з Росією в різних сферах, особливо – в Сирії, не повинна постраждати з причини цього теракту» (див. «AlJazeera Net» за 20.12.2016). Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу під час зустрічі зі своїм російським колегою Лавровим в Москві сказав: «Туреччина і Росія продовжать співпрацю, поки не буде досягнуто політичне врегулювання в Сирії і в інших регіонах, – та додав, – Це – низький вчинок (маючи на увазі вбивство російського посла), який я впевнений, не буде мати ніякого впливу на наші відносини і на боротьбу з терроризмом».

Володимир Путін прокоментував вбивство наступними словами: «Скоєний злочин – це, безперечно, провокація, спрямована на зрив нормалізації російсько-турецьких відносин і на зрив мирного  процесу в Сирії...». Президенти Росії і Туреччини в телефонному режимі домовилися про спільне розслідування вбивства посла РФ Андрія Карлова в Анкарі – про це повідомив прес-секретар президента РФ Пєсков.Таким чином, ми бачимо, що турецька і російська сторони узгодили єдину позицію у відношенні до інциденту, який відбувся, і запевнили про готовність продовжувати спільну роботу зі зриву сирійської революції під горезвісним прикриттям «мирного процесу в Сирії» або «мирного врегулювання». Міністри закордонних справ Туреччини, Росії і Ірану на наступний день після вбивства російського посла провели зустріч, щоб підтвердити це, а також необхідність захисту світського режиму в Сирії, як говорилося в їхній заяві. 

3 – Аналогічна ситуація склалася і з Европою, яка також виступає проти сирійської революції і проти повернення Ісламу до влади в Сирії. Вона пішла з Америкою і підтримала необхідність захисту світського режиму в Сирії і застосування політичного рішення своєю участю на Віденській конференції 14 листопада 2015 року. Також Європа разом з Америкою і Росією погодилася з резолюціями Ради Безпеки ООН стосовно сирійської проблеми. Все, чого домагається Європа – це отримати хоч якусь роль в сирійському питанні і політичному процесі, щоб не бути ізольованою на міжнародному рівні. Європа, подібно Америці і Росії, виступає проти Ісламу і мусульман, як і бореться з поверненням Ісламу до влади. Так, верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні зразу після теракту направила листа в адрес глави МЗС РФ Сергія Лаврова. «Я була глибоко вражена, дізнавшись про незбагненний напад на посла Андрія Карлова в Анкарі...Європейський Союз засуджує найрішучішим чином цю атаку проти представника вашої країни в Туреччині. Ми хотіли б виразити нашу солідарність з Росією перед лицем цього злочинного акта насильства», – пише вона (див. «Al Jazeera Net» за 20.12.2016). –Постійний представник Британії при ООН Метью Рикрофт виразив співчуття з приводу смерті посла Росії в Туреччині, виразив «готовність його країни співпрацювати з Москвою в боротьбі з тероризмом всередині  і за межами Сирії» (див. «AlJazeera» 20.12.2016). «Я шокований підлим вбивством російського посла в Туреччині», – такими словами засудив «боягузливий напад» глава МЗС Британії Борис Джонсон (див. «RT» за 20.12.2016).

Уряд Німеччини засудив вбивство російського посла. «Замах в Анкарі на російського посла являється досить сумною новиною. Федеральний уряд найрішучішим чином засуджує цей безглуздий акт», – написав на своїй сторінці в сервісі мікроблогів «Twitter» офіційний представник Кабміну ФРН Штеффен Зайберт (див. «Al Jazeera Net» за 20.12.2016). Глава МЗС Франції  Жан-Марк Еро засудив вбивство посла Туреччини в Росії. «Я вражений звістками про напад, який сьогодні ввечері коштував життя послу РФ в Анкарі... Ніщо не може виправдати насилля і терроризму», – говориться в комюніке міністра (см. «Al JazeeraNet» 20.122016).

4 – Що стосується того, що Ердоган звинуватив послідовників проповідника Фетхуллаха Гюлена в організації вбивства російського посла, то це недостовірно. «Немає сенсу приховувати, що він був членом терористичної організації ФЕТО, – відмітив Ердоган 21 грудня 2016 року, – Всі його зв’язки, його освіта, його намаз вказують на цю терористичну мережу» (див. «Reuters» 21.12.2016). Подібне звинувачення не є чимось новим. Уряд Туреччини під керівництвом Ердогана наполегливо звинувачує цей рух у всіх злочинах, щоб приховати правду. Раніше уряд звинуватив ФЕТО в перевороті, щоб приховати чистку британських агентів, які являлися прямими організаторами невдалої спроби перевороту 15 липня. Сам Гюлен засудив вбивство посла, як повідомив прес-секретар руху Аслан Доган. «Пан Гюлен повністю засуджує цей кричущий акт вбивства російського посла, а звинувачення в його адресу називає сміховинними» (див. «Reuters» 20.12.2016).

И це відбувається не дивлячись на те, що цей рух на чолі з Гюленом не відчуває ніяких ревнощів за Іслам і мусульман. Цей рух виправдовував звірячий напад сіоністського утворення на корабель «Маві Мармара» («Mavi Marmarа») і вбивство 10 турецьких мусульман. Цей рух об’єднується в союз з іудеями і вважає їх віруючими, як і вони. Між тим, ФЕТО не об’єднується в союз з мусульманами і не допомагає у вирішенні проблем мусульман. Цей рух виступає проти проекту Ісламського Халіфату, надсміхається з нього і бореться з працюючими над його втіленням мусульманами. Цей рух завжди брав участь в підтримці Ердогана аж до кінця 2013 року. Після цього гюленівці розійшлися з ним з причини конкуренції між ними за служіння інтересам Америки. Цей рух являється таким же проамериканським, як і Ердоган.  Він діє на благо Америки і бере в основу своєї діяльності демократію, світськість та американські проекти, як і Ердоган разом зі своєю партією. Отже, не варто очікувати від цього руху того, що він надасть допомогу мусульманам Сирії, буде опікуватися інтересами мусульман чи їхніми проблемами. А тому гюленівці дуже далекі від того, щоб піти хоч якось проти безбожних колонізаторів. Навіть Росія не звинуватила їх у вбивстві, як про це сказав прес-секретар президента РФ Пєсков: «Ще рано говорити, хто несе відповідальність за вбивство посла ( у відповідь на заяви турецького уряду про причетність руху Гюлена)». Але при цьому Пєсков відмітив, що, безперечно, вбивство являється «ударом по престижу Туреччини» (див. «RT» за 21.12.2016). В результаті цього Ердоган почав мстити поліцейському, який стріляв, і видав указ про арешт його батька, матері, сестри та інших близьких родичів і друзів, яких нарахувалося 13 чоловік. Потім Ердоган подзвонив російському президенту і висловив йому свої співчуття. 

Третє: мотиви вбивства 

Виходячи з огляду вищеприведеної ініормації навколо реальності того, що відбулося і реакцій у відповідь з різних сторін, стало ясно, що поліцейський здійснив даний вчинок самостійно, не маючи ніякого зв’язку з будь-якою зі сторін. Це була його помста за жахливі злочини Росії в Сирії.  Його мотивацією до цього вчинку були ісламські почуття. Ми нікого не хвалимо перед Аллахом. Нехай Аллах змилостивиться над ним і дарує членам його сім’ї терпіння.  Всевишній Аллах говорить:

إِنَّ ٱللَّهَ مَعَ ٱلصَّٰبِرِينَ

«Воістину, Аллах — разом із терпеливими!» (2:153)

Ми просимо Всемогутнього і Мудрого Аллаха розвіяти скорботу мусульман і надати їм допомогу шляхом встановлення рідного для них Праведного Халіфата, який дасть відчути всім невірним колонізаторам, кожному тирану і всякому лицеміру заслужену гіркоту їхніх злодіянь, а також допоможе кожному пригніченому і всім нужденним на цій землі.

وَيَوۡمَئِذٖ يَفۡرَحُ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ ٤بِنَصۡرِٱللَّهِۚ يَنصُرُ مَن يَشَآءُۖ وَهُوَ ٱلۡعَزِيزُٱلرَّحِيمُ

«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Всемогутній, Милостивий!» (30:4,5)

24 Рабіъ уль-авваль 1438 р.х.
25.12.2016 р.