1. На обличчях експертів та у засобах масової інформації з’явився явний подив, коли виявилося, що злочинцем був не мусульманин. У той час, як статистичні данні, оприлюднені Європолом, вказують на те, що тільки шість випадків терористичних операцій із 1890, запланованих або здійснених у період з 2006 по 2009 рік, пов’язані з мусульманами. Поряд із цим, статистика ФБР повідомляє,що тільки 6 % терористичних нападів, здійснених на американській землі на період з 1980 по 2005 рік, виконавцем був мусульманин. З урахуванням цих фактів, до цього часу засоби масової інформації, коментатори, експерти, політики та інститути безпеки концентрують увагу, і в абсолютному висловленні, на так званому ісламському тероризмі. Таким чином, більшість сил у західних країнах, у тому числі інститути безпеки, беруть участь у рішенні перебільшеної загрози або політично створеному уявленні, що присутність мусульман на Заході являє собою загрозу безпеці. Це у той час, коли реальні загрози, які являють вкрай праві сили, не були прийняті всерйоз і не були поставленні на порядку денному політиків, поряд із зростаючою тенденцією правих екстремістів до скоєння злочинів на підґрунті ненависті, а також із стислим уявленням, які загрожують розвитку. Ми вже були свідками однієї з цих ознак у випадку зі снайпером у Мальмі. Ця суперечність позицій політиків є результатом політичних міркувань. Тому що пролиття світла на серйозність загрози вкрай правих призведе до покладенню на політиків відповідальності за виникнення цього явища та його очевидного зв’язку з політичною промовою та порядком денним, у тому числі з так званою війною з тероризмом та ворожою інтеграційною політикою відносно іноземців, особливо мусульман із них.
2. Трагедія в Осло викликала критику національних правих сил на законодавчому рівні, через її ксенофобську політику та демагогічну полеміку, яка сприяє виявленню страху перед Ісламом та правим екстремізмом. Але, чи можна ігнорувати той факт, що ці праві сили є продуктом свого оточення? Чи не ці праві сили є основним інструментом у так званій війні з тероризмом? Ці праві сили брали участь у тому, щоб узаконити ворожу політику злиття та «війну з терором». З 11 вересня 2001 року багато партій Заходу, що зміцнилися, уклали союз із правими силами, і навіть деякі партії наполягають, щоб праві брали участь у правлінні задля забезпечення парламентської більшості. Таким чином, ці партії разом із ЗМІ провели пропаганду для правих, і додали правову та моральну легітимність їх промови. У такій ворожій атмосфері по відношенню до іноземців та мусульман знайшли сприятливе підґрунтя для проростання правих сил на Заході. Цей вихід правих змусив ліві політичні сили попрямували демагогії правих, щоб виграти голоси. Тому неможна обмежити причину зростаючої хвилі правого екстремізму у виступі правих партій. Багато людей із старих партій, а також утворювачі суспільної думки та засобів масової інформації розділяють одні й ті ж погляди та позиції з цими правими силами, і навіть використовують ту ж демагогію.
3. Заклик зайняти серйозну позицію після трагедії в Осло підштовхнув багатьох до відчайдушних спроб зняти з себе відповідальність та виправдати тих, хто формує суспільну думку, ЗМІ та політичні сили, які являють собою джерело ідеологічного натхнення для особи, що здійснила злочин в Осло. У той час, як вони не припиняють описувати присутність мусульман на Заході як загрозу своєї безпеці та звинувачують у зраді того, хто не згодний з їх думкою. І ось ми бачимо, як вони намагаються звалити трагедію в Осло на психічно хворого, і заявляють про спростування провини інших через одну людину. Привертає увагу те, що сторони, що стоять за цими спробами, тримають у своїх рядах багато з тих, хто продовжує звинувачувати ісламський світ, і навіть сам Іслам, через напад на громадських осіб, що здійснене мусульманами. І дійсно настав час поміркувати та зайняти серйозну позицію!
4. Подія 11 вересня 2001 року була використана як привід, щоб узаконити так звану війну з тероризмом, яка охопила військові напади на багато ісламських країн та лютий просвітницький натиск проти Ісламу, яким керує зневага, приниження та мерзотність замість інтелектуального, справедливого обговорення та об’єктивної критики. Подія 22 липня 2011 року ясно показує нам трагічні наслідки цієї війни, яка виділила спільноту, де панує поляризація та ворожість у відношенні до іноземців. Хоча подія 11 вересня є незаконною та всеохоплюючим приводом для виправдання війни проти ісламського світу, а також нападки на ісламську культуру, подія ж 22 липня 2011 року встановлює право на протистояння галасливими голосами, які не зупиняються у нападі на Іслам та залякуванні їм, і програмами політиків-клоунів, заснованим на поляризації.
5. Ми дійсно сподіваємось, що це зайняття серйозної позиції призведе до визнання необхідності гідної дискусії, буде знайдена позитивна взаємодія між людськими спільнотами, згідно з розбіжністю до їх переконань та рухів, та визнанні права інших приймати різні цінності та переконання. І нарешті, визнання того, що опорочування образу Ісламу під приводом свободи вираження думок та військові дії створюють ворожу атмосферу. Таким чином, необхідним є прийняття цих фактів для відродження толерантного суспільства та протидії загрози вкрай правих. Сьогодні норвежці платять ціну боягузливої та провальної політики. Тому всі володарі розуму повинні працювати, щоб змінити цю політику, щоб уникнути нових жертв.
Шаді Фаріджа
Представник медіа-офісу Хізб ут-Тахрір
Скандинавія
Інформаційний офіс
Хизб ут-Тахрір Скандинавія
№ 11-13
25 ша'бана 1432 х.
Вівторок 26/07/2011
