Генеральна Асамблея ООН провела свої щорічні збори з 19 по 25 вересня у Нью-Йорку на рівні лідерів або представників держав-членів, що виступали з речами з приводу місцевих бо глобальних питань.
Держава, яка є членом ООН, вважається легітимною та визнаною на міжнародному рівні, і таких нараховується 193 держави. Серед інших представників держав на засіданні були присутні також і представники авторитарних режимів мусульманських країн яких нараховується 55, створених іще у минулому руками колонізатора на руїнах єдиної Ісламської Держави, зруйнованої після 13 сторіч свого існування, яка поширювала до цього праведність та керувала світом справедливістю Ісламу та його милістю.
Усі слова та заяви цих правителів під час засідання були тільки по тим питанням, якими задоволений Захід і тільки з такими гаслами, які він диктує їм: боротьба з тероризмом та екстремізмом, рішення про створення двох держав у Палестині, рішення питання по Лівії, Ємену та Сирії , питання про марокканську частину Сахари... та інше згідно диктовці рішень Ради Безпеки та угод, підписаних до цього, як, наприклад, угода у Схіраті та Женеві.
Видимо, ООН перетворилась у шаріат, за допомогою якого вони правлять, приймають рішення, до якого ходотайствують замість того, щоб приймати усі ці рішення на підґрунті Книги Аллаха та Сунни Його Посланця ﷺ!
Так, наприклад, візир саудівського короля Джубейр під час своєї проповіді почав вимагати втілення резолюцій Ради Безпеки, яка звинувачує Катар у терористичній діяльності...
У свою чергу, емір Катару поскаржився міжнародній спільноті на блокаду, введену проти його країни, і підтвердив , що він і надалі продовжує займати сторону Америки у її проекті з тероризмом та екстремізмом, що він виступає за рішення створити дві держави у Палестині і за рішення Женевських конференцій у відношенні Сирії...
Фаіз Сарадж як представник Лівії попросив ООН надати йому ясний та чіткий по часу план дій для наступного етапу...
Міністр закордонних справ Ібн Зайд як представник ОАЕ закликав до підсилення контролю над ядерною програмою Ірану...
Президент Ірану Рухані закликав не компрометувати ядерну угоду, яку підписала його держава з крупними державами. Насправді, ця угода була принизливою для Ірану, тому що згідно їй Іран припиняє розвиток своїх сил , іще і виправдовуючись за це! Рухані заявив: «Кризи, які спіткали Сирію, Ємен та Бахрейн, не можуть бути вирішені військовим шляхом, а повинні бути припинені тільки угодою про припинення вогню та згідно з волею та сподіваннями народів». І він це говорить, знаючи, що його ж озброєні сили беруть участь у війні проти сподівань сирійського народу та бажають зломити його волю, знаючи , що його ж війська захищають американського агента Башара Асада з його невірним світським режимом!..
Махмуд Аббас, виступаючи від імені Палестини, закликав завершити окупацію євреями тієї частини Палестини, яка підконтрольна ОЗП, сказавши, що «ми можемо жити спільно назавжди» с єврейськими насильниками, після чого він зустрівся зі своїм хазяїном Трампом, ворогом Ісламу, і радісно заявив про прихід швидкої «близькосхідної угоди», насолоджуючись фантазіями про свою власну дрібну державу! Він навіть використав термін Трампа про «осушення болота», маючи на увазі конфлікт у регіоні, запевняючи, що він — Махмуд Аббас — зіграє величезну роль у боротьбі з тероризмом та забороненими організаціями , і це буде однією із його найважливіших задач. Під терористами він має на увазі усіх, хто закликає до Ісламу, джихаду та звільнення Палестини.
Правитель Єгипту Сісі попросив палестинський народ «підготуватись до початку спільного життя з євреями у безпеці та спокої», тобто капітулювати перед ворогом та дозволити йому себе ґвалтувати та грабувати! Він зустрівся з Нетаньяху та принижено поквапився упевнити його у тому, що і далі буде оберігати безпеку та стабільність єврейського утворення, закликавши його до «остаточного та справедливого врегулювання конфлікту заради побудови нового життя, яким будуть насолоджуватись усі народи у регіоні, перебуваючи у стабільності та процвітанні». Він визнав право євреїв на державу у Палестині, не розцінюючи їх чужаками та окупантами, не сказав про необхідність звільнити Палестину від їх нечисті, а навпаки, закликав до співіснування з ними у мирі та безпеці! Таким чином, він відкрито заявляє про своє зрадництво по відношенню до Аллаху, Його Посланцю ﷺ та віруючим, як і інші правителі ісламських земель. Сісі закликав до боротьби проти тероризму заради вдоволення невірних, брехливо заявляючи про те, що «єдиний вихід із кризи в арабському регіоні полягає у тому, щоб народи дотримувались ідеї національних держав, які захищають права людини та відкидають мазхабність та екстремізм», забуваючи, що встигла накоїти його власна національна держава укупі з рештою таких же національних держав ісламського світу, що принижують людину, розчавлюють її сутність, віднімають її права і не проявляють до неї ніякої людяності. Сісі називає себе мусульманином і при цьому не говорить про обов’язки втілення системи Ісламу, яка як раз-таки і поважає людину, захищає її права та запобігає міжмазхабним та міжнаціональним війнам. Замість цього він закликає до американського рішення у Лівії, Палестині та інших країнах...
Або подивіться, як Ердоган говорить про мусульман Аракану та об’являє їх проблеми верхівкою свого порядку денного в ООН. Він заявив про те, що направить їм у допомогу тисячі тонн гуманітарної допомоги, після чого відправив 10 тис. тонн, і ми побачили, як гора народила мишу. Він не відправив жодного солдата, не перервав стосунків з М’янмою, а замість цього сказав, що «буде закликати уряд М’янми вирішити це питання по гуманним міркуванням»! Кожного разу, коли спалахує якась проблема, на самому її початку Ердоган виступає з полум’яними речами, після чого заковтує емоції людей у себе нібито пилосос, і вони довіряються йому, тобто він приборкує хвилю і нічого врешті решт не робить, залишаючи мусульман без допомоги, здаючи їх же ворогам, як це було вже у Сирії та Палестині, а тепер — і у Бірмі...
Президент Лівану Аун, «захисник мультикультуралізму», розцінює «процес надання громадянства палестинцям у Лівані таким же злочином, як і їх вигнання» при тому, що вони живуть у Лівані з 69 року в убогих таборах без усіляких прав, при тому, що Ліван для палестинців — така ж батьківщина, як і сама Палестина, забуваючи, що у них є право на проживання у ньому, право на звільнення Палестини та усього її мусульманського населення, що вони мають право на те, щоб був встановлений Халіфат за методом пророцтва, який об’явить джихад та звільнить їх...
ООН була заснована державами, які перемогли у Другій світовій війні, бажаючими таким чином диктувати свою політику і рішення країнам, яких перемогли, та усім навколо, для чого вони також створили Раду Безпеки, надавши самим собі спеціальне право «вето», яке ніхто не може скасувати і яке скасовує будь-які інші рішення ООН. Входити до ООН, звертатись до цієї організації ніяк не дозволено по Шаріату, не говорячи вже про те, що рішення ООН і дня не йшли на благо мусульман та їх країн. Навпаки, усі рішення цієї організації були просякнуті змовами проти мусульман і саме ООН — причина усіх лих у Палестині!
ООН — це тиранічна, злочинна організація , контрольний пакет рішень якої знаходиться у руках крупних колоніальних держав, які розцінюють Іслам своїм головним ворогом. Вони не пробачать мільярду мусульман встановлення їх власної держави, в якій ті будуть правити самостійно своїм Ісламським Шаріатом. Ці держави вважають, що угоди, досягнуті християнськими державами в Європі заради опору Ісламській державі, повинні бути основою міжнародного права, до якого треба звертатись. Хоча по суті ці угоди не мають права бути інстанцією, до якої можна звертатись , не мають права на те, щоб в них вірили. Крупні держави ООН застосовують резолюції по відношенню до того, до кого хочуть і не застосовують до того, до кого не хочуть. Вони як захотіли, так і вирішили застосувати свої резолюції проти мусульман в Іраку, Афганістані, Сомалі, Малі, Лівії та в інших країнах злиденної Африки... Усі ці резолюції врешті решт обертались лихом для мусульман, їх країн і взагалі усіх бідняків цього світу... Із ООН треба вийти! Необхідно розпустити ООН та створити таку організацію, за допомогою якої не буде здійснюватись силових втручань, будуть вироблені нові норми і кожна держава буде етично ставитись до існуючих норм, та так, що якщо одно із них порушить їх, то проти нього виступить уся загальносвітова спільнота. Майбутня держава Праведного Халіфату за методом пророцтва буде працювати над створенням таких норм, і ось тоді-то люди стануть жити у мирі , безпеці та справедливості.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
7 Мухаррама 1439 р.х.
27 Сентября 2017р.
