Генеральна Асамблея ООН більшістю (у 128 голосів) 21 грудня 2018 року підтримала проект резолюції, наданий Туреччиною та Єменом, що підтверджує те, що проблему аль-Кудса варто розглядати як питання постійного статусу, який повинен бути вирішений шляхом прямих переговорів між палестинцями та єврейським утворенням згідно відповідним резолюціям Ради Безпеки.
Правителі мусульман та Палестинська національна адміністрація (ПНА) поквапились привітати це рішення і навіть були у нестямі від радощів, вважаючи цю подію гучною перемогою. ПНА навіть назвала результати голосування «історичною подією». «Результати голосування по аль-Кудсу є історичною подією, у якій проявився підйом палестинської дипломатії та дух свободи у країн, які встали на бік правди», — говориться у заяві прес-секретаря ПНА Юсуфа аль-Махмуда. Прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим сказав, що світ «показав чорну карточку в обличчя несправедливому рішенню Америки».
Держави, організації та особистості по усьому світу високо оцінили схвалення Генасамблеєю ООН проекту по відмові змінення статусу аль-Кудса та порахували це рішення «ляпасом» від міжнародної спільноти Дональду Трампу, який підписав наказ про визнання аль-Кудса столицею єврейського утворення.
Дивлячись на те, що відбувалось услід за визнанням аль-Кудса столицею єврейського утворення, починаючи з рішень екстреної наради голів МЗС арабських країні у Каїрі та рішень «Ісламського» саміту у Стамбулі, і завершуючи голосуванням Генасамблеї ООН — дивлячи на усе це виявляється змова проти Палестини та її народу. Мусульманські правителі — це брехливі злочинці, які заявляють про свою любов до Палестини та аль-Кудсу, а насправді плетуть підступи та допомагають нашим ворогам.
Основою своїх дій правителі мусульман зробили зрадницькі мирні угоди, злочинні резолюції ООН та арабську мирну ініціативу 2002 року. А так званий «всеохоплюючий та справедливий мир» вони зробили своєю найвищою метою у палестинські проблемі. Вони вдалися до арабської мирної ініціативи, яка розташувала брудне іудейське утворення у чисте тіло Ісламської Умми. Вони міцно тримаються за резолюції ООН, які узаконили існування сіоністів у Палестині і створили для них державу і своїми правами та територіями на благословенних землях.
Правителі чудово знають, що їх заклики та ініціативи є лише спробами надати законності окупаційному єврейському утворенню та зробити його право на Палестину питанням, яке не підлягає обговоренню. Правителі перейшли до обговорення питання про те, яка частина Палестини буде столицею єврейського утворення: Західний аль-Кудс або увесь аль-Кудс? Вони навіть не обговорюють питання про законність існування іудейського утворення у Палестині. Правителі просувають рішення, згідно яким лише Західний аль-Кудс стане столицею єврейського утворення після укладання мирних угод, і називають це «історичною подією» та «великою перемогою».
Правителі мусульман хочуть зробити мир з єврейським утворенням міжнародною основою, яка не підлягає оспорюванню або порушенню. Тому вони повністю виключають із своєї мови риторику про звільнення Палестини та вигнання звідти євреїв, а військове рішення проблеми роблять неприйнятним.
Усі рішення та заходи цих правителів здійснюються фактично в інтересах окупації. У минулому це було лише далекою мрією сіоністів, але сьогодні через зрадництво та змови правителів мусульман їх мрія знаходиться у межах досяжного. Правителі борються та намагаються здійснити їх мрію, вживаючи різноманітні заходи, непритаманні для благородних людей.
Можливо, виникне питання: якщо вимоги мусульманських правителів та ПНА, їх дії та заклики до миру відбуваються в інтересах окупації, чому сіоністи не погоджуються з цим? Відповідь на це питання полягає у тому, що євреї — жадібний та хитрий народ, і якщо усе буде належати їм, то вони нікому нічого не дадуть, навіть виїмки на кісточці від фініка. Всевишній Аллах говорить:
أَمْ لَهُمْ نَصِيبٌ مِّنَ الْمُلْكِ فَإِذاً لاَّ يُؤْتُونَ النَّاسَ نَقِيراً
«Або ж вони володіють долею влади? Будь це так, то вони не дали б людям навіть виїмки на фініковій кісточці» (4:53).
Покора та прояв симпатії з боку правителів мусульман, підтримка Америки та інших держав невір’я, оскільки вони на одній стороні, — усе це спокушає євреїв та розпалює їх жадібність у тому сенсі, що вони можуть досягти більшого, аніж пропонують мусульманські правителі-злочинці, незважаючи на те, що їх пропозиції і так дуже великі.
Те, що мусульманські правителі вважають тріумфальною перемогою, насправді є підступами проти Палестини та відмовою від неї та її святині в обмін на крихітну країну для ПНА. А те, що ці правителі вважають битвою та захистом, насправді є усього лише уявною боротьбою з вітряками. Так вони відволікають людей, займають громадську думку та здійснюють змови.
Дії та рішення мусульманських правителів більш небезпечні для Палестини та аль-Кудса, аніж рішення президента Америки, оскільки Трамп в очах мусульман — один із самих явних ворогів, навіть гірше сіоністів. Проте дії правителів мусульман, які стверджують про свою любов до Палестини та її народу, є отрутою та обманом. Своїм останнім рішенням Трамп хотів допомогти сіоністам оволодіти аль-Кудсом, а правителі мусульман своїми діями прагнуть передати сіоністам три чверті Палестини, включаючи Західний аль-Кудс. Усі дії правителів мусульман скеровані на здолання перепони, що стоїть перед сіоністами, про що було об’явлено прем’єр-міністром іудейського утворення декілька тижнів назад. Він сказав, що проблема сіоністів пов’язана з мусульманськими народами, а не з правителями та режимами. Можливо, цими уявленнями правителі трохи повернуть втрачену довіру мусульман та відновлять свою силу, щоб знов підкорити мусульман своїй волі під приводом того, що їх дії — це досягнення та крупний виграш.
Так, правителі практикують різноманітні трюки та виверти, щоб ввести в оману Умму, відволікти її від реального рішення палестинської проблеми та надати сіоністам можливість виживання та збереження. Практичне та шаріатське рішення палестинської проблеми полягає у звільненні усього населення від сіоністів. Цього можна досягти лише шляхом мобілізації мусульманських армій, які зрівняють з землею окупантів та очистять благословенну мечеть аль-Акса. Це вимагає негайних дій від щирих головнокомандуючих в арміях,щоб вони вшанувались честю бути визволителями Палестини, а потім — мусульман усього світу.
Газета «Ар-Рая»
Бахір Саліх
Член інформаційного офісу Хізбут-Тахрір у Палестині
9 Рабіус-сані 1439р.х.
27.12.2017 р.
