Американське агентство новин «Блумберг» видало 04.12.2017 статтю під назвою «Угода сторіччя та перенесення посольства... Хто керує справами Державного департаменту?».
У статті говориться про розкол думок, що відбувається всередині адміністрації американського президента Дональда Трампа. Причиною тому послужила спроба Джареда Кушнера, зятя Дональда Трампа і, по сумісництву, його старшого радника, налагодити мирні відносини між арабами та єврейським утворенням (при повній секретності його дій) шляхом підписання угоди з принцом Саудівської Аравії Мухаммадом ібн Сальманом, не радячись при цьому з Державним департаментом...
Державний секретар США Рекс Тіллерсон, який не знав про те, що Кушнер веде угоди за його спиною і тим самим втручається у його повноваження, окрім того, не спитавши думки Державного секретаря з приводу близькосхідних справ, виразив своє обурення, тому що справи подібного роду відносяться до сфери відповідальності Державного департаменту останні 60 років... «Крок Кушнера» включає в себе крупні компроміси з боку арабів на чолі з КСА та ОАЕ по цілому ряду основних питань, пов’язаних з палестинською проблемою...
Сайт «Alalam» опублікував 06.12.2017 статтю у такому ж контексті — відносно переносу американського посольства в Єрусалим — під назвою «Угода сторіччя починається з Єрусалиму як столиці Ізраїлю С». В статті пишеться наступне: «Американський президент Дональд Трамп підняв телефонну трубку і зателефонував по двом адресам після того, як зідзвонився з президентом Палестинської автономії Махмудом Аббасом, королем Йорданії Абдуллахом II та президентом Єгипту Абдуль-Фаттахом Сісі, об’явивши їм про свій намір перенести американське посольство із Тель-Авіва в Єрусалим. Усі троє правителів попередили Трампа про небезпеку такого рішення, тому що воно загрожує миру, безпеці та стабільності як у регіоні, так і у світі у цілому; окрім того, такий крок примусить американську адміністрацію почати мирні процеси з нуля і зачепить почуття мусульман та християн, незалежно від того, чи відбудеться перенос посольства одразу або трохи пізніше... Зі свого боку, Білий Дім заявив, що Трамп з’єднався у телефонній розмові з прем’єр-міністром «Ізраїлю» Беньямином Нетаньяху по цьому питанню, але не висвітлив деталей розмови...».
Розмови у ЗМІ про угоду сторіччя стали у ці дні пов’язані з двома важливими аспектами:
1. Повна нормалізація відносин з усіма правлячими режимами арабського світу, що оточують єврейське утворення.
2. Визнання повного панування єврейського утворення над усім Єрусалимом, у т.ч. і права мусульман здійснювати обряди поклоніння у місті лише під контролем євреїв і ані під яким іншим.
Перш ніж говорити про змову під назвою «угода сторіччя» та її зв’язку з «угодою Єрусалиму», про змови та розбазарювання Єрусалиму та святинь, які відбуваються, треба сказати наступне: не було там з самого початку ніяких твердих принципів у правителів мусульман перед обличчям американських наказів, американської політки на Близькому Сході та проекту під назвою «Новий Близький Схід», тобто перед другим Сайкс–Піко. Останнім із таких неіснуючих принципів, яким пишались правителі мусульман, і був Єрусалим, його святині, земля навколо нього та юди, які його населяють.
Якщо ми згадаємо деякі із таких принципів, то побачимо, що вони пішли в історію безповоротно. Першим із них були заяви арабських правителів, зроблені у Хартумі 29.08.1967, після т.з. «прямої поразки». Озвучені принципи були такими: «Ніякого перемир’я... ніякого визнання... ніяких переговорів... з сіоністським ворогом, доки він не поверне права їх володарям».
Що стосується принципів «Організації Звільнення Палестини» (ОЗП), то найбільш важливим із них був принцип повного звільнення окупованих земель. Організація була заснована до поразки 1967 р., тобто була заснована заради звільнення того, що євреї окупували у 1948 р. У своєму уставі організація тоді написала, що Палестиною вважається уся від моря до річки, і вона неділима...
Той, хто уважно відстежував історію компромісів з боку арабських режимів, ОЗП та Палестинської автономії, починаючи з 1967 р. і по сей день, не дивується тому, що Єрусалим з його святинями стають предметом поступок цих режимів, що роздають у жертву ворогам землі, людей, акиду та Шаріат... Не дивно, що Єрусалим став частиною угоди сторіччя, що символізує завершення палестинської проблеми та здачі його євреям ...
Тема угоди сторіччя по Єрусалиму, а також обіцянки нормалізації відносин нагадує нам про обставини, які неодмінно треба згадати:
1. Тема з «угодою сторіччя» не була народжена сьогодні або учора. Їй вже багато років, і вона почалась у часи президента Єгипту Абдель Насера, як про це було заявлено у репортажі каналу «Аль-Джазіра» під назвою «Угода сторіччя. Багаторазово повторювана пропозиція, що стоїть між обіцянками та перешкодами» від 14.06.2017. У доповіді пишеться наступне: «... Проект поселення 60 тис. палестинців у Синаї у часи Гемаля Абдель Насера, що показав свою поразку у Газі... Проект поселення Алон у Синаї під приводом нездатності єгипетської влади встановити контроль безпеки над Синаєм...». Агентство «БАПОР» (UNRWA) у 1953 р. запропонувало розселити частину палестинських біженців у Синаї, після чого і розкрилась змова проти них, особливо для жителів Гази, які вийшли на масові демонстрації у місті, після чого було вбито більше 30 осіб від рук єгипетської армії, і єгипетському уряду довелось закрити проект перед громадськими гнівом...
2. Другий раз «угода сторіччя» відбулась у часи Хосні Мубарака. Коли агентство «BBC» опублікувало секретні британські угоди 29.11.2017, то в них писалось наступне: «Колишній єгипетський президент Хосні Мубарак перед розселенням палестинців в Єгипті більше аніж за 30 лет до цього... Згідно документам, що потрапили у «BBC» виключно згідно свободі інформації Британії, Мубарак позитивно відповів Америці відносно цього питання».
3. Підготовка цього проекту, що на днях, почалася іще приблизно рік назад, як про це говорить єврейська газета «Гаарец» у своїй статті за 21.02.2016: «... Рік назад, а саме — 21 лютого 2016 р., в Йорданії відбулась чотирибічна зустріч між Нетаньяху, Керрі, Сісі та Абдуллахом II, на якій вони заново обговорили питання рішення на підґрунті (визнання) єврейської держави і початку обміну землею...».
Через рік, 12.02.2017, член партії «Лікуд» Аюб Кара об’явив про те, що він «підняв разом з Нетаньяху пропозицію про створення палестинської країни у Синаї згідно плану Сісі для того, щоб прокласти шлях до всеохоплюючого миру з сунітською коаліцією, як він заявив, а також додав, що Нетаньяху надасть цю пропозицію президенту США Дональду Трампу...». 12.06.2017 єврейський журналіст Йосі Фрейтер опублікував секретну інформацію про зустріч Нетаньяху та лідера опозиції Ісаака Херцега є єгипетським президентом у його палаці у 2016 р. Тоді Фрейтер заявив: «Секретна зустріч була проведена у той час, коли міжнародні сили налагоджували план по мирній ініціативі у регіоні...».
Однією із найбільш важливих передумов укладання угоди сторіччя, згідно єврейським умовам, є повна та офіційна нормалізація відносин з усіма арабськими режимами, як у цьому признався Нетаньяху під час конференції «Єврейська політика і стратегія», що відбулась у м. Герцілія у 2017 р. Також умовою стоїть визнання арабським світом та крупними державами усього Єрусалиму столицею єврейського утворення, як про це заявив Трамп у минулу середу. Такий крок з боку Америки був обговорений арабськими країнами, а також з крупними державами...
4. Обидві частини Єрусалиму в основі окуповані, вони — у ланцюгах та оковах, у т.ч. — і мечеть аль-Акса. Навіть якщо Америка і визнає це місто столицею євреїв, то це не надасть чогось більшого окупації і не спаплюжить аль-Аксу більше, аніж вона вже спаплюжена, як і не змінить факт відняття частини комплексу мечеті під назвою «Стіна аль-Бурак», яку євреї називають «Стіною плачу»...
5. Істинні принципи, які не змінюються і на які не впливають визнання Америки, або єврейська окупація, або недбалість правителів мусульман — це те, що Єрусалим та його благословенна земля є ісламською землею, землею хараджа та вакфа, а євреям немає на ньому місця згідно угоді,складеній Умаром ібн аль-Хаттабом з жителями міста. Також це місто є центром землі Ісламу та столицею Халіфату наприкінці часів...
6. Нинішнє положення зміниться з часом, коли згинуть нікчемні правителі мусульман, а Ісламська Умма об’єднається під стягом єдиної держави Халіфат під правлінням таких лідерів, як Умар ібн аль-Хаттаб, завойовник Єрусалиму, як Салахуддін аль-Айюбі, визволитель Єрусалиму від хрестоносців, і як Абдуль-Хамід II,який захищав Єрусалим від євреїв та англійців ...
І на завершення ми просимо Аллаха Всевишнього, щоб ці підступи були викриті та розбиті, щоб вони вдарили по самим же продажним правителям і стали причиною пробудження Умми, усвідомлення нею своєї релігії, акиди та святинь, щоб вони спонукали Умму повернути собі колишню славу у затишку Праведного Халіфату за методом пророцтва!.. Амінь, о Аллах!
Газета «Ар-Рая»
Автор: Хамд Табіб
9 Рабі ус-сані 1439 р.х.
27.12.2017
