Конфлікт за нафту і газ у Східному Середземномор’ї поступово зростає з 2009 року, і він не обмежується Ліваном та єврейським утворенням, але також зачіпає Туреччину, Кіпр, Грецію, Сирію та Єгипет.
Той, хто стежить за цим конфліктом, бачить поступки мусульманських правителів вищевказаних країн на користь сіоністів та «грецького» Кіпру, або шляхом уповільнення будівництва нафтових установок, або шляхом уповільнення демаркації морських кордонів.
Що стосується іудеїв, то у 2009 році вони розпочали розвідку нафтових родовищ та знайшли газове родовище «Тамар», яке вважалось найбільшим газовим родовищем до знайдення родовища «Левіафан». Сіоністи побудували завод по переробці природного газу для родовища «Тамар», яке почало здобувати газ у 2013 році, і для родовища «Левіафан», яке, як очікується, розпочне здобич у 2019 році. «Грецький » Кіпр провів розвідку родовищ нафти та газу на ділянці «блок 12» під захистом британських військово-морських баз і при наявності погроз з боку Туреччини, яка загрожувала залученням своїх військово-морських сил у випадку початку буріння. Проте «грецький» Кіпр начал буріння у 2011 році без якої-небудь реакції з боку Туреччини. Погрози Ердогана виявились порожніми.
У грудні 2017 року Кіпр, Греція,іудейське утворення та Італія підписали угоду про будівлю найдовшого у світі підводного трубопроводу для транспортування природного газу в Європу. «Проект надасть прямі та довгострокові засоби для експорту газу із «Ізраїлю» та Кіпру у Грецію, Італію та на інші європейські ринки», — говорить у спільній заяві. У заяві підкреслюється, що проект також «підвищить безпеку поставок постачань газу в Європейський Союз» («Elaph», 05.12.2017).
Наявність газу у Східному Середземномор’ї відомо кожній згаданій стороні на протязі десятиріч. В інтерв’ю каналу «Аль-Джазіра» Ібрагім Юсрі, колишній посол Єгипту в Алжирі, а також помічник міністра закордонних справ та директор департаменту міжнародного права та міжнародних угод, сказав, що Єгипет має доповіді про те, що у середині 1970-х років Америка заборонила розвідку нафти та газу у Східному Середземномор’ї («Аль-Джазіра», 24.11.2014). У 1999 році Палестинська адміністрація надала британській газовій компанії «BritishGas» 25-річну концесію для розвідки та здобичі нафти та газу у палестинських водах біля сектора Газа. До «BritishGas» приєднались компанія «ConsolidatedContractors» та Інвестиційний фонд Палестини, і у 2000 році британська компанія відкрила родовище «GazaMarine» («AlHayat», 10.08.2014).
Що стосується «демаркації кордонів», то тут виявилась таємнича змова та зрадництво, особливо з боку правителів Єгипту. У 2003 був демаркований кордон між Єгиптом та Кіпром. Мубарак відмовився від десятків кілометрів територій, надавши Кіпру газове родовище «Афродіта». Що стосується єврейського утворення, то з ним не була здійснена демаркація кордону, що дозволило йому привласнити родовище «Левіафан», яке, на думку експертів, дасть сіоністам 40 років газової самозабезпеченості враховуючи розміри «Ізраїлю». Є карти, які підтверджують, що це родовище знаходиться у межах морських кордонів Єгипту, що робить його власністю Єгипту. Зазначимо, що у 2015 році було знайдено найбільше газове родовище у Східному Середземномор’ї під назвою «Зохр», яке близько до родовищ «Левіафан» та «Афродіта». Це родовище розташоване у водах Єгипту, а здобич газу почалась на початку 2018 року.
Ліван, проте, заперечував проти експлуатації єврейським утворенням його морських регіонів. У 2010 році Ліван надав Організації Об’єднаних Націй меморандум, що містить його морські кордони, і Америка підтримала його. На початку 2018 року, до підписання контрактів з компаніями, які розвідують нафту у межах морських кордонів Лівану, міністр оборони єврейського утворення Авігдор Ліберман сказав, що тепер ділянка «блок 9» належить іудеям, а не Лівану. Ця заява розумілась як загроза з боку іудеїв у відношенні інвестицій Лівану у його територіальні води, що включають нафту та газ. Загальна площа територіальних вод Лівану складає біля 22 тисяч квадратних кілометрів, розділених на десять регіонів або блоків, і «блок 9» є одним із них.
«Ми будемо продовжувати наші зусилля по підтримці офіційних та законних інститутів безпеки у Лівані, таких як Ліванські озброєні сили — єдина легітимна сила у Лівані», — сказав помічник держсекретаря по Близькому Сходу Девід Саттерфілд на конференції, організованій дослідницьким центром Тель-Авівського університету після ескалації конфлікту між єврейським утворенням та Ліваном. Саттерфілд додав, що ліванська армія «цілком може служити противагою прагненню «Хизбалли» розширити там свій вплив, як і вплив Ірану у Лівані» («ReutersArabic»). Міністр оборони єврейського утворення відповів йому наступним чином: «Для мене увесь Ліван — ліванська армія та Ліван — не відрізняються від «Хізбалли».
Після свого візиту у Тель-Авів Саттерфілд вирушив у Ліван, де зустрівся з відповідальними особами у сфер політики та безпеки. Були опубліковані заяви у Лівані та у єврейському утворенні, де говориться,що вони не хочуть ескалації на прикордонній стіні, встановленій євреями на кордоні з Ліваном, і у суперечливих територіальних водах, у тому числі — на ділянці «блок 9».
«Саттерфілд передавав повідомлення у Бейрут по декільком суперечливим питанням», — сказав відповідальний чиновник в єврейському утворенні, попросивши не згадувати його ім’я. Він зазначив: «Наша позиція завжди полягає у тому, що ми не хочемо бачити ситуацію палаючою». Він додав, що як мінімум дві європейські країни виступають посередниками окрім Америки («ReutersArabic»).
На сайті єврейської розвідки «Debka» було опубліковано, що ліванський президент Мішель Аун та Башар Асад направили послання через європейських посередників прем’єр-міністру Нетаньяху, щоб заспокоїти його у відношенні іранської партії. «Розбіжності з «Ізраїлем» не є ідеологічними», — сказав міністр закордонних справ Лівану Джебран Басіль в інтерв’ю каналу «Хізбалли» «Аль-Маядін». Потім додав: «Ми не заперечуємо існування «Ізраїлю» і його права жити у безпеці».
Після візиту Саттерфілда стало відомо, що у середині лютого 2018 року держсекретар США Рекс Тіллерсон відвідає Ліван, Єгипет, Туреччину та Йорданію. У своєму візиті у Ліван Тіллерсон, швидше за усе, підтвердить підтримку Сполученими Штатами ліванської армії, яка досягла 1,5 млрд. доларів. Це підтвердження Тіллерсона стане повідомленням єврейському утворенню відносно будь-якої можливої ескалації проти Лівану.
Газета «Aliwaa» також повідомила, що у ході візиту Тіллерсон буде виконувати посередництво з умовою, що «Ліван послідує міжнародним заходам проти «Хізбалли» і підготує державу до зменшення будь-якої ролі, яку «Хізбалла» грає перед обличчям «ізраїльської» агресії з точки зору ракетної здатності партії націлитись на нафтові платформи» («Aliwaa», 09.02.2018).
Усе це відбувається, коли офіційні особи партії Ірану мовчать і не вимовляють ані слова проти сіоністів або проти візиту Саттерфілда, ними навіть були пред’явлені офіційні сили безпеки на засіданні Верховної ради оборони у президентському палаці.
Усе це — те, до чого прагнули сіоністи. Їх бажання були зосереджені не на «блоці 9» або на декількох метрах прикордонної стіни. Проте ескалація була скерована на запобігання легітимізації «Хізбалли» для захисту нафтогазових об’єктів, щоб ця партія не використовувалась у якості опудала проти їх об’єктів. Ліванська влада разом з іранською партією прийняли ту позицію, яку хоче їх ворог, і це — неминучий результат відняття політичного рішення у Лівані американським колонізатором.
Що стосується Америки, то вона не хоче ескалації між Ліваном та єврейським утворенням, але вона буде тримати фітіль кризи у своїх ріках, щоб використати цю карту пізніше, коли це буде можливо. Америка зараз зайнята іншими проблемами, і вона дещо затрималась у втручанні після того, як Великобританія, Кіпр та єврейське утворення використали її зайнятість революцією Умми з 2011 року. Досі Америка залишається у Сирії і не може стримати революцію. Таким чином, Америка не використовує іранську партію «Хізбалла», щоб зайняти місце у центрі протистояння євреям у боротьбі за нафту та газ у Східному Середземномор’ї. З тієї ж причини Туреччина не буде діяти проти «грецького» Кіпру.
Залежність від колоніального порядку денного — це зрадництво Аллаха та Його Посланця ﷺ перш, ніж зрадництво Ісламської Умми. Усе Середземномор’я належить мусульманам, і воно повернеться до них, якщо побажає Аллах. Палестина та острів Кіпр будуть звільнені від окупантів, і між мусульманами не буде кордонів ані на суші, ані по морю. Усе це станеться,якщо побажає Аллах. Праведний Халіфат буде встановлений у найближчий час. Аллах над усілякою річчю владний.
Газета «Ар-Рая»
Абдуллатіф Даук
Заступник голови інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Лівані
14.01.2018
