Під час проведення семінару «Суданський Халаіб згідно домовленостям та угодам», який провів центр громадських досліджень (МАДА), суданські експерти заявили, що карти міжнародних переговорів та угод вказують на суданське походження трикутника Халаіба.
Підкреслюючи, що Судан вважає цю територію невід’ємною частиною за територіальним та етнічним ознакам, тим більше, якщо усі карти міжнародних угод та домовленостей підтверджують суданське походження Халаіба та Шалатейна, оскаржуваних у Єгипту. Через своє суданське походження жителі трикутника Халаіба наражаються на утискання з боку Єгипту, їм ускладнюються в’їзд у Халаіб та виїзд із нього їх намагаються асимілювати в єгипетському суспільстві, стираючи їх суданську ідентичність (агентство «Шурук 13», 13.01.2018).
Той області притаманні прикордонні конфлікти, які ніяк не зупинити угодами про кордони, намальованих колонізатором,що розділив увесь регіон на дрібні країни, які виконують його накази. Кожна із цих держав закликана відображати точку зору колонізатора і старатися у його інтересах. Капіталісти та колонізатори повернули нас назад до того, щоб розподілити серед нас право працювати на них за винагороду. Першу окупацію та розграбування наших земель колонізатори назвали війною заради поширення свободи та демократії. Колонізатор привласнює собі паво повернути нас назад до будь-якої історичної епохи, а отож — абсолютно нерозумно шукати у нього правду і докази на земельні домагання при тому, що він сам звик надавати свою правду та докази тому, кому і як побажає.
Історія знає одну таку яскраву «правду», коли Захід почав розділяти землі мусульман по новим кордонам у 1916 р. тоді Франція та Британія креслили кордони нових держав у межах формування зон впливу між собою. Була розчленована спадщина Османського Халіфату згідно угоді Сайкс–Піко. Через короткий час, у результаті соціалістичної революції у 1917 р., пав царський режим Миколи II у Росії. Соціалістів очолив Володимир Ленін, і його люди знайшли копію угоди Сайкс–Піко в урядовому архіві, після чого публікували її у контексті викриття амбіцій крупних держав, що успадкували землі Османського Султанату. Тим не менш, це ніяким чином не завадило укласти угоду на конференції у Сан-Ремо, що відповідає угоді Марка Сайкса та Франсуа Жорж-Піко по розділу земель ісламського світу.
Найважливіша істина того, що сталося, полягає у тому, що головна мета створення нових кордонів — це розділення земель мусульман, у яких немає сили без єдності. З їх єдністю можна було покінчити шляхом їх розділення, щоб потім конкретною територією володіла така-то військова база колонізатора, розташована там. Ці бази допомогли колонізаторам закріпити кордони і закласти заложить в них бомби уповільненої дії, готові вибухнути у потрібний час. На жаль, правлячі режими, пануючі нині в ісламських землях, за останні сто років свого існування так і не змогли погасити тліючі фітілі цих бомб. Навпаки, увесь цей час вони оберігали ці фітілі, щоб ті не згасли, і бомби почали-таки вибухати у будь-який час, тому що вони оберігали штучні кордони, намальовані колонізатором від себе, а деякі кордони колонізатор взагалі вирішив залишити неясними, без якого-небудь чіткого розділення, на кшталт трикутника Халаіба, розташованого між Суданом та Єгиптом, або островів Тумб-Кубра та Тумб-Сугра у морі між Іраном та ОАЕ ... Усе це було спеціально продумано з метою штучного нагнітання фактичної або холодної війни між цими державами, щоб саме такими були їх відносини між собою.
В усіх цих прикордонних конфліктах кожна сторона має при собі угоди та карти, стверджені у різноманітні часи, що лише підсилює конфлікт і ллє масло у вогонь, погіршуючи проблему, том що кожна сторона дотримується своєї точки зору і у кожної із них є на руках свої угоди та карти. Через відмінність карт та угод обидві сторони потім починають просити карти та угоди у колонізатора, щоб той розсудив між та вказав на правильні кордони, тобто це — нова колонізація поверх старої, тому що такими діями продовжується присутність колонізатора на наших землях, які він сам же розділив по штучним кордонам. Але що надає законності міжнародним угодам і чому ми повинні визнавати намальовані ними карти? З яких це пір колонізатор став джерелом правди?! Хіба немає іншого джерела, якому ми б довіряли, будучи мусульманами, щоб це джерело нам вказувало істинні кордони ісламських земель? Британець Уінстон Черчилль одного разу заявив: «Ми залишили після себе такі сліди, які не зникнуть і через 200 лет».
Цього разу він сказав правду, хоча був і брехуном. І ось ми бачимо ці наслідки, що виражаються у прикордонних конфліктах. Війни розгораються знов і знов у кожному поколінні, і вони не закінчаться, довід клятого ширку кордонів, намальованих колонізатором, — кордонів, які ми прийняли як свої і почали їх захищати. У себе ж на території колонізатор усіляко намагається зберегти єдність і не дає Заходу розколотись, як, наприклад, не дозволяє Каталонії провести референдум по відокремленню від Іспанії.
Але повернемось до конфлікту трикутника Халаіба, розташованого на кордоні між Суданом та Єгиптом. З 1958 р. обидві сторони наполягають на тому, що мають більше прав на цю територію. Трикутник Халаіба багатий мінералами та рибою, його площа складає 20,850 км2. Він розташований біля берегу Червоного моря на північному сході від Судану і включає у себе три великих міста: Абу Рамад, Шалатейн та Халаіб. Єгипет вважає його своєю землею згідно двобічній угоді, підписаній між ним та Британією у 1899 р. Згідно з цією «угодою» Британія окреслила кордони між Суданом та Єгиптом, визначивши, що усі землі, розташовані на північ від 22-ї широти, відносяться до Єгипту. Судан, у свою чергу, відкидає так розмежування.
Потім британська адміністрація знов взялась креслити нові кордони і додала трикутник Халаіба у склад Судану у 1902 р., тому що виявилось, що суданські племена живуть на території Єгипту. Через скарги цих племен трикутник Халаіба увійшов у склад Судану. У свою чергу, Єгипет назвав цю подію «лінією адміністративного розділу» і не визнав перебудови кордонів. У 1956 р. було створено нове політичне утворення під назвою Судан, яке вийшло зі складу Єгипту. Таким чином, трикутник Халаіба став оскаржуваною територією. Єгипет вважає, що попереднє включення трикутника у склад Судану було адміністративним, а не політичним. У свою чергу, Судан заявляє про свої права на нього, тому що колись британський колонізатор окреслив суданські кордони, що включали трикутник, на політичному рівні, а не адміністративному.
Істина ж полягає у тому, що трикутник Халаіба представляє із себе не лише предмет прикордонного конфлікту, алей привід для спричинення поличного тиску та популізму у суспільстві у кожній із двох держав, для підбурювань громадської думки в них, служить причиною як для покращення, такі для погіршення взаємостосунків між ними, коли це потрібно. Кожен раз, коли відносини між Єгиптом та Суданом налагоджуються, питання про трикутник забувається, і навпаки. Для єгипетських політиків та діячів ЗМІ трикутник Халаіба служить об’єктом гри для наступної асиміляції Халаіба в єгипетському середовищі. У свою чергу, суданська опозиція, що налаштована проти режиму Башира і бажає його усунення з влади, використовує проблему асиміляції Халаіба в Єгипті, про яку умовчує уряд Башира. Також опозиція використовує як докір спроби ефіопів відняти багату плодючими землями область аль-Фашка на південному сході Судану. Офіційно суданський уряд говорить: «Немає п’яді землі Судану!». Але це — брехня, що виривається самою реальністю, тому що біля третини усієї території на півдні країни відокремилось від центру 09.07.2011. Прикордонний конфлікт між частиною, яка відокремилась, і центром, переріс у війну, яка коштувала їм багатої кількості військових та фінансових сил. Коли ж вони почали вести національні переговори, то у цю мить про Халаіб ніхто не згадував!
Мислителі та спеціалісти повинні розібратись у цьому питанні, але ніяк не у межах домовленостей, складених під егідою колонізаторів, не по його картам, що вводять людей в оману відносно того, чий же усе-таки Халаіб — єгипетський або суданський! Спеціалісти повинні покінчити з цими надуманими кордонами, як відокремлюють мусульманина від його брата. Землі мусульман єдині, у них одна релігія і один Пророк ﷺ. Трикутник Халаіба — це ісламська земля зі статусом хараджа, і не важливо, хто на ній живе — єгиптянин або суданець, але важливо, що управляють нею не по законам Ісламу, через що Халаіб став предметом конфліктів, через які оснащуються цілі армії і мусульманин іде вбивати свого брата мусульманина, а натовпи працівників ЗМІ та просвітителів захищають цю порочну ситуація, яка склалася, нібито так і треба.
Замість того,щоб працювати над усунення перепон та кордонів, просвічені мислителі сам себе заганяють у межі того, що відбувається. Замість того, щоб очищати розуми та серця людей від прив’язаності до цих штучних кордонів та перепонам, вони, навпаки, знов і знов малюють їм ці карти та кордони, не даючи розвинутись жодній благій ідеї, зв’язаній з об’єднанням земель мусульман. Вони отруюють розуми людей реакціонізмом, закликають споруджувати усе більше озброєних КПП на кордонах, щоб остаточно вивітрити із їх розумів ідею злиття двох держав, ідею повної єдності мусульманських народів, чим суперечать вимозі Шаріату Аллаха Великого.
Сказав Всевишній:
وَاعْتَصِمُوا بِحَبْلِ اللَّهِ جَمِيعًا وَلَا تَفَرَّقُوا ۚ وَاذْكُرُوا نِعْمَتَ اللَّهِ عَلَيْكُمْ إِذْ كُنتُمْ أَعْدَاءً فَأَلَّفَ بَيْنَ قُلُوبِكُمْ فَأَصْبَحْتُم بِنِعْمَتِهِ إِخْوَانًا وَكُنتُمْ عَلَىٰ شَفَا حُفْرَةٍ مِّنَ النَّارِ فَأَنقَذَكُم مِّنْهَا ۗ كَذَٰلِكَ يُبَيِّنُ اللَّهُ لَكُمْ آيَاتِهِ لَعَلَّكُمْ تَهْتَدُونَ
«Міцно тримайтесь за вервь Аллаха усі разом і не розділяйтесь. Пам’ятайте про милість, яку Аллах надав вам, коли ви були ворогами, а Він згуртував ваші серця, і по Його милості ви стали братами. Ви були на краю Вогняної прірви, і Він врятував вас від неї. Так Аллах роз’яснює вас Свої знамення, — можливо, ви підете прямим шляхом» (3:103).
Аллах наказав Уммі бути єдиною, тримаючись за Його вервь. Відносно цього аяту Ібн Ашур сказав: «Слово «дотримування» (الاعتصام) походить від слова «утримувати» (عصم). Зміст слова вимагає утримування, тобто недопущення чогось. «Вервь» — це те, що прив’язують до піднесеному місцю, або те, що висить, те, що не дає утонути і т.п. Із цих слів розуміється, що Аллах закликає віруючих зібратись та дійти до взаєморозуміння навколо Його релігії, Його заповітів та угод, що подібно тому, коли люди хапаються за мотузку, кинуту для їх порятунку, щоб вони не потонули або не впали униз. На додаток до «верві Аллаха» є іще і вазівка (каріна), виражена у слові «усі разом» (جَمِيعاً). Слово вказує на обставину, що пояснює те, яким повинно бути хапання за мотузку. Таким чином, аят не вимагає від кожного мусульманина індивідуально триматись за мотузку у відриві від інших, самому по собі, а вимагає від усієї Умми, щоб вона повністю тримались за вервь Аллаха». Єдність мусульман не є їх стратегічним вибором, до якого вони вдаються під час нужди та необхідності, а є основою релігії, одним із основних правил. Розрив єдності Умми вважається гріхом, через який гнівається Аллах і за який Він карає у цьому світі і у наступному.
Сказав Всевишній:
وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلَا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّـهُ وَرَسُولُهُ أَمْرًا أَن يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ ۗ وَمَن يَعْصِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ فَقَدْ ضَلَّ ضَلَالًا مُّبِينًا
«Для віруючого чоловіка та віруючої жінки немає вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах та Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха та Його Посланця, той впав в очевидну оману » (33:36).
Сучасні географічні кордони були намальовані колонізатором, а їх знищення є загальною відповідністю мусульман, особливо — політичних партій, вчених, працівників ЗМІ, мислителів та просвітителів.
Газета «Ар-Рая»
Автор: устаз Гада Абд аль-Джаббар — Умм Аваб
28 Джумада аль-уля 1439 р.х.
14.02.2018 р.
