Тисячі палестинців взяли участь у так званих «маршах повернення», приурочених до 42 річниці «Дня землі», які символізують їх відданість Благословенній землі Палестини, готовність Умми жертвувати заради її звільнення та скорботу з приводу окупації у цей день.
Настирливе прагнення палестинського народу повернутись на Благословенні землі відображає стверджене у свідомості мусульман шаріатське рішення з питання Палестини. Ідея звільнення Благословенних земель засіла у розумах мусульман усього світу і не залишила шансів для зловмисного колоніального рішення про дві держави.
Маріонеткові режими багаторазово намагались реалізувати проекти Заходу у питанні Палестини. Для цього були здійснені міжнародні змови та спроби нібито «мирних» угод з окупаційною владою «Ізраїлю», щоб легалізувати існування сіоністського утворення у регіоні через викривлення міцно закарбованої у розумах мусульман ідеї про рішення питання Палестини шляхом її звільнення та вигнання «Ізраїлю» подібно вигнанню хрестоносців Салахуддіном.
Шаріат, який узаконив права Умми на Благословенні землі Палестини, вимагає від мусульман вжити негайних заходів по її звільненню та видворенню звідти сіоністів. Оскільки палестинські землі є власністю Ісламської Умми, то норми Ісламу зобов’язують ісламській армії до джихаду, щоб звільнити ці хараджий землі.
Окупаційна влада «Ізраїлю» отримує свої уявні «права» на палестинські землі через рішення, визнання та закони міжнародного права. Проте подібна легітимність виходить не від Аллаха,тим більше, що будь-які інститути,що визнають права сіоністського утворення або вчиняють пособництво у цьому, приречені на гнів Аллаха та ведуть до зрадництва та розбазарювання цих земель на користь «Ізраїлю». Хіба може той, хто не маж права на ці землі, передавати їх «Ізраїлю»? Або той, хто стоїть за створенням сіоністського утворення, може дати рішення по звільненню Палестини? Чи доцільно шукати шляхи рішення у колоніального Заходу або його інститутів, таких як Рада Безпеки ООН, щоб забрати своє право у узурпатора? Чи можливо шляхом диявола відновити права, надані Богом?!
Божественне право гласить про те, що Благословенна земля Палестини належить Ісламській Уммі. І звільнення Палестини може бути досягнуто лише методом, продиктованим Шаріатом, а саме — мобілізацією армій Ісламської Умми. Методи та механізми, встановлені Заходом за вимогою своїх прав, є нічим іншим, як дверима для благословення окупаційної влади «Ізраїлю» та їх ствердження згідно з міжнародними резолюціями.
Рішення, які підкидає Захід народу Палестини та Ісламській Уммі, є безглуздими та неефективними, більше того, вони надають легітимності сіоністському утворенню та роблять його партнером у правах на Благословенні землі Палестини. Те, що засудження Заходу стосуються лише поселень сіоністів на Західному березі — означає визнання їх права на основну частину території, окупованої у 1948 році; а вимоги дотримуватись кордонів 1967 року визнають за «Ізраїлем» території, окуповані ним як раніше, так і після. До того ж, підбурювання людей на мирні демонстрації у якості способу повернення своїх прав згідно з міжнародними визначеннями, означають відмову Умми від мобілізації армій для повного звільнення Палестини та повернення її у лоно Ісламської Умми.
Народу Палестини необхідні армії Умми, щоб звільнити ці землі, обрубати руки західних режимів, що печуться про добробут «Ізраїлю», і встановити Праведний Халіфат за методом пророцтва. Лише Халіфат зможе повторити шлях двох легендарних завойовників Єрусалиму (Умара та Салахуддіна), імена яких золотими літрами вписані в історії Умми, а біографії викликають захоплення та захват, тому що вони примушували узурпаторів думати тисячу разів, перш ніж наважитись замахнутись на честь та святині мусульман.
Відповідальність за звільнення Палестини лежить на плечах армій мусульман. Бездіяльність цих армій робить народ Палестини легкою здобиччю для снайперів сіоністського утворення. Людство спостерігає за подібним через супутникове телебачення у прямому ефірі, нібито дивиться фільм, а не реальне пролиття мусульманської крові. Нагадаємо, що руйнування Кааби для Аллаха менш значуще, аніж пролиття краплі крові крови мусульманина. Неозброєні палестинці — по одну сторону, військовій сіоністського режиму — по іншу, а армії мусульман паралізовано спостерігають за вбивством мусульманського народу Палестини та мовчать з приводу підтримки своїх братів та сестер.
Умма у такі чорні дні з нетерпінням чекає на своїх героїв, які пожертвують собою, захищаючи мусульман від кровопролиття,та звільнять їх землі та святині. Цей заклик скерований до усіх, хто ревний до святинь Умми та місця «аль-Ісрава аль-Мірадж» (нічне перенесення та піднесення) Пророка ﷺ. Скеруйте усі свої зусилля на позбавлення цих територій від західних мамів та встановлення Халіфату за методом пророцтва!
Газета «Ар-Рая»
Мусаб Абу Аркуб
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір на Благословенній землі Палестини
11.04.2018
