Журнал «TheIntercept» опублікував статтю: «США будують нову військову базу у північному Нігері». Дана авіабаза знаходиться поруч з лівійсько-алжирським кордоном, неподалік від міста Агадес, яке на протязі десятиріч є важливим торговим центром.
Журнал також зазначає, що це найбільша авіабаза США, чия вартість оцінюється у 110 млн. доларів. Будівництво бази ведеться у прискореному темпі, і у цьому році воно вже буде завершено.
Дана база знаходиться неподалік від кордону Малі, Алжиру, Лівії та Чаду. Америка прагне підписати з цими країнами угоду про безпеку під приводом «боротьби з тероризмом». Таким чином, Вашингтон зможе контролювати усі ці країни,що, свою чергу, послабить вплив Франції в них. А потім Америка зможе оволодіти усіма необхідними ресурсами для своєї промисловості, або, принаймні, розділити їх з Францією.
Америка на протязі багатьох років працює над цим проектом. Два роки назад алжирська офіційна особа заявила, що Америка попросила у Алжира дозвіл на будівництво авіабази під приводом моніторингу південно-лівійського кордону по вистежуванню терористичних рухів, проте Алжир відкинув дане прохання. Потім США звернулись з тим же самим проханням до Тунісу, і уряд Тунісу погодився надати свою військову базу в оренду, проте ця угода була анульована після того, як з цієї бази вилетіли сіоністські літаки, порушивши повітряний простір Алжиру.
Америка уклала угоду з урядом Фаіза Сараджа, згідно якому вона отримала право вільно пересуватись у повітряному просторі Лівії. У минулому місяці американцями було здійснено бомбардування по військовим об’єктам на півдні Лівії під приводом їх відношення до «ІДІЛ». Після цього Сарадж заявив, що бомбардування було узгоджене з урядом Лівії. Америка для здійснення своїх планів використовує те же,що використовувала Франція у своїх ЗМІ, коли заявляла про наявність у даному регіоні терористичних угрупувань, таких як «ІДІЛ», «Боко Харам» та «Ансар ад-Дин». Колоніальні держави використовують це як привід, щоб втрутитись у внутрішні справи країни, і у той же час правителі-зрадники під приводом війни з тероризмом просять колонізаторів, щоб ті зайшли зі своїм арміями та знов колонізували їх!
Після завершення будівництва військової бази послідує угода про безпеку з сусідніми країнами. Зараз уряд Сараджа надав США право на пересування у повітряному просторі Лівії, а потім він і зовсім ухвалить військову присутність сил США у Лівії. Таким чином, Лівія опинилась у центрі уваги колонізаторів у наявному конфлікті між ними. Підживленням цього протистояння стане народ, який став заручником безглуздих політиків, яких турбують лише гроші та влада.
Америка — не єдина західна країна,яка уклала угоду з Нігером у військовій сфері та безпеці. Франція має там військовий контингент з 2015 року, вона також відкрила нову колоніальну фортецю у районі міста Мадама біля лівійського кордону. Італія нещодавно заявила, що відправить 470 військових на французьку базу на півночі Нігеру. Відомо, що територія нової американської бази складе шість квадратних кілометрів.
Це — актуальне питання для народу Лівії та тих, хто бажає знати, що стоїть за будівництвом нової бази США та базами Франції у регіоні. Не важко отримати переконливу відповідь на питання відносно накопичення сил Заходу у цьому регіоні. Як ми сказали раніше, Лівія опинилась у центрі бурі, у якій Франція прагне взяти під контроль південну частину Лівії, у той же час Америка бажає взяти під свій контроль усю Лівію. Можливо, нещодавній вибух у виборчій комісії у Тріполі має до цього відношення. Вибух у Тріполі скерований на те,щоб вразити громадську думку відносно очікуваних виборів, адже вони суперечать планам Франції та США, які прагнуть створити хаос у країні та розпалили війну з так званим «тероризмом».
Які ж інтереси переслідує Америка в Африці? Її військова та політична присутність обумовлена тим, що, по-перше, Африка володіє майже половиною світових запасів сировини, необхідних для промисловості Заходу; по-друге, її географічним положенням, її близькістю до Європи та Америки. Це дасть контроль над торговими шляхами, такими як Баб аль-Мандебська протока у Сомалі та Суецький канал в Єгипті,а також доступ до портів у західній, південній та південно-західній Африці; у своїй більшості вони розташовані у відсталих країнах, над якими легко взяти контроль. Варто відзначити, що Іслам є загрозою інтересам Заходу, тому ми бачимо, як він постійно коїть нападки на Іслам, намагаючись його очорнити та викривити.
Не Лише Франція загрожує Лівії — найбільшою загрозою є Америка через її величезні можливості, угоди з Сараджем та концентрації сил на півдні при підтримці ополчень Хафтара, які, у свою чергу, підтримується Єгиптом. Ми були свідками вибуху у Центрвиборчкомі Лівії, коли країна наповнилась атмосферою «небезпеки» так, що ходити на вибори стало сумнівною справою, і це — плоди Америки. Це — те, чого бажала Америка: перешкодити єднанню країни та контролювати політичну ситуацію у ній. Це розкриває тривожний стан США під час відсутності Хафтара, адже у його відсутність сталося перемир’я між конфліктуючими. Город Зінтан примирився з містами Місрат та Завія, з племенем Валід та іншими племенами із міста Дерна. Усі ці примирення сталися у відриві від планів Америки та ООН, тому можна сказати, що вони були на 100% вірні. Потім була заява, що приписувалась Хафтару, у якій він закликав стояти разом з його ополченнями, стверджуючи, що немає майбутнього у виборів у Лівії!
Зустріч Агіли Саліха (лівійський державний та політичний діяч, президент Палати представників Лівії та депутат від міста Аль-Кубба — ред.) з Халідом аль-Машрі у Схіраті відповідає атмосфері перемир’їв у країні. Заяви Агіли підтвердили, що президентські вибори відбудуться у вересні цього року. Це показує відсутність згоди між Агілою Саліхом та Хафтаром. Звідси виходить ствердження, що це — початок виходу Агіли Саліха із підкорення Єгипту та Хафтару та перші його кроки у спробі зайти під ОАЕ, які будуть координувати та підтримувати його у лівійській кризі.
Тут нас зацікавила переконаність, яка виникла у більшості жителів Лівії, а саме — те, що міжусобні війни не приносять ніякої користі. Так, це жахлива та заборонена справа, користь у цьому — лише ворогам, які використовують їх для того, щоб втрутитись у справи держави та контролювати її. Примирення — це дуже хороша новина, і бажання ворогів не повинні порушити її. Ми повинні відповісти на наказ Аллаха:
وَإِن طَائِفَتَانِ مِنَ الْمُؤْمِنِينَ اقْتَتَلُوا فَأَصْلِحُوا بَيْنَهُمَا فَإِن بَغَتْ إِحْدَاهُمَا عَلَى الْأُخْرَى فَقَاتِلُوا الَّتِي تَبْغِي حَتَّى تَفِيءَ إِلَى أَمْرِ اللَّهِ فَإِن فَاءتْ فَأَصْلِحُوا بَيْنَهُمَا بِالْعَدْلِ وَأَقْسِطُوا إِنَّ اللَّهَ يُحِبُّ الْمُقْسِطِينَ * إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ فَأَصْلِحُوا بَيْنَ أَخَوَيْكُمْ وَاتَّقُوا اللَّهَ لَعَلَّكُمْ تُرْحَمُونَ
«Якщо дві групи віруючих б’ються між собою, то примиріть їх. Якщо ж одна із них утискає іншу, то бийтесь проти тієї, яка утискає, доки вона не повернеться до повеління Аллаха. Коли ж вона повернеться, то примиріть їх по справедливості і будьте безпристрасні. Воістину, Аллах любить безпристрасних. Воістину, віруючі — брати. Тому примиряйте братів і бійтесь Аллаха, — можливо, ви будете помилувані» (49:9,10).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Махзаб
09.05.2018
