09.03.2019 міністерство охорони здоров’я Тунісу об’явило про смерть 11 дітей в акушерсько-гінекологічному центрі «Рабта», який вважається найбільшою лікарнею у Тунісі у даній області.
Прем’єр-міністр країни об’явив про початок розслідування, а міністр охорони здоров’я подав у відставку. Далі, 11.03.2019,в.о. міністра охорони Соня Бен Шейх провела прес-конференцію, на якій підтвердила, що після розслідування загибелі 12 дітей винуватих притягнуть до відповідальності. Вона вказала, що «причиною цих нещасть стала інфекція у продуктах харчування». Потім з’явились новини про змінення у складі комісії по розслідуванню, оскільки один із її членів є донькою володаря компанії, яка підозрюється у причетності до того, що трапилось. У зв’язку в протиріччям у кількості дитячих смертей комітет по захисту прав постраждалих родин звернувся у прокуратуру з проханням надати доступ до місця, де сталася трагедія, бо є великі сумніви навколо реальної кількості смертей. Комітет володіє інформацією, що є інші загиблі немовлята. Проте керівництво лікарні стверджує, що їх смерть наступила з інших причин.
Це не перший інцидент, коли гинуть невинні при дивних обставинах. І до цього створювались комісії по розслідуванню, але потім про це забулось, а справи закривались. Тому з’явився вислів: «Якщо хочеш, щоб справа закрилась, створи комісію по розслідуванню».
Те, що трапилось у Тунісі, є серійним злочином, злочинець відомий (правлячий режим), і криза у секторі охорони здоров’я та її ігнорування — ані для кого не секрет. За останні роки впали показники позитивної динаміки у сфері охорони здоров’я, повернулись хвороби, почали виникати епідемії, має місце високий рівень смертності у певних вікових групах. І це триває, хоча неодноразово попереджалось про високу смертність, особливо серед вагітних і немовлят.
Ми не раз заявляли про гостру нестачу ліків, адже із країни зникли ліки, зокрема — від хронічних захворювань. Говорячи стисло,держава на протязі десятиріч відмовлялась від своїх обов’язків у сфері забезпечення охорони здоров’я і створення для неї технічної інфраструктури. Так, майже чверть сторіччя не було побудовано жодної державної лікарні. Ця ситуація продовжилась і після революції хоча люди сподівались, що їм побудують необхідні лікарні,зокрема — у віддалених областях.
Що стосується бюджету міністерства охорони здоров’я, то від ледве відповідає мінімальним вимогам. Тому природно, що смертність у державних лікарнях зросла, особливо на тлі нестачі спеціалізованих лікарів і заморожування стажування для спеціалістів охорони здоров’я. Таким чином, медична і парамедична структура відчувають гостру нестачу в усьому. У результаті трагедії почали відбуватись одна за другою, так, у лікарнях Кассеріна та Сіді-Бу-Зіда померли вагітні жінки через нестачу спеціалістів, а у місцевості Аін-Драхам дівчинка померла через те, що так клініка відкривається один раз на тиждень.
Те, що відбувається сьогодні у Тунісі, є злочином з боку режиму, який слідує колоніальній політиці Заходу. Режим неодноразово запевняв, що слідування цій політиці дозволить врятувати людей і країну від трагедій, але ми бачимо прилежне: ані у чому не повинні гинуть масово. І кожного разу, як трапляється трагедія, чиновники заявляють, що створять комісію для розслідування, нібито вони не знають причин того, що відбувається, і нібито ніщо не передвіщало лиха.
Вбивця дітей і жінок відомий, і це — правлячий режим, нав’язаний колонізатором. Обличчями режиму стали ті, хто несе демократичні ідеї, хто почав втілювати капіталістичну політику, нав’язану ЄС та МВФ. А її (політики) схвалення відбувалось з боку туніського парламенту (Зібрання народних представників). Парламент заявляє, що є представником народу, хоча саме він призупинив підвищення кваліфікації спеціалістів охорони здоров’я і проявив мовчання, коли тисячі лікарів покидали країну. Саме можновладці підкорились наказам МВФ по скороченню бюджету допоміжних витрат, а скорочення субсидій означає скорочення витрат на охорону здоров’я. У результаті люди сьогодні вимушені шукати ліки, а лікарні нездатні надати навіть найнеобхідніше по догляду за хворими.
Смерть немовлят — це передчасне вбивство, що розкриває жорстокість того, хто стоїть за правлячим класом. А ним є колонізатор, який вдерся у Туніс, і тепер він намагається покарати народ Тунісу за їх революцію проти маріонеткового режиму. Колонізатор карає народ Тунісу руками правлячого режиму, щоб народ заплатив дорогу ціну у виді смерті немовлят.
Правлячий режим — це вбивця, і він нічим не відрізняється від режимів, які вбивають мусульман у Сирії, Ємені, Палестині …Різниця між вбивствами — лише у способах: якщо вбивства мусульман у Сирії,, Ємені, Палестині, Єгипті та Лівії відбуваються за допомогою куль, то у Тунісі за допомогою поганого забезпечення і позик МВФ. Адже через надання позик МВФ встановлює такі умови, які враховують інтереси світових фінансових акул, у результаті чого міністри в уряді перевтомились на простих збирачів податків з бідного населення, щоб оплатити свої позики, виправдовуючи це збереженістю так званого «фінансового балансу».
Так чому різниця між псевдоправителями Тунісу і м’ясниками ас-Сісі та Асадом?
Сьогодні, незважаючи на смерть немовлят, голод та інші трагедії, колонізатор та його прислужники не змогли залякати мусульман Тунісу. Смерть немовлят на очах людей лише розкрила істинного злочинця. Тому відставка міністра охорони здоров’я і заяви в.о. міністра охорони здоров’я про притягнення винуватих до відповідальності не змогли обманути народ, більше того, він виступив і засудив режим, підняв гасло «Вбивці наших дітей, грабіжники нашої країни». Це вказує на чітке розуміння наявності зв’язку між трагедіями і колонізатором з його прислужниками. Люди усвідомлюють, що пошук цапа відбувайла, вдоволення відставкою міністра, зміною облич в уряді і зміною правлячих партій під час виборів не покладе край іншим проблема і трагедіям, і це не зупинить злочини, що кояться правлячим режимом.
Так, народ Тунісу є мусульманським народом, який бачить, як нинішня політика примусила його страждати. Тому він продовжує свою революцію проти колонізатора та його прислужників. Тепер народу Тунісу залишилось лише послідувати за щирим, свідомим, політичним керівництвом, щоб покласти край гегемонії колонізатора і маріонетковому режиму за допомогою встановлення держави, яка буде правити на основі Ісламу, законами якого задоволений Всевишній Аллах!
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад ан-Насір Шувайха
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Тунісі
13 Раджаба 1440 р.х.
20.03.2019 р.
