Американська конференція по Близькому Сходу у Варшаві — цілі і очікуваний результат

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

З 13 по 14 лютого 2019 г. Америка провела конференцію з питань миру і безпеки по Близькому Сходу у місті Варшава.

На ній були присутні віце-президент США Майк Пенс, державний секретар США Майк Помпео і представники 63 країн, серед яких 11 арабських. Представники арабських режимів сиділи разом з прем’єр-міністром «Ізраїлю» Нетаньяху, їли з ним один хліб і соль. Це вказує на те, що однієї із цілей конференції є нормалізація відносин між арабськими режимами та окупантом Палестини.

Пенс и Помпео зосередились на іранській загрозі у регіоні, і в один голос заявили: «Іран є найбільшою загрозою світу і безпеці на Близькому Сході». Подібне було озвучено як з боку Нетаньяху, так із боку представника саудівського режиму Аделя аль-Джубейра. Останній заявив: «Усі погодились, що джерелом викликів, які стоять перед нами, є роль Ірану у підриві безпеки і дестабілізації регіону».

Подібні заяви були скеровані:

— на відволікання від сіоністського окупанта,

— на сприйняття його як природного політичного утворення,

— на необхідність прийняти його на рівних і співіснувати з ним.

Таким чином, із Ірану вони зробили ворога №1, а «Ізраїль» залишився осторонь. Вони виправдали своє рішення втручанням Ірану у Сирію, Ірак, Ємен, Бахрейн та Ліван, при цьому знаючи, що Іран робив це по наполяганню Америки. Так, Америка не завдала шкоди ані іранським силам, ані їх ліванському філіалу, ані хоусітами, хоча вони очолюються та фінансуються з боку іранців. Іран також підтримує проамериканський режим в Іраку, координує дії зі своїми послідовниками у Бахрейні, оприлюднюючи свій зв’язок з ними. Дану конференцію також відвідав зять і старший радник президента США Джаред Кушнер, який брав участь у розробці американського плану по Близькому Сходу; його метою було подальше просунення цього плану, у тому числі — для формування громадської думки, і при цьому він не вдавався у подробиці. Кушнер згадав, що мирний план США по Близькому Сходу буде представлений після «ізраїльських» виборів у квітні. Це вказує на те, що Америка не хоче, щоб Нетаньяху використовував її як козир у ході своєї передвиборчої кампанії, щоб потім Америка могла спричиняти тиск на майбутній уряд.

Помпео заявив: «Ми хочемо об’єднати країни, зацікавлені у стабільності, щоб поділитися своїми поглядами і вирватися із традиційного мислення, яке ізолює «Ізраїль». Америка прагне за допомогою даної конференції об’єднати країни, у яких спільні інтереси у регіоні. Це повинно закласти основу спільним діям у вирішенні в проблем і криз на Близькому Сході».

Іще однією спробою Америки є створення «Стратегічного альянсу Близького Сходу», відомого як «арабське НАТО», у склад якого увійдуть країн Перської затоки, Єгипет та Йорданія. Від цього альянсу Америка очікує можливість зосередити свій вплив, запобігти відродженню Умми і появі Другого Праведного Халіфату.

З цієї причини Адель аль-Джубейр проаналізував досягнення саудівського режиму у боротьбі з Ісламом під видом боротьби з тероризмом і досягнення у заснуванні військового альянсу для цієї ж мети, брехливо назвавши його ісламським альянсом. І це відбувається поруч зі створенням центру по боротьбі з Ісламом під видом боротьби з екстремізмом. Усе це направлено на вдоволення ворогів Ісламу на чолі з Америкою. Вони забули про вдоволення Аллаха, який наказав об’являти джихад за звільнення Палестини.

Європа продемонструвала знак протесту проти Америки за допомогою неучасті Європейської комісії у конференції, але туди прибули Франція та Німеччина, при цьому показуючи низький рівень представництва . ЄС, Німеччина та Франція заперечили наступним словам Помпео: «Мета конференції — це зосередити увагу на впливі Ірану у регіоні». Європейці знають про політику Америки у відношенні Ірану, як і про те, що остання бажає їх вивести звідти. Так Пенс закликав європейців відмовитись від ядерної угоди з Тегераном на Мюнхенській конференції, яка відбулась 16.02.2019, проте європейці відкинули його пропозицію. Так, канцлер Німеччини Ангела Меркель на Мюнхенській конференції заявила: «Угода з Іраном — це засіб спричинити тиск на нього, щоб він припинив своє втручання у регіон». І це новий виклик Америці. Англійський міністр закордонних справ також взяв участь у конференції, адже там була запланована двобічна зустріч Америки та ОАЕ по Ємену. Адже для Англії найбільш важливою проблемою є її вплив в Ємені, тому вона бажає домовитись з Америкою про запровадження міжнародних резолюцій, наданих Англією у Радбез ООН, і про здійснення Стокгольмської угоди по Ходейді. Це повинно дозволити ОАЕ продовжити свою проанглійську місію в Ємені.

Також вибір Америки на користь Польщі у якості приймаючої сторони підсилив аргумент Європи у прийняття такої позиції . Європа бажала прийняти конференцію іншому місці, тому що Польща більше схожа на агента Америки, аніж на суверенну державу ЄС, вона стала суперечити політиці ЄС і більше втілювати американську політику.

Президент Польщі Анджей Дуда у ході свого візиту в Америку та його зустрічі з Трампом (у вересні минулого року) попросив створити американську базу на території Польщі, заявивши про готовність виділити для цього 2 млрд. доларів. Звертаючись до Трампу, він сказав: «Я сподіваюсь, що Америка прийме рішення про розгортання великої кількості воїнського контингенту та устаткування. Я б дуже хотів, щоб ми створили постійні американські бази у Польщі, які ми б назвали «Форт Трамп», — на що Трамп з радістю заявив: «Польща хоче зробити дуже великий внесок у відносини з США і мати (американську — ред.) війську присутність, і, звичайно ж, це ми обговоримо». Це турбує європейців, тому що Америка прагне мілітаризувати Європу, використовуючи загрозу з боку Росії, щоб зберегти свою гегемонію і нанести удар по європейським інтересам. Польща важлива для Америки у протистоянні з Росією, яку у свій час Сталін назвав «першою лінією оборони для Радянського Союзу» і у відношенні якої останній лідер СРСР Горбачов проявив недбалість.

Тому Росія не була присутня на конференції, знаючи, що вибір Польщі як місця конференції та її військове підсилення направлені проти Росії. Зовсім нещодавно Америка об’явила про свій вихід із угоди про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 р. Росія намагається протидіяти позиції Америки у відношенні Ірану, тому що розуміє, що останній рухається по американському маршруту. Мета Америки — нанести удар по інтересам Росії в Ірані, тому вона вимагає від Росії виходу із іранської ядерної програми.

Палестинська адміністрація також не брала участь у конференції, і через радника Аббаса Набіля Шаата (NabilShaath) у статті «ізраїльської» газети «Haaretz» (14.02.2018) вона звинуватила адміністрацію Трампа у тому, що Варшавська конференція не користується довірою, оскільки вона направлена на нормалізацію «ізраїльської» окупації та систематичного заперечення палестинського права на самовизначення. «ФАТХ» вважає це черговою американсько -«ізраїльською» спробою у просуненні своїх ідей, з якими може погодитись лише зрадник аль-Кудса, аль-Акси і Храму Гроба Господня. Мета усього цього — врегулювання палестинського питання. При цьому адміністрація Аббаса не вважає зрадництвом визнання «Ізраїлю» і врегулювання палестинського питання зі свого боку. І це абсурдна позиція. Як арабські країни можуть вимагати, щоб не було нормалізації відносин з «Ізраїлем», але при цьому самі нормалізують і визнають його, як і беруть на себе охорону його безпеки?! У цьому і полягає задача адміністрації Аббаса та до нього подібних, адже він не раз хизувався, що зміг запобігти сотні атак на сіоністів, назвавши атаки на них огидною справою. Таким чином, Аббас та його адміністрація під приводом співробітництва та координації дій в області безпеки серед білого дня займаються шахрайством, обманом та зрадництвом.

Що стосується гідної ісламської позиції, то вона полягає:

— у відмові визнавати «Ізраїль», а кожного, хто визнав його, вважати зрадником,

— у відмові від нормалізації відносин та співпраці у сфері безпеки,

— в у відмові від угод Осло,

— у відмові від американського проекту по створенню двох держав та від рішення «Угоди сторіччя».

А далі необхідно об’явити джихад проти «Ізраїлю».

Якщо буде зайнята така позиція, то арабські режими відступлять перед народним тиском, і з новою силою розгориться боротьба з «Ізраїлем». І тоді падуть усі проекти Америки, і залишиться лише проект Ісламу в особі Другого Праведного Халіфату.


Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
15 Джумада аль-ахіра 1440 р.х.
20.02.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая