Помиляється той, хто вважає, що маріонеткові правителі зможуть підірвати революції своїх народів, використовуючи різноманітного роду обман та виверти, щоб обіграти волю до перетворень у масах.
Ці брудні методи більше не здатні зупинити протести вулиць, адже останні усвідомили масштаби змов правлячих хунт, обнажились їх виверти, і люди втратили до них довіру через брехливі обіцянки.
Наприклад, спроби влади обдурити народ були викриті як у Судані, так і Алжирі, де як раз і спалахнули останні революції. Влада більше не змогла приховувати свої огидні цілі і методи, народ побачив їх.
Так президент Судану Умар аль-Башир використав старі прийоми проти народної інтифади у виді зміни уряду (змивши лише обличчя), проголошення надзвичайного стану, призначення лояльних військових у склад влади, нових брехливих обіцянок по реформі і блокування нових конституційних поправок, що дозволяють йому продовжити свій мандат, доки ситуація не вирішиться.
В Алжирі ж правляче керівництво, прикриваючись живою мумією Абдуль-Азіза Бутефліки, прийняло аналогічні рішення: призначення нового прем’єр-міністра, перенесення президентських виборів, відмова Бутефліки балотування на п’ятий строк, формування політичного симпозіуму для внесення конституційних поправок і спостереження за новими виборами — і усе це робилось під головуванням старих облич у політиці. Подібні дії скеровані на зменшення імпульсу демонстрацій, щоб покласти край народному руху.
Але, незважаючи на прийняті ними методи, протести і хвилювання не вщухли ані у Судані, ані в Алжирі. Вимоги демонстрантів розвиваються і кристалізуються з кожним днем. Проголошувані гасла не обмежуються економічними потребами життя, більше того, почали лунати гасла про скинення діючої влади.
У минулу п’яницю на алжирських мітингах були проголошені нові гасла, що вказували на нове бачення протестуючих: «Ні місця продовженню», «Ні і хвилини, о Бутефліка», «Ні — іноземному втручанню», «Так — Ісламській Державі».
Бар’єр страху був повністю зруйнований, народний гнів вивергся назовні, влада Судану та Алжиру не змогла утихомирити вулиці, традиційна опозиція не змогла очолити протести. Так мусульманські країни вступили в нову еру революційної і політичної боротьби, і нові хвилі неприборканих революцій знов бушують.
Немає сумнівів, що закритий політичний горизонт відкриє свої двері для докорінного політичного перетворення, якому під силу встановити Другий Праведний Халіфат. Адже лише Халіфат здатне захистити Умму і повести її до відродження і колишній величі.
Прозахідні правителі-тирани не змогли здійснити важливі реформи, добитися перемоги над ворогами Умми вони недбало поставились до природних прав людей, вони пов’язані з колонізаторами, беруть участь у здійсненні їх планів, у боротьбі проти Ісламу під приводом боротьби з тероризмом. Усе це є незаперечним доказом того, що революції рухаються у бік підсилення і необхідного перетворення.
Мусульманські країни вже ситі гіркотою націоналізму і патріотизму, тепер настав час відродити їх на основі Ісламу, адже після руйнування Османського Халіфату були випробувані усі ідейні і політичні моделі, які принесли з собою лише руйнування і загибель.
Повернення до джерел і коріння сьогодні означає повернення до життю під затишком ісламського правління у виді Другого Праведного Халіфату, який поверне Уммі її колишню велич і пошану.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хатвані
13 Раджаба 1440 р.х.
20.03.2019 р.
