У минулий вівторок, на світанку, єврейське окупаційне утворення завдало наступного ворожого удару по нашим людям у Газі, почавши з вбивства лідера «Бригади аль-Кудс» — військового крила організації «Палестинський ісламський джихад» — Бахі Абу аль-Ати і його дружини, нехай помилує їх Аллах.
А також зі спроби вбити Акрама аль-Аджурі у Дамаску, внаслідок якої загинув його син. Після цього почались бомбардування домів, руйнування житлових помешкань, вбивства десятків людей і поранення іще більшої кількості. Єврейське утворення пообіцяло, що буде наносити усі нові і нові удари, не соромлячись і не боячись за цю заяву перед очима усіх правителів арабів і мусульман, у помсту за ракетні удари, нанесені угрупуваннями Гази по його території.
Окрім того, представники єврейської сторони направили повідомлення з погрозами на адресу угрупувань через єгипетський уряд — ось так відкрито і просто. У результаті цього була підписана угода про перемир’я і припинення вогню, як зазвичай буває, через два дні після волаючого злочину євреїв, через який загинуло 34 людини і більше 100 отримали поранення.
Усі знають, що єврейське утворення ніколи б не насмілилось поводити себе до такої міри зарозуміло, масово вбивати палестинців і посилати угрупуванням повідомлення з погрозами, намагаючись їх залякати, якщо б не відчувало повної підтримки з боку правителів мусульман, особливо правителів сусідніх держав. Максимум, що можуть зробити ці правителі — це висловитись проти вбивств, не вдаривши пальцем об палець, щоб їм завадити. Після такого не дивно, що євреї дозволяють собі усе, що захочуть. Інші правителі лише і можуть, що кидатися між двома сторонами і кричати «ні війні!», нібито вони не повинні у цю війну вступати. Решта правителів у переважній більшості ганебно мовчать, лише іноді бурмочучи проте,що не треба відповідати на удари євреїв, а краще проявити терпіння!
Жалюгідна позиція правителів мусульман — арабів і неарабів — у тисячний раз доводить, що саме вони є основною причиною, по якій Палестина та інші країни мусульман наражаються на агресію з боку ворогів. Усі вони однакові, і не важливо, як вони себе іменують. Іран вважає себе лідером т.з «опору», постійно твердячи, що може за одну годину стерти єврейське утворення з обличчя землі, але не підтверджує слова справами, лише закликаючи терпіти і чекати, чекати і терпіти без кінця, нібито десятиріч терпіння і очікування недосить, щоб набратись сил і перейти, нарешті, від погроз до дій! Ердоган був настільки зайнятий зустріччю зі злочинцем Трампом, що і зовсім забув висловити свою позицію відносно угрупувань у Газі і вбивств мусульман у Шамі.
У нього не виявилось досить часу сказати хоча б пару слів про злочини євреїв, не кажучи вже про те, щоб що-небудь зробити, хоча за декілька днів до атаки він мав телефонну розмову з Ісмаілом Ханією і Махмудом Аббасом, переконуючи їх у тому, що стабільності у Палестині нічого не загрожує і вибори там відбудуться. Злочинець Башар Асад і «Хізбалла» зайняті, як завжди, скиненням бочкових бомб на голови жінок, дітей і старих у Сирії і придушенням революції жителів Лівану, тобто у них немає часу думати над тим, як відповісти на агресію євреїв і покласти край їх зарозумілості, нехай навіть ті і атакували цього разу об’єкти у самому Дамаску — столиці «опору»!!! Правителі Єгипту і Катару більше усіх зайняті змовою проти мусульман Гази і місцевих угрупувань, допомагаючи євреям пересилати їх погрози і залякування, а також займаючись підкупом і спокушенням тих, кого не вдається залякати...
З іншого боку, агресія, що трапилась, довела, що зусиль «опору», може, і досить для того, щоб залякати окупантів, або «відповісти рівним терором», як вони говорять, але ніяк не досить точно для того, щоб покінчити з зарозумілістю євреїв або корінним чином покінчити з окупацією. Кожного разу, коли єврейське утворення відчуває, що йому треба скоїти акт агресії, то воно його робить, спустошуючи і тероризуючи Газу, поширюючи іудаїзм і паплюжачи святині мусульман, зводячи нові і нові єврейські поселення на Західному березі... і в усіх випадках вбиваючи мусульман... кожного разу, як єврейське утворення наважується на такий крок, воно знає, що ніхто не відповість йому тим же, ніхто не задасть сильного удару у відповідь, який збив би з них пиху.
Справжньою ісламською відповіддю на агресію, зарозумілість і злочини євреїв стане знищення їх утворення як пухлини на тілі Палестини. На це здатен лише той, хто має справжню силу і здатен дати значну відповідь, а не просто запустити декілька дрібних ракет, щоб «урівняти терор», як говорять лідери «опору», після чого підписати договір про перемир’я! Треба вирвати єврейське утворення з корінням із Палестини!
Щоб зупинити невпинний потік крові і окупацію, необхідно ґрунтовно розглянути цю проблему, повернутись до її коріння, і лише потім ми зможемо знайти їй правильне рішення. Проблема Палестини — проблема усієї Умми, Жителі Палестини — мусульмани. Сила мусульман — у їх арміях, яких багато. Використавши цю силу, Умма здатна покінчити з агресією і деокупувати Палестину повністю. Лише джихад звільнить Палестину і вижене євреїв разом з їх прибічниками.
Тому Ісламська Умма повинна запросити допомогу у своїх армій, щоб ті допомогли їй спочатку встановити Халіфат за методом пророцтва, а потім звільнити благословенну землю Палестини. Умма повинна вимагати від своїх армій, щоб ті припинили підкорятись правителям, тому що усі вони без винятку — агенти Заходу і вороги Умми, нехай навіть деякі із них і позиціонують себе нашими захисниками, виконуючи роль, задану їм західними колонізаторами. Вони завжди будуть робити те, що їм накаже Захід, будуть говорити що завгодно і вводити будь-які доступні їм заходи, аби тільки не дати Уммі звільнитись самій на якій-небудь території, а потім звільнити Палестину.
Газета «Ар-Рая»
Бахір Саліх
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Палестині
23Рабіуль-авваль 1441 р.х.
20.11.2019 р.
