Чверть сторіччя незагоєної рани від різанини в Сребрениці

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У сучасну епоху людство не переживало більш жахливого злодіяння, аніж злочини сербів в Югославії, які вчинили у відношенні мусульман найбільш страшні і жахливі злочини, які стали трагедією сторіччя,оскільки ці злочини були скоєні на виду і на слуху в усієї міжнародної спільноти.

Увесь світ стежив і дивився на кадри і цілі фільми, які транслювались щоденно по супутниковим телеканалам і сторінкам міжнародних газет. Але, незважаючи на це, жодна держава не поворухнула і пальцем, щоб врятувати пригноблених у Боснії і Герцеговині, що зробила уся міжнародна спільнота, у тому числі — і маріонеткові держави в ісламських землях, співучасниками цього злочину. Всевишній Аллах у хадісі кудсі говорить:

وَعِزَّتِي وَجَلَالِي لَأَنْتَقِمَنَّ مِنَ الظَّالِمِ فِي عَاجِلِ أَمْرِهِ، أَوْ فِي آجِلِهِ، وَلَأَنْتَقِمَنَّ مِمَّنْ رَأَى مَظْلُومًا يُظْلَمُ، فَقَدَرَ أَنْ يَنْصُرُهُ، فَلَمْ يَفْعَلْ لَهُ

«Клянусь Моєю могутністю і величчю, Я обов’язково помщуся пригноблювачу у найближчий час і пізніше, і Я обов’язково помщуся тому, хто бачив пригнобленого і не допоміг йому, у той час,як міг допомогти» (Ахмад).

Злочини сербів почались у Боснії і Герцеговині услід за розпадом Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія з проголошенням Македонією, Словенією і Хорватією своєї незалежності. Проте серби, які підтримувались Росією і хрестоносною Європою, возвели гасло відродження нової Югославії з метою встановлення свого панування над іншими етносами, які жили у кордонах югославської федерації після Першої світової війни. Між тим, боснійські мусульмани, як і інші народи, хотіли у цьому контексті набути незалежності.

Проте Європа і Росія, а разом з ними — і серби, об’єднались проти боснійських мусульман піти тим приводом, що бажана мусульманська держава з’явиться за рахунок важливої присутності сербів у Боснії і що вони не можуть допустити створення мусульманського утворення у самому серці хрестоносного світу. Кривава війна спалахнула з 1992 по 1995 рік і унесла життя більше трьохсот тисяч людей, породивши сотні тисяч біженців, переважна більшість із яких є мусульманами згідно даним ООН. Усе це відбувалось при мовчазній згоді міжнародної спільноти на чолі з США, Європою і Росією.

Невіруючі намагаються переслідувати мусульман кожного разу, коли з’являється у них така можливість. І у силу відсутності у невіруючих ідеологічної, моральної і навіть гуманної сили стримування, вони часто вдаються до скоєння якомога більшої кількості найжахливіших злочинів. Одним із таких найжахливіших злочинів сторіччя стала різанина, влаштована 11 липня 1995 року сербськими силами під командуванням Ратко Младіча в Сребреницькому анклаві, який був об’явлений СБ ООН у квітні 1993 року «зоною безпеки». У результаті цієї різанини, яка, по суті, є геноцидом, загинуло більше десятків тисяч мусульман у віці від семи до сімдесяти років після того, як миротворчі голландські сили передали у руки сербським злочинцям десятки тисяч боснійців на фактичній забій.

Поза усілякого сумніву, гірше вбивства може бути тільки ґвалтування, адже честь у мусульман вище життя і крові. Невіруючі чудово знають про це. Тому війну у Боснії не варто називати боротьбою тільки за панування, навпаки, це, у першу чергу, культурне зіткнення між Ісламом і невір’ям. Цим і пояснюється сміливе замахування сербів при підтримці «хрестоносної» Європи і «царської» Росії на честь і гідність мусульман у найогиднішому виді. У Боснії і Герцеговині іще стоять ті готелі і лікарні, в яких коїлись найжахливіші замахування у відношенні хворих і поранених мусульманських жінок, які стали живими свідками цих жахливих злочинів.

Ці сербські варвари, інакше їх назвати неможна, використовували різноманітні форми тортур у якості зброї війни. «Мене ґвалтували кожну ніч на протязі більше місяця», — розповідає одна із жертв, які лежали у лікарні для важкохворих людей у 1999 році. Вона говорить: «Мене ґвалтували шестеро чи семеро солдатів поспіль на лікарняному ліжку. Я пройшла через усі ці жахливі речі. Вони вирвали усі мої зуби, били мене, а коли приходила ніч, коїли зі мною жахливе. І на такий злочин наражались понад 70000 мусульманок».

Як по традиції, «хрестова» міжнародна спільнота, яка не надає ніякого значення життю, честі і майну мусульманина, яка робить вигляд благодійника і захисника прав людини, знайшла цапів відбувало, щоб покарати їх перед світовою громадською думкою, щоб «виправдати» свою мовчанку і змову з сербами, які скоїли ці злочини. Цій спільноті довелось представити деяких політичних і військових лідерів сербів перед Міжнародним судом.

Так два роки назад Міжнародний трибунал в Гаазі виніс рішення про довічне ув’язнення колишньому військовому командиру боснійських сербів генералу Ратко Младічу за військові злочини у колишній Югославії і визнав ці злочини геноцидом проти боснійських мусульман. Таким чином, ці найжахливіші вбивства були зведені до формальних судових процесів, на яких одна десята частина винуватих не була притягнута до відповідальності, а притягнуті не отримали співвідносні покарання. Тому злочинці залишились на свободі і не були віддані суду. Вони не отримали ніяких покарань по сей день.

Ці та інші злочини, скоєні колонізаторами-безбожниками у відношенні мусульман, не обмежуються строком давності, як вважають деякі західні експерти в області права. Мусульмани не забули старі і нові злочини Франції в Африці, злочини Італії у Лівії, злочини Америки в Іраку і Афганістані, а також злочини Китаю у Східному Туркестані, звірство буддистів у Бірмі, злодіяння євреїв на благословенній землі Палестини, масові вбивства, скоєні сербами в Боснії і Герцеговині. Усі ці злочини назавжди залишаться у пам’яті Ісламської Умми. І скільки часу не минуло, багато чи мало, Умма представить пригноблювачів, вбивць і ґвалтівників жінок до справедливого суду і запровадить у відношенні них усіх встановленні Творцем міри покарання, які заспокоять серця пригноблених віруючих людей.

Більша частина найжахливіших злочинів, скоєних у відношенні мусульман, трапилась у сучасну епоху після руйнування Османського Халіфату у 1924 році. Можливо, слабке положення мусульман порівняно з положенням невірних штовхнуло останніх посягнути на те, що мусульмани вважають недоторканим. Причиною тому служить ідейна і моральна деградація невіруючих, які сповідують брехливі і занепадницькі ідеї.

Їх варварські і антилюдські погляди дозволяють їм коїти усі злочини проти людства, і зокрема — мусульман. У них немає ніякого стримуючого чинника, окрім фізичної сили, яка могла б припинити їх сваволю і примусити забути диявольські намовляння. Тому діяльність по зведенню Ісламу у владу є однією із найбільших обов’язків після слів свідоцтв: «Ля іляха ілля Аллах, Мухаммад — Расулюллах». І як може бути інакше, адже влада Ісламу захищає недоторканість і найцінніше для мусульман, а саме — життя, майно і честь,як про це сказав Посланець Аллаха (с.а.с.):

إِنَّمَا الإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ

«Імам — це щит за яким б’ються і яким захищаються» (Муслім).

 

Газета «Ар-Райя»
Білял аль-Мухаджір
Пакистан
24 Зуль-када 1441 р.х
15.07.2020 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая