Погоня арабських держав за нормалізацією відносин з сіоністським утворенням. Повторення подій чи нові досягнення?

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Проголошення про нормалізацію відносин ОАЕ з сіоністським утворенням, а потім розмови про існування інших арабських держав, які готові незабаром послідувати цьому прикладу, шокували мусульман у цілому, і арабів — зокрема.

Те, що сталось, нагадало підписання «Ізраїлем» злощасної угоди з Садатом в Кемп-Девіді, а потім — «Організацією Звільнення Палестини» в Осло, а потім — Йорданією у Ваді-Араба.

Безперечно, подібні кроки несумісні з поглядами, переконаннями, переживаннями і настроями всередині Умми. Відчуття мусульманами болі через відносини своїх правителів з ворогами — це природне явище, які відображає глибоку прірву між Уммою та її правителями. Проте Умма повинна розуміти, що ці явні відносини між її правителями і сіоністським утворенням не виникли одночасно. Швидше усього, цьому передували якісь таємні і явні справи. Більше того, ці відносини і контакти почались між євреями і правителями іще до створення сіоністського утворення.

Сьогодні у всезагальному доступі знаходиться багато документів, які свідчать про існування цих відносин з самого початку змови по захопленню у Палестини. Гірше того, Палестина була захоплена тільки з вини зрадництва, яке вимагалось цими відносинами і контактами. Спочатку усе це ретельно приховувалось, але зі вступом арабських держав в епоху військових переворотів кожна нова влада викривала ці відносини і подавала їх у якості виправдання скоєного нею перевороту. Потім Умма викривала, що ці нові режими гірше своїх попередників у змові проти Палестини і рішення цієї проблеми. Отож, знов і знов випливали на поверхню подробиці цих відносин з сіоністським утворенням.

В останні роки перед проголошенням про офіційну нормалізацію відносин з сіоністським утворенням було проведено багато зустрічей на міжнародних форумах і відкривались різноманітні представництва. Потім пройшли офіційні обопільні двобічні візити, зокрема — між «Ізраїлем» і ОАЕ. Міністр інфраструктури сіоністського утворення взяв участь у конференції Міжнародного агентства по відновлюваним джерелам енергії (IRENA) в Абу-Дабі на початку 2010 року. Раніше в одому із еміратів, а точніше — в Дубаї, була відкрита «ізраїльська» торгова палата. Аналогічне можна сказати і у відношенні таких країн , як Катар, Бахрейн, Оман і Судан.

Таким чином, немає сумнівів у тому, що сьогоднішнє проголошення щодо нормалізації відносин між Еміратами і сіоністським утворенням і розмови про аналогічні кроки з боку інших арабських держав відбуваються в іншому часовому контексті внаслідок змінення підходу Америки до врегулювання палестинської кризи, особливо до так званого «мирного процесу» на Близькому Сході. Якщо раніше попередні американські адміністрації давали арабській стороні рекомендації підписати колективну мирну угоду з сіоністським утворенням і розпочати нормалізацію відносин, і це служило деяким тиском з боку Америки у відношенні арабських правителів, які боялись викликати гнів своїх хазяїв у Вашингтоні, то сьогодні Трамп і його зять Кушнер вирішили по-іншому реалізувати це і змінити деякі контури взаємодії з так званим «арабсько-«ізраїльським» конфліктом.

Повертаючись до питання: чи живемо ми у час повторення колишніх подій чи спостерігаємо викриття змов? Відповідь, звичайно ж, полягає у тому, що це — викриття, а не повторення колишніх сценаріїв, оскільки немає нічого нового у відносинах правителів з сіоністським утворенням, як і немає нічого нового у ступені ворожості між Ісламською Уммою і загарбниками-окупантами, за винятком непристойної демонстрації цього відношення.

Що ж примусило сьогоднішніх правителів , які не уступають у своєму зрадництві своїм попередниками, демонстративно виражати цю непристойність?!

Відповідь полягає у тому, що цим правителям і хазяям, які стоять за ними — Америці, Заходу і сіоністам — здається, що Умма перебуває у стані відчаю, розчарування і поразки, особливо після поразки її революції в Єгипті, Сирії , Лівії, Ємені , Алжирі і Судані, коли усі її прагнення були жорстоко і безжально припинені, щоб вбити в мусульманах бажання радикальних змін. Вороги Ісламської Умми вважають, що розпалюваний ними міжмазхабний конфлікт з Іраном примусить мусульман кинутись в обійми своїх супротивників, навіть якщо це трапиться за рахунок визнання сіоністського утворення і нормалізації відносин з ним.

Це припущення є брехливим, оскільки мусульманам велено не бути наївними у відношенні своїх ворогів, а навпаки, дивитись на них ворожим поглядом як говорить Всевишній Аллах:

لا تَجِدُ قَوْمًا يُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الآخِرِ يُوَادُّونَ مَنْ حَادَّ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَلَوْ كَانُوا آبَاءهُمْ أَوْ أَبْنَاءهُمْ أَوْ إِخْوَانَهُمْ أَوْ عَشِيرَتَهُمْ أُوْلَئِكَ كَتَبَ فِي قُلُوبِهِمُ الإِيمَانَ وَأَيَّدَهُم بِرُوحٍ مِّنْهُ وَيُدْخِلُهُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ أُوْلَئِكَ حِزْبُ اللَّهِ أَلا إِنَّ حِزْبَ اللَّهِ هُمُ الْمُفْلِحُونَ

«Серед тих, хто вірує в Аллаха і в Останній день, ти не знайдеш людей, які любили б тих, хто ворогує з Аллахом і Його Посланцем, навіть якщо це будуть їх отці, сини, брати чи родичі. Аллах начертав у їх серцях віру і зміцнив їх духом від Нього. Він введе їх у райські сади , в яких течуть річки, і вони пребудуть там вічно. Аллах задоволений ними, і вони задоволені Ним. Вони є партією Аллаха. Воістину, партія Аллаха — це ті, хто набув успіху» (58:22),

إِنَّ الشَّيْطَانَ لَكُمْ عَدُوٌّ فَاتَّخِذُوهُ عَدُوًّا إِنَّمَا يَدْعُو حِزْبَهُ لِيَكُونُوا مِنْ أَصْحَابِ السَّعِيرِ

«Воістину, диявол є вашим ворогом, так ставтесь до нього як до ворога. Він кличе свою партію до того, щоб вони стали мешканцями Полум’я» (35:06).

Я не говорю, що те, що роблять ці правителі, добре. Навпаки, хочу зазначити лише те, що ці відносини існували і раніше. Сьогоднішня демонстрація цими правителями своєї лояльності до ворогів Умми у такому волаючому вигляді повинна прибрати пелену з очей багатьох мусульман, які наївно вважали нинішніх зрадників добродійниками. Сьогодні вони власноруч викрили себе і черговий раз довели, що вони — такі ж злощасні , як сіоністи.

Можливо, ці слова не стосуються багатьох мусульманам. Тим не менш, метою цієї статті є розкриття бачення протилежної сторони і психологічного стану, в який безбожники хочуть загнати мусульман. У зв’язку з цим хотілось би звернутись до мусульман: «Не впадайте у відчай, о, мусульмани, після усього побаченого . Іслам б’ється в крові кожного із вас. Не падайте духом і не бійтесь. Можливо, те, що відбувається, загострить вашу увагу і спонукає вас до скинення цих малодушних правителів, які не соромляться ані Аллаха, ані Його Посланця ﷺ, ані віруючих людей! Усі карти відкрились у нашій країні. Якої б проблеми із проблем мусульман, як звільнення Палестини і позбавлення людей від зла колоніалізму, ви не торкались, ви побачите, що усе вказує на одне, а саме — на скинення цих підлих правителів. Встаньте на сторону щирих синів Ісламської Умми і докладіть усі свої сили разом з ними заради позбавлення від цих правителів і принесення присяги одному аміру, за яким ми будемо битися і який буде захищати нас, здійснюючи своє правління згідно з законодавством Аллаха і вірним шляхом Пророка Мухаммада ﷺ.

Ці правителі відчаялись у милості Всевишнього Аллаха і забули про зустріч з Ним. Нині вони хочуть і вас ввергнути у такій відчай і віддалити від Всевишнього Аллаха. Передається від Абу Саіда аль-Худрі (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:

لِكُلِّ غَادِرٍ لِواءٌ عِندَ اسْتِه يَوْمَ القِيامةِ، يُرْفَعُ لَهُ بِقَدْرِ غَدْرِهِ، ألَا وَلا غَادر أعْظمُ غَدْراً مِنْ أمِيرِ عامَّةٍ

«У день Воскресіння біля сідниць кожного віроломного опиниться стяг,який піднімуть згідно ступеня його віроломства , і, воістину, ніхто не проявляє більшого віроломства, аніж той, хто править людьми» (Муслім).

 

Абдуллах аль-Мухліс
Газета «Ар-Райя»
7 Мухаррама 1442 р.х.
26.08.2020 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая