Послання до спадкоємців пророків

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Кожен мусульманин знає цінність знань і статус вчених, які займають вище положення в Ісламі. Аллах говорить:

قُلْ هَلْ يَسْتَوِي الَّذِينَ يَعْلَمُونَ وَالَّذِينَ لَا يَعْلَمُونَ

«Скажи: «Невже рівні ті, хто знають, і ті, хто не знають?» (39:9),

يَرْفَعِ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَالَّذِينَ أُوتُوا الْعِلْمَ دَرَجَاتٍ

«Аллах підносить по степеням тих із вас, хто увірував, і тих, кому даровано знання» (58:11),

شَهِدَ اللَّهُ أَنَّهُ لَا إِلَهَ إِلَّا هُوَ وَالْمَلَائِكَةُ وَأُولُو الْعِلْمِ قَائِماً بِالْقِسْطِ

«Аллах засвідчив, що немає божества, окрім Нього, а також янголи і володарі знання. Він підтримує справедливість» (3:18).

Імам Ібн Джамаа сказав в коментарі до цьому аяту: «Аллах починає з Себе, потім говорить про янголів, а після них згадує про володарів знання. Яка ж велика ця почесть!».

Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَنْ سَلَكَ طَرِيقاً يَلْتَمِسُ فِيهِ عِلْماً سَهَّلَ اللهُ لَهُ طَرِيقاً إِلَى الْجَنَّةِ وَإِنَّ الْمَلاَئِكَةَ لَتَضَعُ أَجْنِحَتَهَا رِضاً لِطَالِبِ الْعِلْمِ وَإِنَّ طَالِبَ الْعِلْمِ يَسْتَغْفِرُ لَهُ مَنْ فِي السَّمَاءِ وَالأَرْضِ حَتَّى الْحِيتَانِ فِي الْمَاءِ وَإِنَّ فَضْلَ الْعَالِمِ عَلَى الْعَابِدِ كَفَضْلِ الْقَمَرِ عَلَى سَائِرِ الْكَوَاكِبِ وإِنَّ الْعُلَمَاءَ هُمْ وَرَثَةُ الأَنْبِيَاءِ إِنَّ الأَنْبِيَاءَ لَمْ يُوَرِّثُوا دِينَاراً وَلاَ دِرْهَماً إِنَّمَا وَرَّثُوا الْعِلْمَ فَمَنْ أَخَذَهُ أَخَذَ بِحَظٍّ وَافِرٍ

«Тому, хто вступив на який-небудь шлях, бажаючи набути на ньому знання, Аллах полегшить шлях у Рай, і, воістину, янголи неодмінно будуть покладати свої крила перед шукачем знання, виражаючи своє вдоволення тим, що він робить. І, воістину, прощення для знаючого неодмінно почнуть прохати мешканці небес і землі, і навіть кити у морі! Що ж стосується переваги знаючого над тим, хто поклоняється, то вона подібна перевазі Місяця над іншими небесними світилами. І, воістину володарі знання є спадкоємцями пророків, пророки ж не залишають у спадок ані динарів, ані дирхамів, але залишають у спадок одне тільки знання, і тому, хто набув його, дістався великий прожиток» (Муслім).

Ібн Каййім прокоментував слова Пророка (с.а.с.) про те, що «володарі знання є спадкоємцями пророків», сказавши, що це найвища похвала на адресу вчених, оскільки пророки є кращими створіннями Аллаха, а їх спадкоємці є кращими після них. Суфьян ібн Уяйна сказав: «Найбільш піднесеними по ступеню людьми перед Аллахом є ті, хто був між Аллахом і Його рабами, а такими є пророки і вчені». Сахль Тустарі сказав: «Хто бажає побачити зібрання пророків, нехай дивиться на зібрання вчених». Вчені Ісламу — це зірки, які сяють на небосхилі. По ним люди знаходять вірний шлях. Якщо вони зникнуть, то на землі запанує суцільна пітьма, і люди не зможуть знайти дорогу. Праведні попередники говорили: «Вчені подібні зіркам, по яким люди знаходять дорогу,і подібні стягу, за яким вони слідують, так що якщо вчені зникнуть, то люди прийдуть у замішання, а якщо люди залишать їх, то заблукають». І кожного разу, коли в Уммі бушують вітри розбрату і на неї обрушуються лиха, збільшується потреба в таких вчених.

Ми вітаємо усіх, хто досяг цієї великої степені, дарованої Аллахом. Але буде помилкою думати, що уся ця почесть досягається без жертв з боку самих вчених і без подолання ними певних труднощів, з якими вони стикаються у мирському житті, доводячи до людей істину. В обмін цій степені, винагороди і статусу вони повинні нести Послання Ісламу усьому людству.

Ця почесть стосується тільки справжніх вчених, які проголошують слово істини, де б вони не знаходились, не боячись ніяких звинувачень, і які діють згідно з Книгою Аллаха і Сунною Його Посланця (с.а.с.). Для нас кращий приклад — це сподвижники Посланця Аллаха (с.а.с.) і ті, хто прийшов після них. Якщо ми захочемо перерахувати героїчні позиції праведних вчених, нам знадобляться, можливо, цілі томи.

Повідомляється, що халіф Абу Джафар Мансур одного разу запросив собі вченого Тавуса і Маліка ібн Анаса. Коли вони увійшли до нього і сіли, халіф подивився на Тавуса і сказав: «Розкажи нам що-небудь із того, що розповідав тобі твій батько». Тавус відповів: «Мій батько говорив мені, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

أَشَدُّ النَّاسِ عَذَابًا يَوْمَ الْقِيَامَةِ مَنْ أَشْرَكَهُ اللَّهُ فِي سُلْطَانِهِ فَجَارَ فِي حُكْمِهِ

«Найсуворіше покарання у Судний день отримає чоловік, якого Всевишній Аллах наділив владою, а він допускав несправедливість в своєму правлінні». Малік сказав: «Почувши ці слова, я пильніше запахнув на собі одяг, побоюючись, що мене забризкають кров’ю». Проте Абу Джафар лише поглянув на нього і сказав: «Настав мене, Тавус». Той відповів: «Звичайно, о, правитель правовірних. Всевишній Аллах говорить:

أَلَمْ تَرَ كَيْفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ * إِرَمَ ذَاتِ الْعِمَادِ * الَّتِي لَمْ يُخْلَقْ مِثْلُهَا فِي الْبِلَادِ * وَثَمُودَ الَّذِينَ جَابُوا الصَّخْرَ بِالْوَادِ * وَفِرْعَوْنَ ذِي الْأَوْتَادِ * الَّذِينَ طَغَوْا فِي الْبِلَادِ * فَأَكْثَرُوا فِيهَا الْفَسَادَ * فَصَبَّ عَلَيْهِمْ رَبُّكَ سَوْطَ عَذَابٍ * إِنَّ رَبَّكَ لَبِالْمِرْصَادِ

«Невже ти не бачив, як Господь твій вчинив з адітами — народом Ірама, який володів колонами (споруджував високі будівлі з колонами або володів могутньою статурою і величезною силою),подібних кому не було створено у містах? З самудянами, які розсікали скелі в лощині? З Фараоном, який володів кіллями (мав багато воїнів, які підтримували його владу подібно тому, як кілля підтримують шатер, або прив’язували людей до кіллів під час страти)? Вони преступали кордони дозволеного на землі і поширювали в них багато нечестя. Тоді твій Господь пролив на них бич мук. Воістину, твій Господь — в засідці (надає відстрочку грішникам, щоб потім раптово покарати їх за непослух)» (89:6–14)».

Малік сказав: «Почувши ці слова, я пильніше запахнув на собі одяг, побоюючись, що мене забризкають кров’ю».

Але халіф і цього разу нічого не зробив, а лише сказав: «Подай мені чорнильницю». Потім знов повторив: «Тавус, подай мне чорнильницю!». Але Тавус не реагував. Халіф Мансур сказав: «Що заважає тобі подати?». Тавус відповів: «Я боюсь, що ти напишеш цими чорнилами те, що не угодно Аллаху, а я стану співучасником в гріху». Тоді халіф сказав: «Можете іти». Тавус же сказав: «Ми цього і чекали увесь час». Після цього Малік говорив: «В той день я зрозумів достоїнство Тавуса» (розповідь наводиться у книзі аз-Захабі «Тазкірат аль-хуффаз» та Ібн Халлікана «Вафаят аль-аян»).

Одного разу до Хаджаджу привели Хутайта ібн Зійята. І коли він увійшов, Хаджадж спитав: «Ти Хутайт?». Той відповів: «Так. Питай про те, що у тебе в голові, адже, воістину, я дав обіцянку Аллаху, що якщо буду запитаний про що-небудь, то неодмінно відповім правдиво, якщо буду випробуваний, то неодмінно проявлю терпіння, а якщо буду помилуваний, то неодмінно буду вдячний». Хаджадж спитав: «Що ти скажеш у відношенні мене?». Хутайт відповів: «Я скажу у відношенні тебе, що ти є одним із ворогів Аллаха на землі, який посягає на заборонене і вбиває по припущенню». Хаджадж спитав: «А що ти скажеш у відношенні повелителя правовірних Абдульмаліка ібн Марвана?». Хутайт відповів: «Я скажу, що він більш злочинний, аніж ти, і що ти є лише одним із його зол».

Тоді Хаджадж велів, щоб його піддали жорстоким покаранням. Покарання дійшло до того, що Хутайту підрізали піджилки, а потім підвісили його, затягнули мотузками і почали відрізати м’ясо, шматок за шматочком, поки не зняли м’ясо повністю. Але вони не почули від нього нічого, і тоді Хаджаджу доложили, що він знаходиться при останньому подиху. Тоді Хаджадж велів вивести його на ринок і відрубати голову. Джафар, який розповів цю історію, сказав: «Ми бачили, як його вивели на ринок, і тоді ми спитали, чого він бажає. Він відповів, що хоче ковток води. Ми принесли йому воду, потім його стратили. На той час йому було вісімдесят років, нехай помилує його Аллах».

Ці вчені не боялись докорів людей, тому що знали істину і дотримувались її. Вони хотіли лише вдоволення Аллаха і тому не боялись говорить правду, навіть якщо це коштувало їм життя.

Такі тверді позиції перед правителями були у ті часи, коли Шаріат Аллаха застосовувався в усіх сферах життя. Якими ж повинні бути позиції сьогодні, коли закони Ісламу скасовані?!

Дорогі вчені, спадкоємці пророків! Тепер потреба в вас зросла на тлі приниження і ганьби, які відчуває Умма під егідою влади колонізатора і хвилі секуляризації, яка сьогодні лютує в ісламському світі, демонізуючи політичний Іслам. Кампанія ворогів підсилилась до такої мірі, що хоче нанести удар по решткам ісламських законів про особистий статусі і про родинний стан, за допомогою підписання Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок. Ви не можете зберігати мовчання, приховуючи правду на тлі слабкості, яку переживає ця благородна Умма як природний результат застосування над нею капіталістичної системи.

Вчені Ісламу! Немає іншого виходу для вас та усієї Умми інакше, окрім як у встановленні Праведного Халіфату. Приєднуйтесь до Хізб ут-Тахрір, який працює, не покладаючи рук, і жертвує на цьому шляху усім найдорожчим. Так ви уникнете гріха, який ляже на вас у випадку відмови від виконання свого обов’язку перед Аллахом — встановлення корони фардів. Тільки так мусульмани повернуть колишню велич і отримають вдоволення Господа.

 

Газета «Ар-Рая»
Абдульхалік Абдун Алі
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Судані
21 Джумада ас-сані 1442 р.х.
03.02.2021 р.