Ми переживаємо у ці дні трагічні спогади, що відбиваються болем у серцях усіх мусульман. Спогади про руйнування великого Халіфату сто років назад зрадником Мустафою Кемалем, агентом англійців.
Так, сто років вже нами правлять фальшиві системи безбожжя, насильства і безправ’я, і ми усе іще блукаємо навпомацки в лабіринті несправедливості і мракобісся, в якому дешеві правителі-невдахи із числа західної агентури знущаються над кращою націю людства!
Проте ця похмура ніч дійшла кінця, і передсвітанкові ознаки Халіфату вже вгадуються на горизонті. Аллах вже дарував цій Уммі такого лідера, який не бреше своєму народу і доводить до мусульман проект їх порятунку, щоб повернути втрачені славні позиції і авторитет їх держави, готової знов самоутвердитись. В мусульманах пробудилось прагнення до ісламському правлінню, зріс ентузіазм і освіченість про махінації і підлі способи війни Заходу проти Умми та її релігії, а також про необхідність повноцінного правління Ісламу в державі Халіфат, згадування і попередження про повернення якого викликає безсоння у безбожних колонізаторів, тому що їх лідери, мислителі і дослідницькі центри продовжують строчити застереження за застереженням про загрозу повернення Халіфату у своїх відчайдушних і жалюгідних спробах попередити його становлення. І це немудрено, адже повернення цієї держави означає початок неминучого занепаду культури і розквіт мусульманської.
Нижче наводиться крапля у морі із публічних заяв на цю тему:
Джордж Буш-молодший, колишній президент США, сказав: «Серед мусульман існує стратегія, скерована на ліквідацію американського і західного впливу на Близькому Сході, і якщо прибічники цієї іде оволодіють однією країною, це притягне до них решту мусульман,що дозволить їм скинути усі режими в регіоні і створити ісламську фундаменталістську імперію від Іспанії до Індонезії».
«Найнебезпечніша річ, з якою ми стикаємось сьогодні, — це ті, хто вірить в Іслам як в образ життя і модель життя», — сказав Помпео, колишній держсекретар США.
Що стосується колишнього прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера, то він заявив: «Ми протистоїмо руху, який прагне знищити державу «Ізраїль», вигнати Захід із мусульманських країн і створити єдину ісламську державність — яка управляє згідно ісламському законодавству в ісламському світі — шляхом встановлення Халіфату для усієї світової мусульманської спільноти».
Що стосується колишнього міністра внутрішніх справи Великобританії Чарльза Кларка, то він сказав: «Неприпустимі ніякі переговори про відновлення Халіфату, як і немає місця обговоренню застосування ісламського законодавства».
Генерал Річард Майєрс, колишній командуючий об’єднаними силами коаліції хрестоносців в Іраку, говорить: «Реальна і найбільша загроза безпеки Сполучених Штатів — це екстремізм, який прагне встановити Халіфат, існувавший у сьомому сторіччі нашої ери».
Президент Росії Путін сказав: «Міжнародний тероризм об’явив війну Росії з метою відокремлення від неї значної частини території і створення Халіфату».
Занепокоєність Путіна також неодноразово виражав його міністр закордонних справ Лавров, причому з трибуни ООН, де він неодноразово підкреслював, що втручання Росії в Сирію було скеровано на запобігання створенню Ісламського Халіфату, заявивши: «Спроба змінити режим, опираючись на екстремістів, майже привела до розвалу країни і виникненню терористичного Халіфату на її місці».
Він продовжив: «Активні заходи з боку Росії у відповідь на прохання сирійського уряду, підкріплені дипломатичними кроками у межах астанинського процесу, допомогли запобігти реалізації цього смертоносного сценарію». Він також: «Тепер задача полягає у тому, щоб не витрачаючи час, посадити сирійський уряд за стіл переговорів з вменяємою опозицією, яка не планує створення Халіфату на сирійських землях і не прагне до захвату влади, а думає про долю країни, збереження її єдності і демократії», — додавши: «Я не виключаю участі в конференції озброєної опозиції, якщо вона не має радикальних і терористичних переконань».
Що стосується вже померлого колишнього міністра закордонних справ Сирії Валіда аль-Муаллема, то він кричав у 2013 році, попереджаючи, що «ті, хто вимагає створення Ісламського Халіфату, не зупиняться на кордонах Сирії,і те, що ми робимо, захищає Йорданію, Ліван і Туреччину».
У той же час сенатор-республіканець США Пет Бьюкенен сказав: «Проблема повернення Ісламу як системи життя — це усього лише питання часу, не більше. Правда полягає в тому, що Америка, її армії і арсенали не можуть протистояти майбутній цивілізації, тому що стійкість Ісламу і його здатність переносити труднощі вражає. Він залишився непохитним на протязі двох сторіч безперервної війни проти нього і з дивною легкістю вистояв у зіткненні з Радянським Союзом, а зараз ми спостерігаємо його боротьбу з Америкою — останньою крупною світовою державою».
Що стосується Зейно Баран, директора Департаменту міжнародної безпеки в Центрі Ніксона, то вона говорить: «Хізб ут-Тахрір — єдина партія, яка говорить про Халіфат в масштабі усієї Умми», — і додає: «Західні країни повинні об’єднатись з тим, щоб перешкоджати діяльності цієї партії», — і радячи зрозуміти, що «кращі союзники Заходу у цій боротьбі — «помірковані» мусульмани, яким необхідно надати політичний простір, щоб Іслам не залишився заручником екстремістів».
Професор Цві Сафар, викладач деяких американських і єврейських університетів, 26.01.2018 сказав: «На протязі наступних десяти років Америка перестане грати яку-небудь значущу зовнішню роль уперше після завершення Другої світової війни, що відкриє шлях виникненню ісламської імперії». І він стверджувально заключив: «Саме ісламісти візьмуть на себе відповідальність за долю світу на протязі наступних десятиріч, і вони будуть визначати динаміку розвитку подій у світі».
Тому деякі західні мислителі, усвідомивши усю серйозність ситуації, заявили про «необхідність співіснування з Ісламським Халіфатом, тому що його повернення неминуче». Серед них — відмий аналітик Джон Ши, який написав листа Обамі, 11.01.2010, де попросив його «почати перемир’я з П’ятим Халіфатом, проти якого американські озброєні сили не зможуть встояти лицем до лиця або вести конфронтацію». Він сказав: «Очевидна істина полягає в тому, що жодна армія у світі, незалежно від рівня її озброєння, не може перемогти ідейний світогляд. Ми повинні визнати, що не можемо просто фізично спалити усіх лідерів цієї ідеї в кожній країні Близького Сходу і не можемо спалити усі їх книги, як і не можемо дискредитувати якісь слабкі місця цього світогляду, тому що мусульманський світ одностайно шанує його. Безперечно, сьогодні Близький Схід має справу з об’єднаною економічною міццю європейських країн. Це правда, але ми не повинні забувати, що завтра Захід стикнеться з об’єднаною міццю П’ятого Халіфату».
Вищезгадані заяви служать красномовною відповіддю для тих, хто надривається, намагаючись приборкати енергію і підірвати рішучість Умми, називаючи себе, шейхами, муфтіями і дослідниками! Вони марно намагаються зробити привабливою думку про те, що ідея Халіфату померла і що це не більше, аніж порожні фантазії фанатиків! Також вони займаються зловмисними спробами переконати Умму змиритись з чужорідною для ісламських земель ідеєю декоративної національної або патріотичної держави, що насправді скеровано на зміцнення західного колоніального проекту, який продовжує боротись з Халіфатом і прогнозувати виходячі від нього загрози для своєї псевдоцивілізації. Проте, на щастя, їх надії розтанули як сніг на Сонці і їх зусилля виявились марними. Адже Умма усвідомила, що її порятунок відбудеться тільки за допомогою Ісламу, представленого в єдиній державі, під управлінням халіфа мусульман згідно Шаріату Аллаха, а не безбожним системам.
І на завершення ми закликаємо молодь Ісламу, його вчених, а також володарів сили і впливу в мусульманських країнах солідарно нести на своїх плечах ісламський проект Халіфату за методом пророцтва і підтримати першопрохідця у цій справі — партію «Хізб ут-Тахрір», лідера, який не бреше своєму народу,щоб разом ми могли встановити державу Ісламу, що дозволить нам знов насолодитись владою Ісламу, його справедливістю і славою, адже в цьому полягає слава у цьому світі і блаженство в Майбутньому житті, з волі Аллаха.
وَفِي ذَلِكَ فَلْيَتَنَافَسِ الْمُتَنَافِسُونَ
«І тим, хто змагається, належить змагатись саме у цій справі» (83:26).
Газета «Ар-Рая»
Насір Шейх Абдульхай
член Центрального комітету по зв’язкам Хізб ут-Тахрір/Сирія
