Всевишній Аллах говорить:
وَإِذْ يَتَحَاجُّونَ فِي النَّارِ فَيَقُولُ الضُّعَفَاءُ لِلَّذِينَ اسْتَكْبَرُوا إِنَّا كُنَّا لَكُمْ تَبَعًا فَهَلْ أَنتُم مُّغْنُونَ عَنَّا نَصِيبًا مِّنَ النَّارِ
«Коли вони будуть препиратись один з одним у Вогні, слабкі скажуть тим, які превозносились: «Ми слідували за вами. Чи не позбавите ви нас від частини Вогню?» (40:47,48).
Аллах описує фрагмент Судного дня, коли Він розсудить між людьми, одних ввергнувши у Пекло, а інших поселивши у Раю. Ті, які будуть зібрані у Пеклі, почнуть препиратись один з одним. Слабкі, які слідували за своїми ватажками і виконували їх накази, скажуть: «В тому житті ми слідували за вами і виконували те, що ви накажете, не переймаючись щодо дозволеного і забороненого. Чи не могли б ви полегшити наші страждання, забравши часину мук собі?». Але їх ватажки відповідатимуть: «Усі ми у Вогні. Таким є рішення Аллаха. Він вже розсудив між людьми. Хто заслужив Пекло, той увійшов у нього, а хто заслужив Рай, той увійшов у нього».
Цей фрагмент загробного життя люди повинні уявляти собі кожного разу, коли виконують накази своїх правителів, незважаючи на те, що ці накази суперечать велінням Аллаха.
Солдат, який стоїть на кордоні з Палестиною і оберігає сіоністів від усіляких проникнень… При цьому він виправдовується тим, що оберігає мусульман, які нібито можуть бути вбиті сіоністами, або виправдовується тим, що виконує умови перемир’я або договору, укладеного його правителем з сіоністами, стверджуючи, що підкорення володарю влади (валі аль-амр) обов’язкове. Цей солдат забуває, що таке перемир’я розцінюється зрадництвом, а ці договори недійсні, тому мусульманин не повинен дотримуватись їх. Вони лише полегшують ворогам задачу забезпечувати свою безпеку. Замість того, щоб використати армії для захисту свого народу, ворог покладає цю місію на мусульманські армії, що оточують його. Так ось, цей солдат буде препиратись зі своїм керівником у Вогні Пекла і буде просити забрати частину його покарань, апелюючи тим, що він лише виконував його наказ. Але керівник відповідатиме: «Усі ми у Вогні, і ми вкусили заслужене покарання».
Той, хто збирає інформацію про муджахідів, або, як вони говорять, «терористів», а потім передає зібрані матеріали відповідальним особами, які, у свою чергу, переправляють ці дані агентам «Моссада»... ці відповідальні особи координують свої дії з супротивником, переслідуючи мусульман в обмін на пости, посади і гроші у банках…
Колишній «ізраїльський» міністр Ефраім Сне написав в газеті «Гаарец»: «Тисячі «ізраїльтян» зобов’язані своїм виживанням зусиллям йорданських служб безпеки, зокрема — Службі загальної розвідки, тому що цим агентствам вдавалось на протязі десятиріч запобігати спробам проникнення йорданців і палестинців для проведення операцій в центрі «Ізраїлю» і на Західному березі на додаток до тому факту, що йорданська сторона надала інформацію,яка зіграла вирішальну роль у збереженні безпеки «ізраїльтян».
Співробітники цих відомств будуть препиратись зі своїм начальством в Полум’ї Пекла, прохаючи забрати у них частину покарань, але їх начальство відповідатиме, що вони усі разом заслужили цю жалюгідну участь.
Той, хто арештовував закликаючих до Ісламу і кидав їх у темниці, опиниться у Полум’ї Пекла, і він буде перепиратись з тими, чиї накази він виконував в обмін на крихти цього життя, прохаючи їх забрати частину мук. Але віддававші накази відповідатимуть: «Усі ми у Вогні».
Аллах називає віддававших накази «тими, хто возвишався», оскільки вони возвишались над Шаріатом Аллаха і поставили свої закони вище Законів Аллаха, а вигадані людьми системи — вище системи від Аллаха.
Наш заклик скерований до тих, хто виконує накази: відверніться від своїх ватажків перш, ніж вони втягнуть вас у Вогонь Пекла, не підкоряйтесь їм, а підкоряйтесь Аллаху, щоб уникнути тяжкої участі в Наступному житті.
Газета «Ар-Рая»
д-р Раятуль-Іслям
5 Раджаба 1442 р.х.
17.02.2021 р.
