З нагоди десятої річниці заснування в Єгипті «Родинного дому», метою якого є зближення релігій, особливо Коптської церкви і аль-Азхара, шейх ісламського закладу Ахмад ат-Тайіб виступив з промовою, в якій не розкрив правду сповна.
Більша частина промови була зв’язана з так званою «авраамічною релігією», яку вигадали Емірати і Бахрейн у співпраці з євреями. Заяви шейха аль-Азхара відповідають політиці компромісу, і він говорив дипломатично у збиток ісламській релігії, як нібито хотів догодити Аллаху і Церкві одночасно. Ось цитати із його промови: «Те, що називають авраамічною релігією, є закликом до підтримки свободи переконання і віри», «Аллах створив людей різними», «Об’єднання людей в одній релігії неможливо». Ці та інші ствердження показують, що шейх Ахмад ат-Тайіб навіть не намагався пояснити релігію Аллаха і шаріатський погляд на християнство і іудаїзм, а також не сказав про те, що після ниспослання Ісламу Аллах не прийме іншу релігію.
Ми розуміємо, що аль-Азхар більше не такий, яким був раніше. Він лише служить нинішнім правителям, хоча існує цей заклад більше десяти сторіч. Раніше він випускав великих вчених, а тепер став релігійним закладом, який видає фетви у встановлених правителем рамках так само ж, як і Ісламська організація з питань освіти, науки і культури, Рада старших вчених Саудівської Аравії і різноманітні комітети фетв. Що стосується заяв шейха аль-Азхара, то ми скажемо наступне:
По-перше, Аллах ниспослав Коран і відправив Пророка ﷺ, щоб Іслам домінував надь усіма релігіями і віруваннями. Зміст домінування полягає в тому,що Іслам є суддею над усіма законами, які були до нього. У цьому відношенні є багато аятів. Є аяти, згідно яким після Мухаммада ﷺ Аллах не прийме від людей ніякої іншої релігії. Аллах вимагає від людей Ісламу і не приймає від них невір’я, тому абсолютно неправильно говорити, що «Аллах створив людей різними». За словами ат-Тайіба, Аллах створив людей для того, щоб вони дотримувались різних переконань і релігій, але це не так. Швидше, аят, на якому будується це ствердження шейха, є лише констатацією факту, а саме — що людство дотримується різних релігій, і так триватиме до Судного дня.
Як можна читати аяти, які засуджують невіруючих за брехливі переконання, зневажають їх вірування і закони і навіть закликають мусульман доносити до них Іслам за допомогою джихаду, а потім говорити, що «Аллах створив людей з різними переконаннями і релігіями, і тому не треба закликати їх до прийняття Ісламу»?! Хоча Іслам не покладається на немусульман і вони не примушуються до відмови від своєї віри, проте мусульмани повинні нести людям Іслам і роз’яснювати брехливість того, у що вони вірять і поклоняються. Те, що ми не примушуємо людей входити в Іслам, не означає, що ми не повинні роз’яснювати їм нашу релігію. Це правило широко відоме серед мусульман і підтверджується битвами і завоюваннями Пророка ﷺ і сподвижників після нього. Усі ці зусилля докладались ними тільки для поширення Ісламу і застосування Шаріату Аллаха над людьми.
По-друге, є різниця між тим, що Аллах вимагає виконання шаріатських законів і правління Ісламу в землях, завойованих мусульманами, і між вимогою змінити переконання людей і відвернути їх від своїх релігій і тим, що ат-Тайіб назвав «свободою віри». Правити по Ісламу в землях, завойованих мусульманами, є обов’язковим. Хіба шейх аль-Азхара не знає, що заборонено в мусульманських країнах правити не Ісламом?! І це питання ніяк не пов’язано зі «свободою віри». Те, що над людьми повинна застосовуватись тільки ісламська система, ісламська конституція і ісламські закони — це одне питання. А свобода віросповідання для немусульман — це зовсім інше питання.
Чому ж шейх аль-Азхара змішує два питання? Чому він не пояснив в «Родинному домі», що Єгиптом або будь-якою іншою мусульманською країною треба правити тільки по Ісламу ?! А те, що в Єгипті живуть представники інших релігій, не змінює нічого. Копти тринадцять сторіч жили в Ісламській Державі і бачили тільки справедливість. Вони перебували під захистом мусульман.
Марія бінт Шамун аль-Кібтія, яка народила Посланцю Аллаха ﷺ сина Ібрахіма, жила в пророцькому домі аж до смерті Мухаммада ﷺ і не бачила несправедливості. Зіммії, живучи під владою мусульман, не бачили несправедливого ставлення, і тому вони не шукали шляху до влади або участі у правлінні. На протязі усього періоду Ісламського Халіфату вони жили в повній справедливості Ісламу і системи Ісламу. Хто із них хотів, приймав Іслам, а хто не хотів — залишався в своїй релігії і при своїх переконаннях. Ніхто не примушував їх відмовлятись від своєї віри, і увесь цей час над ними застосовувався тільки Іслам.
По-третє, шейх аль-Азхара та інші вчені повинні були сказати усю правду, а не половину чи чверть. Аллах говорить:
لَتُبَيِّنُنَّهُ لِلنَّاسِ وَلاَ تَكْتُمُونَهُ
«Ви обов’язково будете роз’яснювати його людям і не будете приховувати його» (3:187).
Ми відкидаємо авраамічну релігію, яку шайтан внушив своїм послідовникам в Еміратах і Бахрейні, а також євреям, не тому, що вона суперечить свобод віри і переконань. Ці та інші країни не мають нічого спільного з Творцем, а їх мета не полягає у тому, щоб усі люди слідували релігії Ібрахіма або інших пророків. Якщо б вони хотіли цього, то ж Аллах в Корані говорить:
وَوَصَّى بِهَا إِبْرَاهِيمُ بَنِيهِ وَيَعْقُوبُ يَا بَنِيَّ إِنَّ اللَّهَ اصْطَفَى لَكُمُ الدِّينَ فَلَا تَمُوتُنَّ إِلَّا وَأَنتُم مُّسْلِمُونَ
«Ібрахім (Авраам) і Якуб (Іаков) заповідали це своїм синам. Якуб (Іаков) сказав: «О, сини мої! Аллах обрав для вас релігію. І помирайте не інакше, як будучи мусульманами» (2:132).
Також в Корані наводяться наступні слова Ібрахіма (а.с.):
وَإِذْ قَالَ إِبْرَاهِيمُ لِأَبِيهِ وَقَوْمِهِ إِنَّنِي بَرَاء مِّمَّا تَعْبُدُونَ
«Ось Ібрахім (Авраам) сказав своєму батьку і народу: «Воістину, я не має відношення до тому, чому ви поклоняєтесь» (43:26).
Головним переконанням Ібрахіма (а.с.) було те, що немає божества окрім Аллаха. Чи можна, просуваючи «авраамічну релігію», стверджувати ті думки, які визначила Америка для Еміратів і Бахрейну? Шейх аль-Азхара, займаючи високе положення в ісламських землях, повинен роз’яснити, що нова «авраамічна релігія» руйнує віру, а не будує, і що вона не має нічого спільного ані з Ібрахімом, ані з Мухаммадом, ані з Ісою, ані навіть з Абу Джахлем. Він повинен сказати, що прибічники цієї нової релігії лише глузують над наївними людьми. Він повинен сказати, що Іслам повинен піднестись над усіма землями мусульман і що людство не знало блага з тих пір, як невірні і зрадники зруйнували Халіфат. Шейху ат-Тайібу треба нагадати, що в Ісламі немає того, через що можна було б соромитись. Мусульмани несуть справедливість і світ скрізь, куди вони прийдуть. Так чому ж він соромиться, розповідаючи про ісламську віру? Чому він думає, що «взаєморозуміння» і «діалог» можливі тільки при компромісах?
І останнє, ми знаємо реальність аль-Азхара. Правителі Єгипту хочуть, щоб це був релігійний інститут, подібний Ватикану, який не мав би нічого спільного з політикою, за винятком тих випадків, коли правителі зможуть вилучати із нього користь. І це стосується не тільки аль-Азхара, але і Ради старших вчених Саудівської Аравії, різноманітних комітетів фетв і міністерств по вакфам в мусульманських країнах. Тому ми звертаємось не тільки до аль-Азхару, але і до усіх ісламських закладів. У мусульман є відоме прислів’я: «Бійся помилки вченого, адже помилка вченого може зруйнувати світ». Це питання — надзвичайно важливе. Приховуючи істину, вчені прирікають людей на оману. В Судний день ці люди стануть чіплятись за їх шиї і говорити: «О, Аллах, ці вчені не наставляли нас, не навчали справам релігії, а лише руйнували і знищували нашу віру!».
Газета «Ар-Рая»
Халід аль-Ашкар
19 Рабі ус-сані 1443 р.х.
24.11.2021 р.
