24 лютого 2022 року Росія почала операцію по вторгненню в Україну. США та усі західні країни пригрозили Росії деякими політичними і економічними санкціями у відповідь на це вторгнення.
Загрози санкцій підсилились, коли Росія стикнулась з неочікуваним опором на українській землі, аж до того, що навіть Китай, який спочатку заявив про намір зайняти сторону Росії, передивився свою позицію. Позиція, яку зайняла Туреччина, з іншого боку, була ані на користь Росії, ані на користь Україні. Туреччина зробила заяву, в якій говориться: «Ми не відмовимось ані від Росії, ані від України». У той час як США і країни Заходу відкрито заявляли про свою підтримку України і вводили економічні і політичні санкції проти Росії, повинна бути деяка відмінна і особлива причина, через яку член НАТО Туреччина залишилась між двома країнами (Росією і Україною)! Ми спробуємо розглянути, чи пов’язаний нейтралітет Туреччини з відносинами між нею і Росією, або ж тому є інша причина. Проте давайте спочатку розглянемо чітку реакцію Заходу на цю війну.
Президент США Джо Байден у зв’язку з тим, що Росія почала військові дії проти України, заявив: «Росія несе виключно відповідальність за смерть і руйнування, які принесе цей напад. Сполучені Штати та їх союзники дадуть відповідь єдністю і рішучістю». «Путін вибрав шлях кровопролиття і руйнування, розв’язавши неспровокований напад на Україну», — заявив прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. Інакше кажучи, США і Англія дали зрозуміти, що Росія заплатить за це. А також президент Франції, канцлер Німеччини і представники інших європейських країн виступили один за другим з заявами, засуджуючими Росію. Більшість членів Ради Безпеки ООН підписали проект резолюції, засуджуючий Росію, але ця резолюція не була схвалена Радою через накладений Росією на проект вето. Хоча антиросійські заяви усіх цих країн продовжувались, Туреччина так і не виступила з чіткою і відкритою заявою з засудженням Росії. Вона навіть утрималась від прийнятої в Раді Європи резолюції про виключення Росії із Ради. Міністр закордонних справ Туреччини Чавушоглу спробував виправдати дану позицію словами: «Ми просто думали про права громадян Росії». В деяких російських джерелах писалось, що в результаті тиску Москви на Туреччину остання відмовилась від передачі Україні нової партії безпілотних літальних апаратів «Bayraktar», від яких серйозно страждають російські танки. Якщо це правда, то подібна поведінка Туреччини проти України в умовах війни, коли США і ЄС вводять санкції проти Росії, є ознакою того, що Турецька Республіка зайняла нейтралітет. Ось перечень деяких санкцій, з якими стикнулась Росія через вторгнення в Україну:
● США і Євросоюз заборонили використання резервів і активів Центробанку РФ. Це означає, що Росія не може використовувати свої резерви в 640 мільярдів доларів.
● США і країни Європи почали роботу по відключенню російських банків від системи SWIFT, яка забезпечує міжнародні грошові перекази.
● ЄС утвердив бюджет військової допомоги в Україні у розмірі 500 мільйонів євро.
● Швейцарія та усі країни Євросоюзу прийняли рішення про введення економічних і політичних санкцій у відношенні низки громадян Росії — олігархів, журналістів, державних і військових чиновників.
● НАТО об’явило, що надасть оборонну підтримку Україні.
На тлі дуже чіткої і відкритої демонстрації позиції з боку США та ЄС у відношенні Росії через ці та подібні до них санкції для Туреччини не уявляється нормальним залишатись в нейтральному положенні, тим більше, що Туреччина є країною, яка взяла курс на Захід. Наявність торгових відносин зі Сходом, тобто з Росією і Китаєм, не означає, що Туреччина відвернеться від Заходу в політичному плані і почне протистояти Заходу. З цієї причини той факт, що Туреччина не виступає проти Росії, неможна пояснити тільки природним газом, який Туреччина купує у Росії. Знов же, це неможна пояснити експортом Туреччини в Росію продуктів харчування та інших товарів. Адже багато країн-членів ЄС закупляють газ у Росії, як і Туреччина, і, здається, що вони навіть пішли на ризик зриву проекту «Північний потік-2». Навіть Німеччина, у якої більше торгових відносин з Росією, аніж в інших європейських країн, зайняла чітку позицію у відношенні Російської Федерації. Тому причину, по якій Туреччина не виступає проти Росії з такою ж ясною позицією, яка є у США та ЄС, неможна пояснити тільки природним газом і торговими відносинами. Турецька економіка зазнає серйозної кризи, і для виходу із цієї кризи Туреччині потрібна економічна і політична стабільність, через що вона не бажає розривати відносини з Росією. Але повинна бути і інша, більш вагома причина. І тут ми можемо пояснити нейтралітет Туреччини двома аспектами. Перший аспект стосується політичної причини і Сирії. Якщо Туреччина виступає проти Росії у війні в Україні, вона може отримати відповідь від руських в Сирії,а це може викликати кризу і хаос у внутрішній політиці Туреччини. Другий же аспект пов’язаний з тим, що коли буде організований політичний стіл по завершенні війни, Туреччина може стати країною, яка виступить посередником між Росією і Україною, і, безперечно, за цим самим столом Туреччина буде використовувати своє право голосу в інтересах Америки. Проте іще є третє питання, пов’язане з туризмом. Туреччина очікує від туристів із Росії прибутків у розмірі 35-40 мільярдів доларів і не може їх ігнорувати. Адже під час кризи з Росією навколо збитого російського літака Російська Федерація не відправляла туристів в Туреччину.
Туреччина чудово знає, що президент США Джо Байден не щирий в своїх заявах на підтримку України. Адже саме США спровокували Україну і втягнули у війну Росію. У цьому підступному плані США, які затягують Росію в українську трясовину, Європа буде такою ж потерпілою стороною, як і Росія. Адже, оскільки Європа складається із країн-членів НАТО, вона не зможе вжити ніяких конкретних військових кроків у відношенні України і залишиться безпорадно приреченою під лідерством США в західному альянсі, поки землі східніше Європи будуть бомбардувати руські. В усьому цьому процесі США потягнуть за собою європейські країни і спробують задушити Росію, стискаючи ту з усіх боків в Києві. Після війни в Україні, як і в кінці будь-якої іншої війни, США знов виявляться стороною, яка буде мати найсильніші козирі за політичним столом. Туреччина однозначно займе місце за цим столом, але у якості представника інтересів США, а не своїх. З цієї причини США не висловлюються і не реагують на нейтралітет Туреччини між сторонами війни в Україні. Ми навіть можемо сказати, що США мало хвилює, що Туреччина не займає чіткої позиції у відношенні Росії.
Отож, підбиваючи підсумки, Туреччина, яка виникла на місці Халіфату, з її стратегічним положенням, військовою міццю і історичним минулим, грає роль посередника в цьому регіоні, хоча Туреччина повинна була бути вирішальною, впливовою і приймаючою рішення державою. На сході від Туреччини Росія окупувала Крим і Україну через свою експансіоністську політику, а на заході Європа і Америка тероризують Близький Схід і Африку на протязі 100 років. Тому Туреччина дивиться на українську війну не з позиції інтересів Туреччини, і навіть не з позиції Заходу, а з позиції аж Америки.
Газета «Ар-Рая»
Махмут Кар
09.03.2022
