В межах конституції держави Халіфат. Стаття 22

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Система правління ґрунтується на чотирьох принципах

Система правління в Ісламі відрізняється від усіх інших систем правління у світі. Вона ґрунтується на чотирьох принципах. Якщо буде порушений один із них,то розпадеться уся система правління.

Перша основа: «Головування належить Шаріату, а не народу». Головування в усіх аспектах життя та його систем належить законам Шаріату, витікаючим із ісламської акиди. Коран, Сунна, іджма і кияс є джерелами для законів Шаріату, і на цій основі будуються усі закони держави і конституції. Таким чином, головування в державі Халіфат належить тільки Шаріату, не народу, не представникам із народа і не правителям. Всевишній Аллах сказав:

فَلا وَرَبِّكَ لا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجاً مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيماً

«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують , поки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати в душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).

Друга основа: «Влада належить Уммі». Шаріат надав Уммі право вибирати і призначати халіфа, який, у свою чергу, приймає владу за допомогою присяги (байат) Умми. Присяга на вірність — це договір згоди і вибору між Уммою і кандидатом на пост халіфа. Це положення ясно описується в хадісах про присягу. Передається, що Убада ібн Саміт (р.а.) сказав:

بَايَعْنَا رَسُولَ اللَّهِ عَلَى السَّمْعِ وَالطَّاعَةِ فِي الْمَنْشَطِ وَالْمَكْرَهِ

«Ми дали присягу Посланцю Аллаха в тому, що будемо слухатись і підкорятись йому в легкості і в труднощах, в жвавості і неприязні» (Бухарі і Муслім). Так було у часи праведних халіфів, які ставали правителями тільки лише шляхом прийняття присяги від Умми.

Третя основа: «Призначення одного халіфа є обов’язком мусульман». Призначення халіфа є обов’язком Ісламської Умми. Від Абдуллаха ібн Умара (р.а.) передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ خَلَعَ يَداً مِنْ طَاعَةٍ لَقِيَ اللَّهَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ لا حُجَّةَ لَهُ، وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً

«Той, хто відійде від підкорення, той зустрінеться в Судний День з Аллахом, не маючи виправдання, і той, хто помер , не маючи присяги, той помер смертю часів невігластва» (Муслім).

Обов’язковим є наявність присяги у кожного мусульманина, тобто наявність халіфа, з існуванням якого здійснюється присяга мусульманина, і не важливо, чи дав він її фактично чи ні. Також обов’язковим є наявність лише одного халіфа згідно зі словами Посланця Аллаха ﷺ:

إِذَا بُويِعَ لِخَلِيفَتيْنِ فَاقْتُلُوا الآخَرَ مِنْهُمَا

«Якщо буде дана присяга на вірність двом халіфам, то другого вбийте» (Муслім).

Четверта основа: «Тільки халіф володіє правом прийняття шаріатських законів,і тільки він видає конституцію і решту законів». Це було одностайною думкою сподвижників. Халіф Абу Бакр (р.а.) утвердив, що «Три розлучення рівняються одному розлученню», а також, що «Розподіл майна відбувається порівну серед мусульман»; мусульмани, судді і правителі слідували цій думці. Потім пост халіфа зайняв Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.), і в цих двох питаннях у нього була інша думка, аніж у Абу Бакра. Умар (р.а.) утвердив, що «Три розлучення — це три розлучення», «Розподіл майна відбувається в залежності від віку і нужди»; і мусульмани, судді і правителі слідували цій думці.

Ці чотири основи більше детально описані в 22 статті книги «Проект Конституції», підготовленої Хізб ут-Тахрір. Стаття гласить: система правління ґрунтується на наступних чотирьох принципах:

1. Головування належить Шаріату, а не народу.

2. Влада належить Уммі.

3. Призначення одного халіфа є обов’язком мусульман.

4. Тільки халіф володіє правом прийнятті шаріатських законів, і тільки він видає конституцію і решту законів.

 

Мухаммад Саліх
21 Зуль-хіджа 1443 р.х.
20 липня 2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая