Іслам забезпечує основні потреби кожної людини,такі як їжа, одяг і житло. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَيْسَ لابْنِ آدَمَ حَقٌّ فِي سِوَى هَذِهِ الْخِصَالِ: بَيْتٌ يَسْكُنُهُ، وَثَوْبٌ يُوَارِي عَوْرَتَهُ، وَجِلْفُ الْخُبْزِ وَالْمَاءِ
«Не має син Адама права ані на що інше, окрім дому, щоб жити, і одягу, щоб прикрити те, що не треба бачити іншим, а також шматка хліба і води» (Тірмізі).
Цей хадіс вказує на те, що основними потребами людини вважаються їжа, одяг і житло, а решта усіх інших потреб, які виходять за ці рамки, не вважаються основними. Вдоволення основних потреб людини повинно бути в міру достатності. Всевишній Аллах сказав:
وَعلَى الْمَوْلُودِ لَهُ رِزْقُهُنَّ وَكِسْوَتُهُنَّ بِالْمَعْرُوفِ
«А той, у кого народилась дитина, повинен забезпечувати харчування і одяг матері на розумних умовах» (2:233).
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
وَلَهُنَّ عَلَيْكُمْ رِزْقُهُنَّ وَكِسْوَتُهُنَّ بِالْمَعْرُوفِ
«Їх правом над вами є їх харчування і одяг на розумних умовах» (Муслім).
Відносно слів «на розумних умовах», тобто згідно тому стандарту, який звичний в тій або іншій місцевості або серед суспільства, в якому проживає людина.
Таким чином, Іслам зобов’язав державу вдовольняти потреби свого населення, а також забезпечувати безпеку, лікування і освіту.
Що стосується забезпечення безпеки, то це питання відноситься до головних обов’язків держави. Вона повинна забезпечувати безпеку і спокій для населення. Більше того, держава втрачає можливість існування, якщо виявляється нездатною зберігати свою безпеку. Тому у відношенні Дар уль-Іслям є умова, щоб держава була здатна зберігати свою безпеку своїми силами. Ібн Ісхак передав, що Посланець Аллаха ﷺ сказав своїм сподвижникам в Мецці:
إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ جَعَلَ لَكُمْ إِخْوَاناً وَدَاراً تَأْمَنُونَ بِهَا
«Воістину, Аллах дав вам братів і землю, в якій ви знайдете безпеку».
Також ансари зустріли Посланця Аллаха ﷺ і Абу Бакра, зі словами:
انْطَلِقَا آمِنَيْنِ مُطَاعَيْنِ
«Входьте, будучи в безпеці, і вам належить підкорення» (Ахмад).
Що стосується охорони здоров’я і медицини, то це також входить в обов’язки держави. Передається, що Джабір сказав:
بَعَثَ رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، إِلَى أُبَيِّ بْنِ كَعْبٍ طَبِيباً فَقَطَعَ مِنْهُ عِرْقاً ثُمَّ كَوَاهُ عَلَيْهِ
«Посланець Аллаха ﷺ відправив до Убайю ібн Кабу лікаря, який надрізав йому вену, а потім припалив її (Муслім).
Зайд ібн Аслям передав, що його батько сказав:
مَرِضْتُ فِي زَمَانِ عُمَرَ بِنَ الْخَطَّابِ مَرَضاً شَدِيداً فَدَعَا لِي عُمَرُ طَبِيباً فَحَمَانِي حَتَّى كُنْتُ أَمُصُّ النَّوَاةَ مِنْ شِدَّةِ الْحِمْيَةِ
«Я дуже сильно захворів у часи правління Умара ібн аль-Хаттаба, і тоді Умар викликав мені лікаря, який посалив мене на таку дієту, що я обсмоктував кісточки від її суворості» (навів Хакім в «Аль-Мустадрак»).
Що стосується освіти, то Посланець Аллаха ﷺ запропонував полоненим, взятим в битві при Бадрі, у якості викупу навчити грамоті десятьох мусульман. Відплата за викуп відноситься до трофеїв, а трофеї відносяться до майна усіх мусульман. Також сподвижники були одностайні в тому, щоб видавати певну плату вчителям із державної казни (Байт уль-Маль).
Іслам не обмежив людину тільки у вдоволенні основних потреб. Навпаки, Іслам надав людині можливість вдовольняти свої другорядні потреби і насолоджуватись благами життя на високому рівні. Всевишній Аллах сказав:
وَلاَ يَحْسَبَنَّ الَّذِينَ يَبْخَلُونَ بِمَا آتَاهُمُ اللّهُ مِن فَضْلِهِ هُوَ خَيْراً لَّهُمْ بَلْ هُوَ شَرٌّ لَّهُمْ سَيُطَوَّقُونَ مَا بَخِلُواْ بِهِ يَوْمَ الْقِيَامَةِ
«Нехай не думають ті, які скупляться витрачати те, що Аллах дарував їм по Своїй милості, що вчиняти так краще для них. Навпаки, це гірше для них. В День воскресіння їх шиї будуть обгорнуті тим, що вони жаліли. Аллаху належить спадщина небес і землі, і Аллах відає про те, що ви робите» (3:180),
كُلُواْ مِن طَيِّبَاتِ مَا رَزَقْنَاكُمْ
«Їжте блага,якими Ми наділили вас» (2:57),
وَلَا تَنسَ نَصِيبَكَ مِنَ الدُّنْيَا
«...але не забувай про свою частку в цьому світі!» (28:77).
Такій підхід до основних проблем людини надає їй можливість підвищувати рівень свого життя. В книзі «Проект Конституції», підготовленої Хізб ут-Тахрір, в статті 125 говориться: «Усі основні потреби кожного індивіда повинні повністю і гарантовано вдовольнятись, як і повинна гарантуватись для кожного можливість вдоволення ним своїх другорядних потреб на максимально можливому високому рівні».
Мухаммад Саліх
19 Мухаррама 1444 р.х.
17 серпня 2022 р.
