Держава — це виконавча структура, яка реалізує сукупність понять, критеріїв і переконань. Тобто це виконавча структура, яка реалізує культуру і інтереси суспільства, піклуючись про справи людей. Системи, які реалізуються в державі, відображають погляд суспільства. Слова про те, що держава не має ідентичності і об’єктивності, є уявою і суперечать реальності.
Ми бачимо важливість першої статті проекту Конституції держави Халіфат, яку Хізб ут-Тахрір надав мусульманам: «Ісламська доктрина (акида) є основою держави. Ніщо не може існувати в державній структурі, формі правління, підзвітному органі або в будь-якій іншій сфері державної діяльності, що не ґрунтується на ісламській акиді у якості свого джерела. Ісламська акида також є основою Конституції і законів Шаріату, так що неприпустимо наявність чого-небудь, маючого відношення до них без того, щоб це не виходило із ісламської акиди».
Ця стаття роз’яснює основу, на якій будується Праведний Халіфат, і це ісламська акида. Усе, що запроваджує держава, або виходить із ісламської акиди, або засновано на ній. В основі держави Халіфат не може лежати принцип території, національності, географія, патріотизм або націоналізм. Ісламська Держава — це право усієї Умми, незважаючи на відмінність кольорів шкіри, походження, відмінність мов і обширність території. Також варто зазначити, що серед громадян Ісламської Держави будуть немусульмани, і держава попіклується про їх справи, як і запровадить над ними ісламську систему, при цьому не зачіпаючи їх релігійні переконання. Всевишній Аллах сказав:
لَا إِكْرَاهَ فِي الدِّينِ قَدْ تَبَيَّنَ الرُّشْدُ مِنَ الْغَيِّ فَمَنْ يَكْفُرْ بِالطَّاغُوتِ وَيُؤْمِنْ بِاللَّهِ فَقَدِ اسْتَمْسَكَ بِالْعُرْوَةِ الْوُثْقَى لَا انْفِصَامَ لَهَا وَاللَّهُ سَمِيعٌ عَلِيمٌ
«Немає примушення в релігії. Прямий шлях вже відрізнився від омани. Хто не вірує в тагута, а вірує в Аллаха, той ухопився за найнадійнішу рукоять, яка ніколи не зламається. Аллах — Чуючий, Знаючий» (2:256).
Що стосується питання того, чому в статтях проекту Конституції держави Халіфат не вказано, що Іслам — це державна релігія, як це закріплено в конституціях існуючих мусульманських країн, то справа тут в тому, що даний термін — «державна релігія» — запроваджений Заходом. Це небезпечний термін, який закликаний відокремити релігію від життя і держави; він був прийнятий в конституції світських держав в ісламському світі. Цей термін перешкоджає буд-якій спробі запровадити Іслам в життя, як це трапилось в Єгипті під час правління Мухаммада Мурсі, нехай пробачить його Аллах.
«Державна релігія — Іслам», тобто релігійні обряди, свята і закони індивідуального характеру в державі будуть взяті із Ісламу. А те, що, на думку Заходу, не пов’язано з релігією, не повинно, з точки зору Заходу, відноситись і до Ісламу. Такою є ідеологія Заходу, так він відокремив релігію від життя. Ми бачимо, що мусульманські країни, чиї конституції засновані на цьому принципі, не запроваджують Іслам належним чином. Вони не керуються Ісламом в системі правління, покарання, освіти, в економіці, у зовнішній політиці і т.д. Що стосується Ісламської Держави, то у неї немає вибору, окрім як запроваджувати Іслам цілком, і кожне його рішення повинно ґрунтуватись на ісламській акиді. Всевишній Аллах сказав:
وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلَا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَمْراً أَن يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ
«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки немає вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах і Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха і Його Посланця, той впав в очевидну оману» (33:36).
Мухаммад Саліх
16 Зуль-када 1443 р.х.
15 червня 2022 р.
