Туреччина підтримує нормалізацію відносин з єврейським утворенням і заспокоює палестинців. Як можна об’єднувати дві протилежності?!

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

В ході телефонної розмови з головою єврейського утворення Герцогом 19 серпня 2022 року президент Туреччини Ердоган підтвердив своє прагнення зміцнити відносини з єврейським утворенням, заявивши, що вони «отримають новий імпульс з призначенням послів».

Ердоган зазначив, що взаємне призначення послів стане «важливим кроком у розвитку «турецько-«ізраїльських» зв’язків в позитивному руслі». Він також заявив, що «підтримує розвиток співпраці і діалогу між двома сторонами по чуттєвим питанням на основі взаємної поваги» («Anadolu»).

Міністр закордонних справ Туреччини Чавушоглу повідомив 17 серпня 2022 року про взаємне призначення послів з єврейським утворенням. Він сказав: «Рішення про скасування щодо обміну послами було прийнято в рамках спільної домовленості підняти дипломатичні відносини між двома сторонами на найвищий рівень. З формуванням нового уряду і обранням Герцога президентом «Ізраїля» між Анкарою і Тель-Авівом почався процес діалогу. Цей діалог продовжився з візитом Герцога в Туреччину. А потім — моїм візитом в Тель-Авів і візитом «ізраїльського» прем’єр-міністра Лапіда в Анкару. Між двома сторонами була підписана угода в області авіаповідомлення. Засідання Спільного економічного комітету відбудеться у вересні». Він додав: «В цілому, кроки, які ми будемо здійснювати для нормалізації відносин, включають повернення послів. На наступному етапі ми надамо президенту Ердогану ім’я посла, якого ми хочемо бачити в Тель-Авіві, щоб після цього він був офіційно призначений» («Anadolu»).

Міністр закордонних справ Туреччини без сорому, страху і богобоязливості переказує історію зрадництва Ердогана і його попередників із числа офіційних осіб, аж до Мустафи Кемаля, який зруйнував Халіфат і віддав Палестину англійцям в кінці 1917 р. Він з легкістю говорить про зрадництво турецького режиму у відношенні Аллаха, Його Посланця ﷺ і віруючих, хизуючись нормалізацією відносин з єврейським утворенням, яке узурпувало Палестину. Він навіть не згадує про те, що це земля мусульман і що турки захищали Палестину та інші землі Ісламу на протязі сотень років в епоху Османського Халіфату.

Намагаючись заспокоїти палестинців, Чавушоглу говорить: «Ми продовжимо захищати права Палестини, аль-Кудса і Гази, і дуже важливо, щоб наші повідомлення передавались безпосередньо в Тель-Авів через посла». Як Чавушоглу збирається захищати права, коли він визнає єврейське утворення, надає законності його окупації , визнає за євреями право на 80% територій Палестини і підтримує їх присутність там?! Як нібито він не знає, що це дозволить окупанту продовжувати свої злочини і акти агресії проти мусульманського народу, його власності і святинь. Більше того, Туреччина розвиває свої економічні відносини з ворогом, фінансуючи військову машину, яка коїть усі види злочинів.

Для турецького режиму важливо мати посла, який буде напряму доставляти послання євреям. Невже вони тримають мусульман за дурнів, вигадуючи такі ж жалюгідні виправдання? Виходить, кожного разу, коли євреї будуть нападати на палестинців і буде необхідно засудження, турецький посол буде напряму доставляти повідомлення ворогу, з яким співпрацює його держава?! Таким чином, турецький режим вирішив виконати велику місію у відношенні палестинців?!

Уся проблема полягає в неправильному складі розуму, яким характеризується Ердоган і його послідовники. Це чисто світський склад розуму, який віддаляє релігію, її цінності, а також витікаючі із неї поняття і критерії від політики. Він не бачить зрадництва Аллаха, Його Посланця ﷺ віруючих, і у нього немає критерію «дозволене і заборонене». Його єдиний критерій — це утилітаризм. Він готовий вжити будь-які дії, які відповідають Шаріату або суперечать, якщо побачить в цьому вигоду для себе і Туреччини. Йому не соромно від своїх колишніх позицій, в яких він нападав на єврейське утворення і на сирійський режим.

Ердоган готовий примиритись з Асадом після того, як назвав його вбивцею і диктатором. Більше того, він називає це примирення «руйнуванням багатьох схем в регіоні». Він сказав: «Ми повинні вжити попередні кроки у відношенні Сирії, за допомогою яких ми можемо зірвати багато схем в цьому регіоні ісламського світу» («Anadolu»). Можна тільки здогадуватись, які схеми він хоче зірвати. Він хоче примиритись зі злочинцем і вбивцею. Він домовляється з Америкою і Росією, які поширюють нечестя на землі і є одними із найлютіших ворогів Ісламу і мусульман. У цих двох є плани завадити відродженню Умми, контролювати її можливості і запобігти поверненню Ісламу до влади. В такому випадку Ердоган в своїй заяві мав на увазі нанесення удару по носіям ісламського заклику , які прагнуть до того, щоб звільнити Умму і встановити Праведний Халіфат. Насправді, до сих пір він лише те і робить, що намагається нанести по ним удар. Він вступає в змову проти сирійського народу з самого початку революції, повертаючи злочинному режиму звільнені райони і збираючи усіх революціонерів в Ідлібі.

В 2011 році Ердоган закликав до застосуванню секуляризму в Єгипті замість застосування Ісламського Шаріату. Потім він іще і пишався тим, що переконав в цьому «Братів-мусульман». Тепер він зрадив цих «Братів-мусульман», примирившись з тираном ас-Сісі і забувши про різанину в «Рабіа». Раніше турецький президент часто піднімав чотири пальці вверх, демонструючи свою солідарність з пригнобленими людьми Єгипту, але тепер він стиснув ці пальці.

У цей список можна додати позицію Ердогана у відношенні Саудівської Аравії . Раніше він звинувачував владу королівства у вбивстві журналіста Джамаля Хашоггі. Але пізніше він закрив це питання і почав зближуватись з королем. Так само ж спочатку він нападав на правителів Арабських Еміратів, а пізніше почав зближатись з ними. Він готовий відступити від будь-якої позиції і зайняти абсолютно протилежну. І це він вважає великими політичними маневрами. Але це — ніщо інше, як підла макіавеллістична політика.

І як можна продовжувати довіряти Ердогану і захищати його після усього цього?! Такі люди лише обманюють самі себе і намагаються обманути інших. Їх стандарти — подвійні і суперечливі. Коли Ердоган коїть злочин, вони виправдовують його. Але коли те ж саме робить інший політик, вони тут же звинувачують його в зрадництві. Вони ніяк не знімуть пелену зі своїх очей.

Ердогану наплювати на критику людей за межами кордонну своєї країни. Його хвилюють лише голоси турецьких громадян. Зараз він зосереджений на набутті підтримки перед президентськими виборами, які пройдуть в наступному році. Примиренням з єврейським утворенням і зміцненням співпраці з ним він набуває підтримку Америки, і американські ЗМІ хвалять його. Потім три глобальних кредитних рейтингових агентства — «Moody's», «Fitch» і «Standard & Poor's» — ставлять йому додаткові галочки, говорячи про те, що його економіка покращується. Також Америка перешкоджає тиску на Туреччину з боку західних кредиторів, оскільки дефіцит по терміновим виплатам в цьому році виріс до 173,7 мільярда доларів. Йому немає діла до сирійців. Після того, як почастішали нападки на сирійських біженців в Туреччині, він нічого не вигадав, окрім як депортувати їх. Він примушує замовчати «Братів-мусульман», які втекли в його країну від гніту єгипетського режиму, а вони виправдовують його зрадництво. І усе це ніяк не впливає на настрої людей в Туреччині. Для більшості людей в Туреччині усе, що має значення — це покращення свого економічного положення. Вони взяли цей курс, відвернувшись від ісламських критеріїв і проблем Умми і Ісламу.

 

Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
26 Мухаррама 1444 р.х.
24.08.2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая