В рамках Конституції держави Халіфат. Халіфат забезпечує кожного громадянина роботою і забезпечує утримання безробітних і малозабезпечених

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Відносини між індивідами в державі Халіфат засновані на ісламському підданстві, а саме — це зв’язок між постійно проживаючими в Халіфаті особами, тобто між його населенням.

Цей зв'язок переважає над зв’язком релігійного братства, який об’єднує між собою тільки мусульман. Цей зв’язок приводить до політичної асоціації між громадянами держави, між мусульманами і немусульманами. Кожен громадянин держави Халіфат має право на турботу, і немає тут переваги того, мусульманин він чи ні. Від Ібн Умара передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

الإِمَامُ رَاعٍ وَهُوَ وَمَسْؤُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ

«Імам — це пастух, і він відповідальний за свою паству» (Бухарі).

Один із найважливіших проявів турботи — це надання роботи тому, кому важко її знайти. Ібн Маджа від Анаса ібн Маліка передає хадіс:

أَنَّ رَجُلاً مِنْ الأَنْصَارِ جَاءَ إِلَى النَّبِيِّ ﷺ يَسْأَلُهُ. فَقَالَ النَّبِيّ: لَكَ فِي بَيْتِكَ شَيْءٌ؟ قَالَ: بَلَى، حِلْسٌ نَلْبَسُ بَعْضَهُ وَنَبْسُطُ بَعْضَهُ وَقَدَحٌ نَشْرَبُ فِيهِ الْمَاءَ، قَالَ: ائْتِنِي بِهِمَا، قَالَ: فَأَتَاهُ بِهِمَا، فَأَخَذَهُمَا رَسُولُ اللَّهِ ﷺ بِيَدِهِ ثُمَّ قَالَ: مَنْ يَشْتَرِي هَذَيْنِ؟ فَقَالَ رَجُلٌ: أَنَا آخُذُهُمَا بِدِرْهَمٍ، قَالَ: مَنْ يَزِيدُ عَلَى دِرْهَمٍ مَرَّتَيْنِ أَوْ ثَلاثاً، قَالَ رَجُلٌ: أَنَا آخُذُهُمَا بِدِرْهَمَيْنِ، فَأَعْطَاهُمَا إِيَّاهُ وَأَخَذَ الدِّرْهَمَيْنِ فَأَعْطَاهُمَا الأَنْصَارِيَّ وَقَالَ: اشْتَرِ بِأَحَدِهِمَا طَعَاماً فَانْبِذْهُ إِلَى أَهْلِكَ، وَاشْتَرِ بِالآخَرِ قَدُوماً فَأْتِنِي بِهِ، فَفَعَلَ، فَأَخَذَهُ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ فَشَدَّ فِيهِ عُوداً بِيَدِهِ وَقَالَ: اذْهَبْ فَاحْتَطِبْ وَلا أَرَاكَ خَمْسَةَ عَشَرَ يَوْماً، فَجَعَلَ يَحْتَطِبُ وَيَبِيعُ، فَجَاءَ وَقَدْ أَصَابَ عَشْرَةَ دَرَاهِمَ، فَقَالَ اشْتَرِ بِبَعْضِهَا طَعَاماً وَبِبَعْضِهَا ثَوْباً، ثُمَّ قَالَ: هَذَا خَيْرٌ لَكَ مِنْ أَنْ تَجِيءَ وَالْمَسْأَلَةُ نُكْتَةٌ فِي وَجْهِكَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ، إِنَّ الْمَسْأَلَةَ لا تَصْلُحُ إِلا لِذِي فَقْرٍ مُدْقِعٍ أَوْ لِذِي غُرْمٍ مُفْظِعٍ أَوْ دَمٍ مُوجِعٍ

«Якось один із ансарів, прийшовши до Пророку , почав просити допомоги. Пророк спитав його: «Чи немає у тебе дома чого-небудь?». Чоловік відповів: «Є простирадло, половину якого ми стелимо під себе, а другою половиною укриваємось і глечик, із якого п’ємо воду». Пророк велів йому: «Принеси їх мені». Той пішов і приніс. Пророк, взяв їх в руки, звернувся до сподвижників: «Хто із вас купить ці речі?». Один із присутніх сказав: «Я їх куплю за один дирхам». Пророк відповів: «Хто може дати в два чи в три рази більше?». Другий мусульманин сказав: «Я дам за ці речі два дирхама». Пророк віддав речі другому і звернувся до ансару: «На один із цих дирхамів купи додому їжі, а на другий купи на ринку сокиру і принеси мені». Коли той усе виконав, Пророк особисто насадив в сокиру на рукоять і сказав цьому чоловіку: «Тепер іди, нарубай дров і продавай їх на ринку. І щоб я тебе не бачив на протязі п’ятнадцяти днів». Минуло п’ятнадцять днів, і той чоловік знов явився і повідомив, що заробив за ці дні 10 дирхамів. Пророк сказав йому: «Купи на частину грошей їжі, а другу частину витрать на купівлю одягу», — а потім сказав: «Це буде для тебе краще, аніж ходити і просити милостиню, яка в Судний день буде плямою на твоєму обличчі. Просити милостиню припустимо тільки тим, кому нічого пити, їсти і одягти, тим, хто не може вибратись із боргів, і хворому чоловіку, який не може вилікуватись і мучиться».

Ісламська держава повинна забезпечувати своїх громадян роботою і повинна витрачати на бідних і на тих, хто не здатен працювати, в том випадку, коли їх родичі не в змозі покривати їх нужди. Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ تَرَكَ مَالاً فَلِوَرَثَتِهِ، وَمَنْ تَرَكَ كَلاًّ فَإِلَيْنَا

«Хто залишив після себе майно — воно належить його спадкоємцям, а хто залишив тягар, то він лягає на нас» (Бухарі, Муслім).

«Той, хто залишив тягар», тобто залишив борг або сироту. В іншій версії хадісу говориться:

مَنْ تَرَكَ مَالاً فَلْيَرِثْهُ عَصَبَتُهُ مَنْ كَانُوا، وَمَنْ تَرَكَ دَيْناً أَوْ ضَيَاعاً فَلْيَأْتِنِي فَأَنَا مَوْلاَهُ

«Хто залишив за собою майно, воно належить його спадкоємцям, а якщо залишив (неоплачений) борг чи утриманців, нехай вони прийдуть до мене, адже я несу відповідальність». Під утриманцями маються на увазі сироти або ті, хто нездатен утримувати себе самостійно.

Поняття «підданство» в Ісламі приходить з детальними законами, які роз’яснюють питання турботи про справи народу в державі Халіфат. Даним критерієм для отримання підданства є Шаріат. Колір шкіри, ідея націоналізму і патріотизму не є критерієм.

Таким чином,ми бачимо, що Ісламська Держава повинна піклуватись про своїх підданих. В книзі «Проект конституції», підготовленої Хізб ут-Тахрір, в статті 153 говориться: «Держава забезпечує роботою кожного громадянина держави», — а в статті 156 говориться: «Держава забезпечує утримування малозабезпечених, безробітних і тих, у кого немає годувальника. Держава бере на себе надання притулку для немічних, інвалідів і калік».

 

Мухаммад Саліх
18 Сафара 1444 р.х.
14 вересня 2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню