В один із днів Аллаха відбулась велика перемога, яку Аллах дарував муджахідам і свобідним синам благословенної революції Шаму, яка ознаменувалась падінням тирану Шаму Башара Асада на світанку 8 грудня 2024 року. Цей день надихнув нове життя не тільки в сирійців, але й в усю Ісламську Умму.
Ця дата стала історичним переломом і великою перемогою, досягнутою мусульманами на шляху до подальших звершень і явної перемоги над ворогами Ісламу, усунувши від влади у Сирії сектантський режим родини Асадів, який протягом шістдесяти років піддавав мусульман жорстоким мукам, правлячи вогнем і мечем і слугуючи батогом невірних колонізаторів у цей похмурий період історії Ісламської Умми.
Звірства банди Асада у в’язниці Седнаю розкривають жахливі факти безпрецедентної в історії жорстокості проти мусульман, за якими стояли злочинці Тегерану і Москви. Вони сподівались подавити волю мусульман, жителів цієї землі, вбиваючи сотні тисяч і виганяючи мільйони, з ціллю спустошити Шам, змінити його демографію і розділити країну, зробивши із мусульман просто общину поряд з іншими конфесіями. Проте їх задуми рухнули, коли муджахіди, покладаючись на силу і допомогу Аллаха, за короткий час змінили стан справ. Буквально за декілька днів ситуація змінилась: замість спроб примирення зі злочинним режимом і відкриття прикордонних переходів почались битви, які привели до краху стовпів тиранії і втечі голови режиму, місце якого зайняла нова адміністрація на чолі з Джулані.
Жителі Шаму, які проявили стійкість і мужність, зробили величезний внесок у досягнення великої перемоги і скинення тирану, незважаючи на міжнародні обставини, мотиви і наслідки. Широкомасштабний військових і народний рух, їх згуртованість з муджахідами, діючими у складі різних угрупувань, стало вирішальним чинником у звільненні. Швидкість, з якою злочинний режим, його армія і служби безпеки, які перетворили країну на велику в’язницю і позбавили народ свободи, багатств і надії, були знищені, стала неочікуваним ударом для пригноблювачів.
Щодо політичної обстановки в Сирії, то сьогодні вона характеризується прибуттям багатьох міжнародних делегацій, включаючи останню — делегацію Барбари Ліф, помічника держсекретаря США, яка відвідала Дамаск і провела зустрічі з тимчасовою адміністрацією. Усі ці дипломатичні візити мають одну ціль — приборкати результати революції і проаналізувати можливість запровадження нової системи управління, скерованої на збереження світського режиму, який служить інтересам міжнародної системи, і повторного підкорення жителів Шаму після їх звільнення від оков. Обіцянки покращити положення в країні і вдатись до її відновлення супроводжуються інтенсивною медійною пропагандою, яка приховує інтриги, які відбуваються за закритими дверима. Усе це перешкоджає встановленню законів Аллаха і реалізації суті цієї великої перемоги, дарованої Аллахом народу Шаму.
Ця складна обстановка, незважаючи на усю заплутаність, що характеризується тиском на лідерів тимчасової адміністрації в Сирії, привела до деяких обіцянок і рішень, які в значній мірі вигідні США, оскільки скеровані на заспокоєння їх побоювань у збиток інтересів революціонерів у багатьох питаннях.
У той же час арабські держави у цілому зникли з цієї арени через страх і паніку, які охопили їх після падіння режиму Башара в Дамаску. Вони усвідомлюють, що революція може спричинити значний вплив на країни регіону, незважаючи на запевняння лідерів тимчасової адміністрації в Сирії їм і єврейському утворенню, що революція не вийде за межі Сирії і не буде експортована до їх країн. Проте ніхто не може дати таких гарантій.
Майбутнє Сирії після Асада безперечно буде іншим, аніж було. Перед країною стоять два шляхи, третього не дано: або буде створений світський, громадянський, демократичний парламентський устрій, які обслуговує інтереси західного колоніалізму і м’яко пригноблює народ Шаму, на відміну від відкритої жорстокості режиму Асада, або народ Шаму зможе набути свободи, гідності , сили і справедливості, встановивши Ісламську систему правління, яка виключає втручання колоніальних держав. Цей вибір залежить від рішучості щирих революціонерів, які повинні продовжити своє повстання і наполегливо працювати над відновленням зруйнованого війною. Проте це непроста задача, особливо враховуючи масштабні інтриги, скеровані на відволікання народу Шаму від шляху, який дійсно допоможе відновити країну згідно з законами Аллаха і на ідеях Ісламу, уникаючи ідей націоналізму, патріотизму і світських систем, які знов приведуть народ Шаму до страждань.
Виступ решток колишнього режиму, секуляристів і баасистів, на площі Омейядів вказує на наявність зовнішніх сил, які не дозволять процесу піти гладко, як думають деякі. А також дії служб безпеки тимчасового уряду в Алеппо, які наважились заарештувати жінок після їх демонстрації на площі Саадалли аль-Джабрі, де вони виступали за запровадження законів Аллаха і вимагали звільнити своїх чоловіків і синів, які перебувають в ув’язненні понад півтора року у в’язницях Ідлібу, демонструють серйозні наміри тимчасового уряду отримати визнання з боку країн, які беруть участь в змові проти революції Шаму.
Перед революцією стоять серйозні виклики, особливо враховуючи, що ворожі їй сили раніше успішно провели контрреволюції в Єгипті, Тунісі та інших країнах. Ці побоювання підсилюються іще і на тлі того, що тимчасова адміністрація коїть помилки, приймаючи рішення, які не вдовольняють революційну народну базу, і надмірно прагнуть догодити зарубіжним державам під приводом нейтралізації супротивників. Їм наша порада: покладайтесь на Умму, як на істинне джерело влади, щоб протистояти тиску, пам’ятаючи, що кожна поступка призводить до втрати внутрішньої підтримки. Наш народ усвідомлює важливість поточного етапу і прагне з повною рішучістю зберегти принципи своєї революції. Він повинен діяти єдиним фронтом у відновленні і подоланні викликів цього, але не за рахунок революційних принципів, одним із яких є скинення злочинного режиму, який вже здійснився. Проте залишились іще два принципи: припинення впливу змовницьких держав і вихід з-під їх контролю, а також встановлення правління Аллаха, до якого прагне народ Шаму. Якщо цілі тимчасової адміністрації будуть скеровані на це, будуть розроблені плани і налагоджена взаємодія з народом, то успіх і процвітання неминучі. В іншому випадку, якщо тимчасовий уряд продовжить догоджати іноземним державам за рахунок інтересів революції, їй ані на кого буде розраховувати, коли ці сили, зібравши врожай із поступок, вирішать позбутись від нього.
Починається новий етап, повний надій і оптимізму на краще майбутнє для жителів Шаму, які, з дозволу Аллаха, витримають усі випробування і подолають усі виклики, які встали перед народом після війни. Вони ті, хто роками протистояв тирану і його союзникам, не здаючись перед їх інтригами і зрадництвом. Народ Шаму продовжить шлях до реалізації і звільнення своєї землі крок за кроком, очікуючи знаменного дня, коли буде проголошено велике повернення правління Аллаха і відновлення Праведного Халіфату за методом пророцтва, який стане єдиною нагородою, гідною жертв народу Шаму. І нехай усі, хто стараються, працюють заради цього.
وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ * بِنَصْرِ اللهِ يَنصُرُ مَن يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيم
«І того дня зрадіють віруючі перемозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає, адже Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
25.12.2024
