Правителі-агенти в наш час успадкували зрадництво від своїх попередників так само ж, як передається правління і влада від одного до другому. Разом з якостями підлості і зрадництва вони успадкували також і якості відсутності честі і гідності, приниженість і підкорення ворогам релігії і Умми.
Наприклад, в ці дні повним ходом здійснюється зрадництво під назвою «нормалізація відносин з єврейським утворенням», що супроводжується залежністю і підкоренням тому, хто вичікує миті нанести удар по мусульманам.
Король Бахрейну, наприклад цинічно приймає голову єврейського утворення тільки лише з метою гордо заявити про це. Агентурні ж правителі Еміратів з усією нахабністю прагнуть випередити один одного у підписанні численних двобічних угод з цим утворенням-узурпатором. А в Єгипті його правителі не упускають нагоди спричинити жорстокий тиск на угрупування опору в секторі Газа,щоб завадити останнім дати відсіч неодноразовій агресії єврейської армії проти народу Палестини. Єгипет вчиняє так, нібито його задачею у зовнішній політиці є захист єврейського утворення. Уряд Марокко, наприклад, укладає угоду з єврейською газовою компанією про розвідку газу в марокканських водах після підписання угоди про оборонну співпрацю з армією єврейського утворення. А маріонеткові правителі Йорданії підписують угоди про водне і електрозабезпечення з євреями…
Правителі Лівану, в тому числі — лідери «Хізбалли», погоджуються провести демаркацію морських кордонів з єврейським утворенням, утвердивши і визнавши її так, що земля Палестини залишається під владою євреїв-узурпаторів. А в Сирії боягузливий режим Башара Асада, який залякав свій народ, здає свої нерухомі позиції під натиском невпинного бомбардування військових об’єктів, нібито це — невідворотна доля. Правителі ж Судану, які приклоняються перед Америкою і Великобританією, продовжують увічнювати політичну і військову співпрацю з єврейським утворенням, взаємодіючи з ним у питаннях безпеки, щоб переслідувати так званих «терористів».
Насправді, укорінення злочину у питанні нормалізації відносин з єврейським утворенням не з’явилось нізвідки, а є результатом великих політичних зусиль, таємно початих правителями-агентами є єврейським утворенням. Настав час зробити це надбанням громадськості. Зрадницькі відносини між віроломними арабськими правителями і єврейським утворенням є давніми відносинами і з’явились не в ці дні. Проте раніше ці відносини відрізнялись властивістю прихованості і секретності, а в наші дні — відкритістю і ганьбою.
Одними із таких небезпечних зрадницьких відносин, які були нещодавно оприлюднені, є встановлення контактів головою так званої «Армії Порятунку» Фаузі Кавукджи з ватажками сіоністських банд в 1948 році, що привело до розбиття сил муджахідів в Палестині і передаванню палестинських територій без бою сіоністським бандам «Хагана». Після зняття грифу секретності оприлюднені британські і сіоністські документи про те, що Фаузі Кавукджи 1 квітня 1948 року тайно зустрівся в селі Айн-Шамс з Ієшуа Пальмоном, одним із лідерів «Хагана», а пізніше — першим головою «Моссада» в єврейському утворенні після його створення, надавши останньому усі деталі розвідданих бойових позицій палестинського опору. Фаузі надав йому дані про усі фронти, особливо — про страждаючих від нестачі озброєння і боєприпасів, щоб полегшити їх виявлення і ліквідацію, а у якості достовірності цієї інформації Кавукджи підкріпив її телеграмами, які Абд аль-Кадір Хусейні відправляв йому з проханням надати снаряди. І дійсно, сіоністська розвідка відстежувала ці переговори і телеграми і підтвердила, що Хусейні і його люди відчували нестачу боєприпасів. Таким чином, сіоністи переконались у прихильності Кавукджи договору з Пальмоном.
На цій зустрічі Кавукджи також розкрив підготовлений муджахідами військовий план по звільненню стратегічно розташованого села Касталь і ліквідації сіоністських анклавів в Єрусалимі. Саме це дозволило сіоністським бандам розкрити слабкі місця муджахідів і дало їм чудову можливість заманювати їх в смертоносні засідки.
Абд аль-Кадір Хусейні просив Кавукджи надіслати йому сили підтримки, зброю і боєприпаси. Кавукджи відмовив йому під приводом відсутності зброї, хоча зброя і боєприпаси у нього були складені на складах.
Проте найдивнішим на цій зустрічі явилось те, що Кавукджи попросив Пальмона усунути Хусейні, сказавши: «Ви повинні надати їм незабутній урок». Він пообіцяв Пальмону, що буде перешкоджати наданню будь-якої військової допомоги палестинцям, незважаючи на наявність у нього зброї і боєприпасів на складах, а також пообіцяв, що його війська підуть з деяких контрольованих ними позицій, щоб передати їх євреям без бою.
В документах наводиться, що Кавукджи просив Пальмона в обмін на ці послуги надати йому можливість отримати показову перемогу, яку він використав би для завершення реалізації своїх планів, проте Пальмон відхилив його прохання, сказавши: «Ми, євреї, нічого вам не дамо».
Після цієї рокової зустрічі — через три дні — сіоністські сили 4 квітня 1948 року почали масований наступ, знищивши штаб Хусейні в Рамаллі. Відбулась битва при Касталі, і Хусейні пав мученицькою смертю, а сіоністські сили увійшли у місто Єрусалим.
Ця інформація наводиться в книзі «Битва за Палестину», на стор. 86, яку написали Юджин Роган і Аві Шлайм з посиланням на розсекречені британські і сіоністські документи із Кембриджського університет в Об’єднаному Королівстві. Інформація про зустріч Кавукджи з Пальмоном так само наводилась в книзі Домініка Лап'єра і Ларрі Коллінза під назвою «О, Єрусалим».
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хутвані
21 грудня 2022 р.
