В цій статті ми не будемо занурюватись в тему «рухса» (дозвіл) з усіма її деталями і термінологіями, адже вона є окремим розділом науки «усуль фікх». Проте необхідно буде згадати про помилковість позиції тих, хто узагальнив ці правила («рухса і азіма») на усі речі і стани індивіда, держави і суспільства.
Немає сумніву в тому, що основною проблемою мусульман сьогодні є відновлення правління Держави Халіфат для запровадження усіх законів Ісламу в житті. Це, у свою чергу, можливо здійснити тільки за допомогою партійної діяльності, найкращим прикладом для якої є дії Посланця Аллаха ﷺ, коли він ﷺ сформував згуртування із числа тих, хто увірував в його заклик, сподвижників.
Основною думкою, яку ми зачепимо у цій статті, є те, що змінення реальності і відновлення ісламського образу життя можливі тільки за допомогою групи, яка приймає в своїй діяльності позицію початкової норми закону Шаріату «азіма», а не позицію дозволяння (рухси), вимушеності (дарури), користі (маслаха) та ін. положення, які супроводжують дану діяльність, беручи до уваги помилки усіх тих, хто узагальнює ці правила.
Коли ми говоримо про змінення, то маємо на увазі дійсність, яка суперечить Ісламу, коли нами правлять уряди і режими по законам невір’я. Відсутність правління Ісламу вимагає всезагального і корінного змінення думок, почуттів і законів суспільства. Це, у свою чергу, призводить до запеклої боротьби прибічників змінення з суспільством і його елітою, яка сконцентрувала в своїх руках владу, силу і ресурси. Усе це вимагає від прибічників змінення відкинути усі принципи, на яких побудовано дане суспільство.
Саме тут виникає питання торгу, компромісу, дозволу, вимушеності і інтересу. Реальність суспільства Мекки, позиція Посланця ﷺ і його сподвижників у протистоянні устоям суспільства не сильно відрізняються від нашої реальності. Заклик і протиборство Посланця ﷺ були відкритими і кидаючими виклик невір’ю, що є прикладом подражання для нас. Він ﷺ атакував і піддав різкій критиці усі існуючі звичаї і поняття, які суперечать новій релігії, опорочивши і викривши ватажків племен. Він ﷺ на своєму шляху не припускав застосування рухси і інтересів, а також існування яких-небудь домовленостей до досягнення своєї мети («зіткнення інтересів», «краще мати хоч щось, аніж втратити усе», «будь-якими шляхами залишитись на арені» і тому подібні думки). Застосування цих же думок сьогодні виправдовує позиції деяких сучасних ісламських рухів і груп . Наша позиція повинна бути такою, якою вона була у Посланця ﷺ — усі ваші поняття є брехнею і оманою, і в цьому відношенні ніхто не буде мовчати і проявляти поблажливість.
В один із періодів заклику Мекка і Таіф відвернулись від Посланця ﷺ, а племена відмовились від його заклику, і люди усе більше почали уникати його. Він ﷺ і його сподвижники опинились ізольованими від людей. В такому положенні, з людської точки зору, зміни майже неможливі, бо суспільство Мекки та її околиці застигли перед закликом. Проте, незважаючи на обставини, Посланець Аллаха ﷺ був твердим в своїх принципах, не піддаючись спокусі, не проявляючи поблажливості до куфру і не ідучи на компроміси з ким-небудь під приводом наявності користі для заклику, вимушеності чи припустимої міри (рухси).
Позиція Посланця ﷺ є законом, якому ми повинні слідувати. Отож,відступлення від істини або її частини, або прийняття яких-небудь умов від держави, або домовленість зі своїми соратниками, які виступили проти суспільства, про проведення переговорів і торгу під приводом наявності користі для заклику, або вимушене положення, яке виправдовує застосування рухси, — усе це суперечить істині, методу Ісламу і Сирі Посланця ﷺ у справи перетворення суспільства, а також позиції мусульманина у відношенні порочної реальності, адже це веде до визнання брехні і до підкоренню грішним пригноблювачам . Це однозначно вказує на те, що прибічники ідеї примирення і угод з сьогоднішніми правителями під приводом користі заклику і вимушеності однозначно зазнають поразки в методі змінень і зникнуть з арени боротьби. Діяльність ісламістів в Судані, Тунісі, Єгипті, Йорданії та інших країнах є для нас явним прикладом в цьому.
Ниспосланий Аллахом метод змінення буде запроваджений тільки руками тих, хто твердо стоїть на істині, а їх позиція перед лицем зрадницьких режимів буде подібна позиції Посланця а ﷺ перед мекканцями та їх ватажками відносно старих понять і устоїв джахілійського суспільства. Його ﷺ позиція була відкритою і ясною, такою, що відкидає усе, що суперечить Ісламу. В наш же час на нас лежить обов’язок бути увещевателями і світочами, вказуючи прямий шлях . Всевишній Аллах сказав:
وَلَا تَرْكَنُوا إِلَى الَّذِينَ ظَلَمُوا فَتَمَسَّكُمُ النَّارُ وَمَا لَكُمْ مِنْ دُونِ اللَّهِ مِنْ أَوْلِيَاءَ ثُمَّ لَا تُنْصَرُونَ
«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113).
Газета «Ар-Рая»
Атія аль-Джабарін
Палестина
11 Джумада ас-сані 1444 р.х.
4 січня 2023 р.
