Всевишній Аллах виділив благородну Ісламську Умму серед решти народів і суспільств, зробивши її кращою Уммою, виведеною серед людей. Всевишній сказав:
كُنتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللهِ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалюване, утримуючи від засуджуваного і віруючи в Аллаха» (3:110).
Серед багатьох достоїнств Ісламської Умми окремо виділяється чинник єдності. Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ваша община — община єдина. Я ж — ваш Господь. Поклоняйтесь же Мені!» (21:92)
Посланець Аллаха ﷺ, утвердив і закріпив це в Мединській угоді:
بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ، هَذَا كِتَابٌ مِنْ مُحَمَّدٍ النَّبِي الأُمِّيِّ، بَيْنَ الْمُؤْمِنِينَ وَالْمُسْلِمِينَ مِنْ قُرَيْشٍ وَيَثْرِبَ وَمَنْ تَبِعَهُمْ فَلَحِقَ بِهِمْ وَجَاهَدَ مَعَهُمْ، إِنَّهُمْ أُمَّةٌ وَاحِدَةٌ مِنْ دُونِ النَّاسِ
«В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного. Це лист від Мухаммада, Посланця Аллаха ﷺ відносно мусульман і віруючих із числа курайшитів і жителів Ясріба, а також тих, хто послідує за ними, приєднається до них і буде вести джихад разом з ними; вони — єдина Умма, відмінна від решти людей».
Таким чином, Ісламська Умма — це єдина община, яка поклоняється одному Господу, не долучаючи Йому співтоваришів, у неї один Коран, одна акида і релігія і один Посланець, який довів до неї повеління Господа. Відповідно, у неї немає іншого духовного лідера, окрім Посланця і законодавця, окрім Аллаха.
Описуючи інших, таких як євреїв і християн, Аллах говорить про них як про роздроблені і роз’єднані общини:
إِنَّ الَّذِينَ فَرَّقُوا دِينَهُمْ وَكَانُوا شِيَعاً لَّسْتَ مِنْهُمْ فِي شَيْءٍ
«Ти не маєш нікого відношення до тих, які розкололи свою релігію і розділились на секти» (6:159).
В кирааті Хамзи, переданого від імама Алі (р.а.), читається як: «Вони відійшли від своєї релігії», що означає, що вони зреклись і вийшли із своєї релігії, оскільки почали суперечити її основам, приписуючи співтоваришів Єдиному Аллаху:
وَقَالَتِ الْيَهُودُ عُزَيْرٌ ابْنُ اللهِ وَقَالَتِ النَّصَارَى الْمَسِيحُ ابْنُ اللهِ
«Іудеї сказали: «Узейр — син Аллаха». Християни сказали: «Месія — син Аллаха»» (9:30).
Таким чином, Ісламська Умма з миті її заснування Посланцем Аллаха ﷺ, була як «єдина Умма, відмінна від решти людей». І вона продовжувала бути такою у часи праведних Халіфів, складаючись із різних рас і національностей, але об’єднаної Ісламом, завойовуючою країни, поширюючою божественне керівництво. Але, коли її охоплювали розділення і розкол, вона втрачала силу і слабшала, що призводило до того, що невірні вторгались на її землі, як це було у часи хрестоносців і монголів і як це відбувається сьогодні. Всевишній сказав:
وَأَطِيعُوا اللهَ وَرَسُولَهُ وَلَا تَنَازَعُوا فَتَفْشَلُوا وَتَذْهَبَ رِيحُكُمْ وَاصْبِرُوا إِنَّ اللهَ مَعَ الصَّابِرِينَ
«Підкоряйтесь Аллаху і Його Посланцю і не сперечайтесь, а не то ви падете духом і позбавитесь сил. Будьте терплячими, адже Аллах — з терплячими» (8:46).
Ця благородна Ісламська Умма під стягом єдиної релігії, об’єднавшись навколо неї і тримаючись за неї, стала кращою Уммою, виведеної на благо людства. Її армії пересувались по усьому світу, відкривши Індію, Сінд, Китай, Центральну Азію і Кавказ, вона дійшла до самого серця Європи, до Андалусії, Росії і навіть досягла Сибіру. Один із командуючих наших армій, стоячи на березі Атлантичного океану, сказав: «О, море, якщо б я знав, що за тобою живуть люди, то перетнув би тебе на своєму коні, щоб довести до них послання Аллаха». Халіфи цієї Умми, звертаючись до правителю Візантії, говорили: «Нашу відповідь ти побачиш раніше, аніж прочитаєш її», вони відповідали на волання мусульманок про допомогу подібно Мутасіму Білляху, яки, підійшовши до кордонів Візантії, сказав : «О, жінка, я прийшов до тебе на допомогу»!
Справа не обмежувалась тільки військовою міццю, Ісламська Умма була головуючою в науці і винаходах, в промисловості і медицині. Це підтверджують сходознавці. Так, німецька дослідниця Зігрід Хунке в своїй книзі «Сонце арабів освітлює Захід» сказала: «Захід залишався культурно і економічно відсталим протягом усього періоду, в якому ізолював себе від Ісламу і не стикався з ним, а початок процвітання і відродження Заходу прийшов тільки тоді, коли почалась його політична, наукова і торгова взаємодія з арабами».
Вороже налаштовані невірні зрозуміли причину сили і єдності Умми, тому вони почали працювати над руйнуванням основ цієї єдності, головною із яких є вимога релігії про наявність єдиної держави з одним стягом, яка запроваджує справедливі закони Ісламу.
Невірні почали діяти політично, інтелектуально і військовим шляхом, щоб покласти край єдності Ісламської Умми, бажаючи знищити її державу — основу її величі. Після тривалих зусиль, скерованих проти релігії Умми, за допомогою ідейної і місіонерської боротьби вони, врешті решт, в 1924 році змогли зруйнувати ядро Ісламу і його щит — Ісламську державу. Після чого землі мусульман були роздроблені, а Умма розділена на нації і етноси, більше аніж на п’ятдесят держав замість одного єдиного Халіфату. Умма стала конфліктувати і ворогувати між собою, в результаті чого зазнала невдачі, заслабла і втратила свою велич. Позбавившись усього, вона стала найбільш приниженою, бідною і відсталою серед інших народів!
Це те, чому сьогодні піддається Умма, особливо в Палестині, де в усіх їх містах і навіть в мечеті Аль-Акса найбільш зневажаємі створіння Аллаха і найбільш ненависні Йому вбивають старих і дітей, зазіхають на честь жінок і чоловіків, руйнують їх дома і морять голодом.
Причиною усього цього є розділення Умми, відсутність її держави і наявність зрадницьких правителів, агентів Заходу, які сидять на шиях мусульман. Вони зрадили Аллаха і Його Посланця, але знаходяться в хороших відносинах з євреями, допомагають їй військово і економічно, надаючи їм нашу землю, море і повітряний простір, щоб ті вели свою війну проти Гази. Замість того, щоб надати допомогу своїм братам, вони виконують вимоги Америки, граючи роль посередників у справі приниження мусульман, що євреї подолали їх.
Страждання, які обрушились на Ісламську Умму, будь то в Палестині або де-небудь іще, не припиняться, Аль-Акса та її околиці не будуть звільнені, поки Умма не об’єднається в одній Ісламській Державі. В минулому саме так і була звільнена Умма від зла хрестоносців і монголів після того, як була захоплена ними через наше розділення і розбрати. Несправедливість не буде усунута ані в Газі, ані в Кашмірі, ані в Бірмі, ані де-небудь в іншому місці, поки ця Умма не повернеться до повелінь свого Господа, поки вона не стане єдиною Уммою з однією Державою під управлінням одного правителя на місці усіх цих жалюгідних і залежних держав.
Перш ніж завершити, хотілось би сказати: Пост служить об’єднуючим чинником для цієї благородної Умми, він витікає із її акиди, яка об’єднує почуття Умми від Джакарти до Танжера і від Гани до Фергани. Умма поклоняється єдиному Господу і поститься заради Нього і це нагадує їй про її єдність, оскільки пост — це єдність, пост — це віра і благочестя, пост — це спонукання до братству по відношенню до кожному мусульманину на землі. Умма, бачачи, що відбувається з її братами, в своїх нічних молитвах в місяць Рамадан згадує слова Всевишнього:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ваша община — община єдина. Я ж — ваш Господь. Поклоняйтесь же Мені!» (21:92),
і згадує слова Пророка ﷺ:
مَثَلُ الْمُؤْمِنِينَ فِي تَوَادِّهِمْ وَتَرَاحُمِهِمْ وَتَعَاطُفِهِمْ مَثَلُ الْجَسَدِ إِذَا اشْتَكَى مِنْهُ عُضْوٌ تَدَاعَى لَهُ سَائِرُ الْجَسَدِ بِالسَّهَرِ وَالْحُمَّى
«В своїй любові, милосерді і співчутті по відношенню один до одному віруючі подібні одному тілу: коли одну із його частин уражає хвороба, усе тіло відгукується на це безсонням і температурою», (Муслім).
Вона згадує слова Всевишнього:
وَمَا لَكُمْ لَا تُقَاتِلُونَ فِي سَبِيلِ اللهِ وَالْمُسْتَضْعَفِينَ مِنَ الرِّجَالِ وَالنِّسَاءِ وَالْوِلْدَانِ الَّذِينَ يَقُولُونَ رَبَّنَا أَخْرِجْنَا مِنْ هَذِهِ الْقَرْيَةِ الظَّالِمِ أَهْلُهَا وَاجْعَل لَّنَا مِن لَّدُنكَ وَلِيّاً وَاجْعَل لَّنَا مِن لَّدُنكَ نَصِيراً
«Чому б вам не битись на шляху Аллаха і заради слабких чоловіків, жінок і дітей, які говорять: «Господь наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є беззаконниками. Признач нам від Себе покровителя і признач нам від Себе помічника»?» (4:75).
Ми просимо Всевишнього Аллаха в цей благословенний місяць, місяць перемог і завоювань, щоб Він об’єднав Ісламську Умму під одним стягом в єдиній державі, яка відновить її велич і гідність, усуне несправедливість і звільнить її святині.
Редакція «Ар-Рая»
Хамд Табіб
27 березня 2024 р.
