20 квітня 2024 року Палата представників США схвалила виділення допомоги Україні на суму 61 мільярдів доларів. Досягнутий консенсус між Демократичною і Республіканською партіями в Конгресі був викликаний останніми успіхами Росії на фронті після того, як вона підсилила свої наступальні операції в декількох ключових точках.
Росія захопила українську Авдіївку два місяці назад і нещодавно взяла під контроль селище Новомихайлівку, яке знаходиться в 30 км від Донецька і недалеко від Вугледару, розташованого на стику південного і східного фронтів, де Росія намагається закріпитись вже два роки. Окрім того, була захоплена Богданівка до північному сходу від Часова Яра — стратегічної важливої висоти, взяття якої може відкрити Росії шлях до інших зміцнених міст на сході України. Почали надходити тривожні застереження про те, що Україна може програти війну з Росією. Київ почав виражати серйозні побоювання і скаржитись на труднощі у відбитті російських атак.
Ця допомога представляє собою кредити, які тільки зміцнюють американський вплив над Україною і скеровані на підтримку економіки США. Згідно закону, схваленому Палатою представників, приблизно 23 мільярди доларів будуть використані для відновлення запасів американської армії, більше 11 мільярдів доларів підуть на фінансування поточних військових дій американських озброєних сил в регіоні і 14 мільярдів доларів будуть витрачені на купівлю озброєння і військової техніки для українських озброєних сил. Таким чином, із загальної суми в 61 мільярд доларів американці витратять більше половини на власні нужди, у той час як Київ отримає лише незначну частину так званого пакету допомоги, причому у виді кредиту, за який доведеться виплачувати відсотки у випадку затримки платежу.
Як вказав один аналітик, «практично усі засоби, які номінально призначені для України, залишаться в американській економіці і будуть витрачені на військово-промисловий комплекс США. Саме американські збройні компанії виграють від законопроекту про військову підтримку Києву, і це буде коштувати десятки тисяч українських життів, пожертвуваних в ім’я геополітичних інтересів».
Проте українці сподіваються звільнитись від цих боргів, які можуть поставити їх під західний вплив. Як зазначила український посол в Вашингтоні Оксана Маркова: «Проект документу, прийнятий Палатою представників США, передбачає можливість списання до 50% боргу після 15 листопада 2024 року, а після 1 січня 2026 року може бути списана будь-яка сума. Існує також позитивний аспект, який полягає в тому, що США можуть прийняти закон, який дозволяє американському президенту передати Україні конфісковані російські активи». Але ці можливості не є гарантованими, що робить ситуацію вкрай ризикованою для України.
Якщо врахувати європейські кредити, які також називають допомогою, перспективи України виглядають похмурими. У лютому 2024 року лідери Європейського Союзу погодились виділити Україні фінансування у розмірі 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік. При цьому приблизно дві третини засобів будуть надані у виді кредитів з низькими відсотковими ставками: 31% скерують на економічну, фінансову і гуманітарну підтримку, 27% — на військову допомогу, 17% — на підтримку українських біженців, а також 5,9% — на усілякі гранти і кредити. Таким чином, європейська допомога обернеться вигодою для самої Європи, як описав це голова Європейської ради Шарль Мішель, назвавши її «інвестиціями в інтереси Євросоюзу, мир і стабільність». Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен назвала це «абсолютним пріоритетом» на 2024 рік. Вони розглядають Україну як першу лінію оборони Євросоюзу і НАТО, де українці б’ються за їх інтереси, виснажуючись у війні, у той час як європейці, перебуваючи в безпеці, вилучають для себе користь.
Проте більшість жителів Заходу, особливо жителів Заходу, особливо Німеччини, де 61% населення виражає тривогу і турбується про можливість розширення війни в Україні до їх країн. Окрім того, ліві і соціалістичні партії на своєму зібранні 15 квітня 2024 року закликали до припиненню війни і до початку переговорів з Росією. 15 березня 2024 року лідер фракції Соціал-демократичної партії в Бундестазі Рольф Мютценіх запропонував «заморозити війну і працювати над її завершенням», захищаючи рішення канцлера Шольца відмовити в постачанні Україні далекобійних ракет «Таурус», він виразив нападки на своїх колег із коаліції — партію Зелених і Свобідну демократичну партію, які виступали за постачання ракет Україні. Міністр іноземних справ Німеччини від партії Зелених Анналена Бербок виразила своє невдоволення цим рішенням і відмовою парламенту поставити ракети, цієї ж позиції дотримується і Фрідріх Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу. Шольц пояснив відмову постачання тим, що вони вимагали присутності німецьких військ в Україні, що неприпустимо. Ці ракети можуть досягати цілей в глибині Росії, включаючи Москву і Санкт-Петербург, що могло б значно загострити конфлікт.
Партія Зелених, Свобідно-демократична партія і Християнсько-демократичний союз під головуванням Фрідріха Мерца в Німеччині підтримують політику США проти Росії. Канцлер Німеччина Шольц, який сформував коаліцію з Зеленими і Лібералами в 2021 році, стикнувся з російським вторгненням в Україну в 2022 році, що примусило його приєднатись до їх позиції через непохитність і зарозумілість Путіна. Це викликало ріст антиросійських настроїв серед німецької громадськості. Шольц разом з Ріши Сунаком, прем’єр-міністром Великобританії, який підтримує війну проти Росії, 24 квітня 2024 року в Берліні підтвердили свою готовність підтримувати Україну «стільки, скільки це треба буде».
Америка, яка розпалює полум’я війни і сприяє його підсиленню, 25 квітня 2024 року через Держдепартамент об’явила, що протягом цього місяця таємно відправила Україні далекобійні ракетні системи ATACMS. 26 квітня міністр оборони США Остін заявив: «Америка не відступить від своєї підтримки України проти відкритої агресії Путіна. Падіння України у війні з Путіним означає, що усю Європу очікує покровительство Путіна».
У відповідь на американські дії представник Кремля Пєсков заявив: «США напряму беруть участь в цьому конфлікті, вживаючи кроки, скеровані на збільшення дальності бойових систем. Проте це не вплине на ісход спеціальної військової операції в Україні». 26 квітні міністр іноземних справ Росії Лавров виразив свою позицію: «Майбутнє України, яка перебуває під впливом Заходу, залишиться невизначеним. В контрасті з цим існує тільки по-справжньому російська Україна, яка бажає бути частиною російського світу, використовувати російську мові і виховувати своїх дітей в цьому дусі. Не існує альтернативи цьому сценарію. Росія не має намір нападати на країни НАТО, як це уявляє Захід, прагнучи налякати своїх громадян. Але, якщо вони спробують зсунути кордони НАТО до наших, ми, звичайно, знаємо, як цьому протистояти на території України».
Обидві сторони уперто дотримуються позицій і цілей, тому криза в Україні обіцяє бути довгою і загострюватись, а війна закінчиться не скоро. Це виснажує сили як Росії, так і Заходу, які довгі роки розпалювали війни на ісламських територіях і підтримували злочинні режими, які пригноблюють свої народи. Вони також виразили безумовну підтримку Ізраїлю в його агресії проти Гази. Але Аллах Могутній і швидкий у помсті:
وَكَذَلِكَ نُوَلِّي بَعْضَ الظَّالِمِينَ بَعْضاً بِمَا كَانُواْ يَكْسِبُونَ
«Так Ми дозволяємо одним беззаконникам правити іншими за те, що вони набувають» (6:129).
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
01.05.2024 р.
