3 вересня 2024 року в турецькому Газіантепі пройшла розширена зустріч за участю «Тимчасового сирійського уряду», «Національної коаліції сил революції і опозиції», «Переговорного комітету», «Ради племен і кланів» і командирів «Сирійської національної армії».
В ході зустрічі обговорювались питання сирійської реальності і шляхи подолання стоячих перед ними проблем, як це вказано у підсумковій заяві, опублікованої на сайтах «Тимчасового сирійського уряду».
В заяві були озвучені ключові теми зустрічі, а також низка рекомендацій, включаючи підтримку національної армії, тимчасового уряду, об’єднання фракцій і підсилення взаємодії між коаліцією і народом. Учасники також виразили визнання за «ключову роль Туреччини і братського Катару у боротьбі з тероризмом».
Ця заява була опублікована через декілька днів після зустрічі американського представника по Сирії Ніколаса Грангера з головою сирійського переговорного комітету доктором Бадром Джамусом і головою національної коаліції Хаді Аль-Бахрою, а також з головою Тимчасового уряду Абдульрахманом Мустафою. На цих зустрічах обговорювались стратегії спричинення тиску на людей для реалізації резолюції Ради Безпеки ООН № 2254 і всебічного політичного рішення!
Перш за усе, проведення цієї зустрічі в Туреччині, яка давно стала центром змов проти революції, підтверджує, що ці люди — лише дешеві маріонетки, керовані турецьким режимом для виконання американських наказів по придушенню революції в Шамі. Це робиться з метою підготовки підґрунтя для капітуляції народу і втягнення його до процесу примирення, який ініціює турецький режим. Турецькі політики продовжують закликати до відновленню відносин з режимом тирана Башара, тим самим підштовхуючи народ Шаму до того ж.
Особливість сирійської революції полягає в її цілях, основах і принципах, які виходять із віри самого народу. Той, хто відхиляється від цих основ, не може представляти революцію, і йому не слід бути її представником. Він перетворюється на зброю у руках ворогів. Зміст заяви, зробленої на зустрічі, демонструє, що усі згадані структури повністю втратили зв’язок з революцією, її принципами, народом і його вимогами. Так, кожен, хто зрікається від принципів революції, незалежно від своїх гасел і промов, є занепалим, як би він не стверджував, що є хранителем революції.
В заяві основна увага була приділена оживленню цих збанкрутілих і відкинутих народом структур, щоб вони могли продовжити свою діяльність згідно з вказівками своїх «хазяїв» — гальмувати революцію і поступово підготовлювати народ до капітуляції і поверненню під владу Асада. В заяві не було сказано ані про необхідність відкриття фронтів, чого вимагають щирі революціонери, ані про скинення режиму. І це недивно, адже таких слів більше немає у їх лексиконі, якщо вони взагалі колись там були. Замість цього вони подякували за «зусилля в боротьбі з тероризмом» турецький і катарський режими, які зрадили нашу революцію. А на їх думку і думку їх хазяїв, терорист — це будь-який свобідний революціонер, який прагне до скиненню тиранічних режимів і встановленню влади Ісламу.
Той, хто уважно стежить за тим, що відбувається, бачить, що ключовим питанням на цій зустрічі був шостий пункт, в якому говорилось про «важливість прикордонного переходу Абу Зендін як гуманітарного і економічного маршруту, відкриття якого позитивно позначиться на гуманітарній і економічній ситуації в регіоні. Учасники зазначили, що цей перехід ніяк не пов’язаний з нормалізацією відносин з режимом, а скерований на покращення умов життя і полегшення торгових і гуманітарних процесів у звільнених районах». Ця зустріч відбулась після низки спроб відкрити перехід Абу Зендін, що викликало широкий народний опір, виражений через невпинні протести, масові демонстрації і встановлення наметових таборів для постійних акцій протесту проти цього злочину, який є фактичним кроком до примиренню і нормалізації відносин зі злочинним режимом, який проливає невинну кров, оскверняє честь і вимушує людей шукати притулок по усьому світу.
Відкриття переходів ніяк не пов’язано з економікою, гуманітарними питаннями чи покращенням умов життя людей, як стверджується в заяві. Це останнє, про що думають ті, хто плетуть змови. Справа носить виключно політичний характер, скерований на капітуляцію революціонерів за допомогою політичних вивертів, після того, як військові операції зазнали поразки. Окрім того, відкриття переходів означає легітимізацію режиму і підтримку його зруйнованої економіки.
В умовах війни не може бути економічних відносин між воюючими сторонами. Не може бути компромісів між істиною і брехнею, не може бути ніяких угод на півшляху. Революція, зупинена на півшляху, згубна, а половинчасті рішення неприпустимі. Наша революція заснована на принципах, а не на спробах покращити умови свого рабства. Ми спалили усі мости за собою і прагнемо до радикального рішення, яке буде гідно тих жертв, які були принесені.
Сам факт переговорів з режимом на початку революції вважався злочином і зрадництвом. Так що ж змінилось тепер?
Штучно створений Тимчасовий уряд явно суперечить своїм же заявам. В 2021 році його міністр економіки називав відкриття переходів «злочином, за який винні повинні понести покарання», а в 2024 році це раптом стало «економічною і гуманітарною необхідністю»! Чи можна довірити таким людям долю революції, релігії і честі?! Хіба міністр фінансів і економіки тимчасового сирійського уряду (створеного штучно) доктор Абдул Хакім аль-Масрі в 2021 році не попереджав про небезпеку відкриття прикордонних переходів зі злочинним режимом? Хіба він не заявляв про ризик ввезення наркотиків на північ Сирії і не говорив, що «шкода відкриття прикордонних переходів зі злочинним режимом величезна. Це — полегшення проникнення терористів, агентів режиму і ворожих ополченців для скоєння терактів з метою дестабілізації обстановки у звільнених регіонах. Це також буде сприяти насильницькому переселенню жителів до звільнених територій і дозволить звільнити місцевість від її корінного населення, що спростить процес демографічних змін»?
Хіба він сам не говорив, що відкриття переходів приведе до «оживленню паралізованої економіки режиму та її зміцненню перед незаконними виборами, ввезенню заморожених доларів, що навіть гірше фальшивих грошей,... ввезенню наркотиків, які є єдиним джерелом твердої валюти для режиму, і вивезенню валюти в зони контролю режиму, у якого не вистачає валютних резервів. Режим не може закуповувати основні товари, тому він буде отримувати їх зі звільнених районів в обмін на свою знецінену валюту, фактично забираючи продукцію за папірці, у яких немає реальної цінності. Це також піддасть звільнені райони ризику санкцій за «Законом Цезаря», викличе ріст цін і принесе прибуток режиму через транспортні збори. Режим буде експортувати на північ товари, які йому не потрібні, а вигоду від відкриття переходів отримають нечисленні «військові торговці», у той час як прості люди будуть обтяжені поборами, які стягуються на цих відкритих погранпереходах»?
Хіба він не заявляв вкрай ясно, що «режим, чітко розуміючи, чого хоче від цих переходів, безумовно, вилучить із цього більше вигід для себе»?!
Настав час для революціонерів наполегливо працювати, щоб усунути турецьку опіку над нашою революцією. Відвернутись від Туреччини, як політичного лідера, який плете змови проти нас, і усунути залежних від неї лідерів, які не наважуються ослухатись своїх наставників. Ми повинні повернути прийняття політичних і військових рішень до своїх рук, передавши керівництво тим, хто цього гідний, і об’єднатись під політично грамотним і відданим справі керівництвом, яке розуміє, чого воно хоче і як цього досягти. Це керівництво повинно стрясти режим в його ж центрі, скасувати його хитке правління і увінчати принесені жертви встановленням другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, час якого вже настав з дозволу Аллаха, адже для Аллаха це не складно.
Газета «Ар-Рая»
Насер Шейх АбдульХай
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Сирія
11.09.2024р.
