Підсумкова заява арабсько - «ісламського» саміту, проведеного в Ер-Ріяді, підтвердила рішення, винесені на першому спільному саміті, який пройшов у листопаді минулого року, і повторила заклики до так званого протистояння ізраїльській агресії в секторі Газа і Лівані, як нібито попередній саміт зробив щось реальне у боротьбі проти єврейської агресії.
Заява акцентувала увагу на необхідності усунення наслідків агресії єврейського утворення проти мирного населення і продовження взаємодії з міжнародними структурами, щоб зупинити «грубі «ізраїльські порушення міжнародного права і гуманітарних норм, які ставлять під загрозу мир і безпеку як в регіоні, так і в усьому світі».
Де ж ті самі дії, про які вони говорять? Єврейське утворення продовжує свою агресію і порушення міжнародного права, не запиняючись ані на хвилину, у той час як арабські правителі лише симулюють якусь активність, подібно жертві перед забоєм.
Саудівська Аравія, організатор цього жалюгідного форуму, на саміті висунула лише одну пропозицію — рішення про дві держави, яке існує лише в теорії і більше є утопічною, аніж реальною ідеєю. Вони заявили, що це єдиний шлях до «сталого миру» в регіоні, хоча знають, що єврейське утворення відкинуло цю пропозицію на законодавчому рівні через рішення кнесету. Як можна говорити про значущість цієї пропозиції, якщо вона відкинута євреями? І чи може запропонувати Саудівська Аравія яку-небудь альтернативу, якщо навіть припустити наявність у неї щирих намірів? Враховуючи, що ця пропозиція вже нереалізуєма навіть для США, то що тоді може зробити королівство? А якщо у Саудії відсутня яка-небудь альтернатива, то взагалі який зміст в подібних заявах?
Щодо словесного засудження самітом злочинів, скоюваних єврейським утворенням проти народу Палестини і Лівану, то це лише порожні слова і знущання над здоровим глуздом. Особливо абсурдним це виглядає, коли це засудження було висловлено Башаром Асадом, який безпощадно проливав кров мільйонів сирійців. Хіба на саміті не знайшлось нікого, окрім цього злочинця, щоб об’явити про це порожне засудження?
Щодо рішень і порожніх заяв, озвучених на саміті, то вони настільки жалюгідні і беззмістовні, що не заслуговують на увагу. Вони представляють собою лише збірку порожніх фраз. Фінальна заява саміту яскравий тому приклад, де говориться про «підтвердження усіх рішень Генеральної Асамблеї ООН і виконання усіх рішень Ради Безпеки під номерами: 2735 (2024), 2728 (2024), 2720 (2023), 2712 (2023), які закликають до негайних дій забезпечення безперешкодного і безпечного надання гуманітарної допомоги, а також вимагають негайного припинення вогню». Але хіба може бути щось більш принизливе, аніж заклики до виконання формальних, необов’язкових резолюцій, чиї номери не пам’ятають навіть їх автори? Хіба гуманітарна допомога потребує подібних рішень і порожніх заяв, які не виконуються ані ООН, ані крупними державами?
Президент і міністр іноземних справ Індонезії чітко заявили про необхідність прийняття реальних заходів проти єврейського утворення, таких як розрив дипломатичних зв’язків, скасування нормалізації для країн, які її провели, введення реальних санкцій, бойкотування компаній, які підтримують єврейське утворення, та інші кроки, які арабські країни цілком могли б реалізувати, якщо б у них було на те бажання. Проте ці сміливі заяви наштовхнулись на глуху стіну у організаторів конференції. Здається, що арабські правителі спричинили тиск на Індонезію, примусивши її відступити, і вона дійсно змінила свою позицію. В результаті Індонезія знов зійшлась зі зрадницькими арабськими правителями і взяла участь у складанні порожньої, беззмістовної підсумкової заяви, з якою вийшов саміт.
Подібні заяви і банальні, порожні формулювання, які публікуються на таких марних самітах, можуть виходити тільки від слабких маріонеткових урядів, які не мають на міжнародній арені ані авторитету, ані сміливості.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Аль-Хатвані
20.11.2024
