Народ Шаму володів великою вірою в допомогу Аллаха, і, опираючись на неї, він вступив на шлях благословенної революції заради зміни режиму, незважаючи на величезні небезпеки, які оточували його. Він розумів, наскільки глибоко укорінився старий режим на землях Шаму і за його межами, а також усвідомлював регіональне і міжнародне втручання, скероване на підтримку режиму, придушення революції і перешкоджання її перемозі, головною ціллю якої було скинення злочинного режиму. Проте його віра проявилась в найпрекраснішій формі: Аллах дарував народу Шаму стійкість і вшанував його перемогою, незважаючи на натовп ворогів.
Будь-яка дія починається з ідеї, і кожна позиція є результатом певної ідеї. Саме ідеї, які виходять із ісламського віровчення, стали причиною стійкості народу Шаму. Проте поряд з цим залишаються ідеї, які продовжують затьмарювати шлях змін. Одна із таких згубних ідей — це націоналізм, який вже був викорінений із сердець мусульман, але вороги намагаються знов нав’язати його через свої засоби масової інформації.
Проте іще більш небезпечною є огидна ідея прагнення до визнання нової сирійської державності міжнародною системою. Це одна із найбільш руйнівних ідей, оскільки на основі цього визнання людям внушають яскраві мрії про відновлення країни та її будівництво, але ціною революції Шаму і віри її народу. Будь-яка держава, яка створюється, повинна бути визнана її народом, адже саме він є джерелом влади. Тому прагнення до міжнародного визнання приведе лише до розчарування революційного народу, який усвідомлює, що це визнання буде досягнуто за їх рахунок і ціною їх жертв. Тим більше, що ті самі держави, визнання яких добиваються, раніше разом зі злочинним режимом боролись проти революції.
Народ Шаму не втратить нічого від того, що його держава, побудована на руїнах старого режиму і ціною пролитої крові, не буде визнана міжнародною спільнотою.
Щодо ідеї залишити державу без чіткого напрямку з цілю обману іноземних держав і отримання їх підтримки, то в дійсності це є обманом самого народу, який здійснив благословенну революцію, і зрадництвом принесених жертв, відданих за скинення режиму і встановлення правління Ісламом.
Після більше аніж двох місяців з дня падіння тирана управління перехідним етапом, як і раніше, викликає багато сумнівів. В інтерв’ю журналу The Economist Ахмед аш-Шараа, голова перехідного періоду, заявив: «Якщо експертна комісія схвалить Шаріат, мій обов’язок — його застосовувати. Якщо вони не схвалять, мій обов’язок — виконати їх рішення». Така заява дає ясне уявлення про майбутнє.
Всевишній Аллах зобов’язав нас слідувати Ісламу, і цей наказ не потребує якого-небудь комітету чи окремої людини, незалежно від її статусу. Верховна влада повинна належати тільки Шаріату. Аллах говорить:
أَفَمَنْ أَسَّسَ بُنْيَانَهُ عَلَى تَقْوَى مِنَ اللهِ وَرِضْوَانٍ خَيْرٌ أَمْ مَنْ أَسَّسَ بُنْيَانَهُ عَلَى شَفَا جُرُفٍ هَارٍ فَانْهَارَ بِهِ فِي نَارِ جَهَنَّمَ وَاللَّهُ لَا يَهْدِي الْقَوْمَ الظَّالِمِينَ
«Чи той, хто заклав підґрунтя своєї будівлі на страху перед Аллахом і прагненні до Його довольства, краще або ж той, хто заклав його на самому краю обриву, готового обвалитись, так що він обвалився разом з ним у вогонь Пекла? Воістину, Аллах не веде прямим шляхом несправедливих людей» (9:109).
Ствердження про те, що побудова держави вимагає відмови від Шаріату, було спростовано самим Господом світів: заснування повинно бути закладено на богобоязливості і довольстві Аллаха, а не в угоду вимогам світових хижаків і міжнародної системи, які зазнали поразки у спробах знищити революцію. Вони виявляться іще більш безпорадними по відношенню до держави, побудованої на богобоязливості і прагненні до довольству Аллаха, з Уммою, яка докладає усіх зусиль, щоб слідувати Його законам, і переслідує у запровадженні Шаріату істинний приклад поклоніння Господу.
Ця Умма готова жертвувати багато чим під затишком законів Аллаха і повної беззастережної свободи, яка може бути досягнута тільки через встановлення справедливого ісламського правління в усіх сферах життя. Саме в ньому закладено істинне рішення усіх проблем, стоячих перед мусульманами.
Щодо визнання існуючого положення, штучних кордонів, прихильності несправедливим законам світового порядку і підсилення залежності від нього заради отримання міжнародного визнання, то це шлях, який Аллах порівнює з підґрунтям будівлі на краю обриву, яке готове рухнути.
Ми молимо Аллаха уберегти лідерів перехідного періоду, їх послідовників, муджахідів і щирих людей від наслідків цього шляху, який є згубним не тільки для них, але й для усіх мусульман Сирії і світу.
Щодо ідеї, нібито ми занадто слабкі і нездатні, то вона є хибною як з точки зору розуму, так і з точки зору Шаріату. Революція, яка роздирається впливом багатої кількості зовнішніх сил, усе ж таки отримала перемогу. Це доводить, що вона не була слабкою, а її стійкість ґрунтувалась на глибокій вірі в те, що перемога — від Аллаха.
А ось розглядати проблеми і загрози у відриві від віри — означає прирікати себе на слабкість і ставати на шлях приниження і прохання допомоги у ворогів, які самі переживають один із найбільш слабких періодів в своїй історії з миті, як вони захопили світове лідерство. І це є очевидним для усіх, хто наділений зором і принциповістю.
Принципові позиції і прихильність ісламським ідеям, збереження їх в чистоті, очищуючи від домішок, демонстрування їх сили у вирішенні проблем, з якими стикаються мусульмани, – це обов’язкова умова, щоб ми не слабшали, не прив’язались до мирського життя і не шукали владу у збиток нашій вірі, наказам і заборонам Аллаха. В іншому випадку на нас чекає явний збиток.
Народ Шаму, який вклав усі свої сили, віддав майно, пожертвував своїми синами заради скинення старого режиму і встановлення влади Ісламу, не прийме ослаблення позиції у цьому питанні. Будь-яка дія, скерована на догоджання людям, буде здійснюватись за рахунок довольства Аллаха – того самого довольства, заради якого мученики пролили свою кров, відкриваючи шлях до встановлення влади Аллаха. Саме для цього Сирія повинна стати відправною точкою істинного звільнення, розриву колоніальних ланцюгів і відродження Ісламської Умми.
Якщо закони, постанови і конституція не будуть ґрунтуватись на Шаріаті, якщо їх основою не буде ісламська акида, провалля між правителями і народом буде тільки збільшуватись, а проблеми множитись.
Ми боїмось за жертви народу Шаму, за його свобідних революціонерів і мужніх муджахідів, і це спонукає нас продовжувати боротьбу за завершення процесу змін і досягнення усіх цілей благословенної революції. Так, ціль скинення тирану була досягнута, але залишаються інші важливі задачі, головна із яких – розірвати ланцюги залежності від колоніальних держав.
Аллах дарував нам перемогу, відкрив перед нами землі і ввірив нам управління ними, щоб подивитись, як ми вчинимо, наскільки будемо вірними великим зобов’язанням, які ми прийняли перед Ним.
Якщо ми усвідомлюємо свою відповідальність і проявимо належну відданість, то Аллах обдарує нас перемогою, могутністю і гідністю, які неможливо навіть уявити. Якщо ж ми вчинимо інакше, то попереду на нас чекають важкі дні, створені нашими ж руками, приниження в цьому житті і суворий розрахунок у Подальшому.
Нам залишається тільки міцно триматись за вервь Аллаха і відкинути решту іншого.
Аллах говорить:
إِن يَنصُرْكُمُ اللهُ فَلَا غَالِبَ لَكُمْ وَإِن يَخْذُلْكُمْ فَمَن ذَا الَّذِي يَنصُرُكُم مِّن بَعْدِهِ وَعَلَى اللهِ فَلْيَتَوَكَّلِ الْمُؤْمِنُون
«Якщо Аллах надасть вам підтримку, то ніхто не подолає вас. Якщо ж він позбавить вас підтримки, то хто допоможе вам замість Нього? Нехай же на Аллаха уповають віруючі» (3:160).
Ісламська Умма набуде обіцяної їй перемоги з нами чи без нас. Істинна перемога – це запровадження Ісламу шляхом встановлення Держави Халіфат. Ця перемога буде дарована лише тим, хто щирий перед Аллахом, відкидає закони Заходу і його підступи.
Шам залишиться оплотом Ісламу, як його описав наш Пророк ﷺ, шляхом падіння тиранічних режимів і сходу сонця Праведного Халіфату, який наповнить землю справедливістю після того, як її заполонила несправедливість.
Воістину, обіцянка Аллаха близько!
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
19.02.2025
