Кожного разу, коли на іракській чи регіональній арені відбуваються нові події, на порядок денний виходить угода про виведення сил коаліції із Іраку. Одні ставлять під сумнів щирість намірів Америки реалізувати цю угоду, називаючи її просто вигадкою, інші наполягають на її істинності і відстоюють її як вираження реального суверенітету Іраку.
Раніше в аналогічних статтях ми роз’яснили, що Америка не має намір покидати Ірак і не пожертвує ним, а усе, що відбувається – це лише гра слів.
З миті підняття цього питання у липні 2020 року після вбивства командуючого силами «Аль-Кудс» Касема Сулеймані і заступника голови Народного мобілізаційного комітету Абу Махді аль-Мухандіса минуло понад чотирьох років. Незважаючи на встановленні строки виведення коаліційних сил із Іраку в два етапи, перший із яких передбачений до кінця вересня 2025 року, а другий — до кінця 2026 року, американські військові продовжать залишатись у країні як «інструктори», «радники», «спостерігачі» і «експерти» у межах двобічних угод про безпеку між Америкою та Іраком.
Як заявив офіційний представник Держдепартаменту США, «Вашингтон не веде переговорів про виведення своїх військ із Іраку, а обговорює перехід до двобічної угоди про безпеку». При цьому зазначається, що угода про безпеку між Іраком і США може зовсім не включати пункт про виведення військ, а буде зосереджена на їх перегрупуванні в Іраку і Сирії.
Незважаючи на усе вищеперераховане, протягом останніх чотирьох років ми регулярно чуємо про сумніви у виконанні цієї угоди, особливо на тлі нових подій всередині країни і в регіоні, таких як загострення ситуації в Газі, порушення іракських кордонів з боку Ірану і Туреччини, а також триваюча загроза від угрупування ІДІЛ та інші.
Сирійські події, які почались 27 листопада і завершились падінням режиму Асада 8 грудня, знов підняли і зробили обговорюваним питання про виведення американських військ із Іраку.
Зі слів одного із іракських чиновників, «позиція Багдаду у відношенні завершення місії міжнародної коаліції залишається незмінною, але останні американсько-іракські переговори на тлі подій у Сирії можуть свідчити про те, що Ірак розглядає можливість перегляду своєї позиції по цьому питанню», («Аль-Арабі аль-Джадід»).
На минулому тижні заступник держсекретаря США по справам Близького Сходу Джон Басс заявив, що Вашингтон розглядає Ірак як одного із основних партнерів в регіоні і веде з ним консультації відносно розвитку подій на Близькому Сході. Він підкреслив, що міжнародна коаліція залишиться схильною задачі захисту безпеки і суверенітету Іраку від будь-яких зовнішніх загроз.
Таким чином, ми стверджуємо, що сирійські події не впливають на угоду про виведення американських військ із Іраку, оскільки сама ідея виведення не обговорюється в стратегічному підході США. Тим не менш, іракський уряд може використовувати ці події для переконання суспільства в необхідності продовження присутності американських військ під приводом забезпечення безпеки країни, запобігання загрозам з боку так званих терористичних угрупувань, а також можливих єврейських ударів по Іраку, що врешті решт повністю виключить тему виведення американських окупантів із порядку денного.
Виникає закономірне питання: чому американські війська повинні покинути Ірак, і які умови могли б примусити їх піти?
Історія показує, що окупант уходить із захопленої країни тільки під тиском. Найважливіша причина, яка вимушує його до цього, – це всебічний опір, як фізичний, так і ідеологічний. Аналізуючи нинішню ситуацію американської окупації в Іраку, стає очевидним, що США мають повне домінування над країною – у військовий, політичній і економічній областях. Немає ніяких чинників, здатних примусити їх піти. Навіть удари деяких озброєних угрупувань по американським базам в Іраку не досягають рівня справжнього опору.
Тому ми заявляємо, що обговорення виведення американських військ із Іраку – це усього лише хитрість, за допомогою якої Америка зміцнює позиції іракського уряду, створюючи ілюзію незалежності в очах іракського суспільства.
О, народ Іраку! Існують непорушні істини, які необхідно знати, і ось найважливіші із них:
1. З 2003 року і донині Ірак знаходиться під окупацією Америки у військовому, політичному і економічному відношеннях, і її контроль над країною залишається досить міцним.
2. Неможливо звільнити країну силами тих, кого окупант сам створив і поставив на чолі народу, адже вони – його руки і ноги. Звільнення можливо тільки шляхом позбавлення країни від окупанта разом з його агентами.
3. Окупант ніколи не піде добровільно, примусити його може тільки сила народу. Те, що захоплено силою, можна повернути тільки силою. Переговори, які проводяться зараз, – це лише відволікаючий маневр, брехня і гра слів між приниженим слугою і його хазяїном.
4. Справжня свобода не наступить, поки поряд з виведенням військ не будуть скасовані політичні, економічні та ідеологічні структури, нав’язані окупантом.
Із цього слідує, що події у Сирії можуть стати приводом для іракського уряду передивитись угоду про виведення американських військ, початок якого заплановано на вересень 2025 року, і відкласти його під приводом забезпечення безпеки країни.
Тому неможна сказати, що події у Сирії стали причиною зміни позиції іракського уряду по даному питанню, якщо така зміна дійсно є. Швидше, ці події використовуються як привід. Ми вже зазначали, що дане питання – це усього лише гра слів, і реального виведення військ немає. Окупант прагне легітимізувати свою присутність через угоди і продовження своєї окупації.
Виведення коаліційних сил може бути досягнуто тільки завдяки щирому опору. Проте такий опір не зможе принести плоди і звільнити країну від усіх форм окупації, окрім як у випадку, якщо його політичне керівництво буде володіти високим рівнем усвідомлення, керуватись ідеологією і діяти згідно з повеліннями і заборонами Аллаха.
Аллах застеріг нас від протилежного в Своїх словах:
وَلَا تَكُونُوا كَالَّتِي نَقَضَتْ غَزْلَهَا مِن بَعْدِ قُوَّةٍ أَنكَاثًا
«Не уподібнюйтесь жінці, яка розпустила свою пряжу після того, як скріпила нитки» (16:92).
Інакше усі жертви виявляться марними, оскільки опір не буде заснований на ясності і розумінні!
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Ат-Тайі, Ірак
25.12.2024
