Міжнародна арена. З падінням режиму Асада були викриті і його злочини, які перевершили усі злодіяння правителів регіону, що коїлись за мовчазним схваленням міжнародної системи на чолі з Америкою, в допомогу якій Хафез Асад відправив 25 тисяч солдатів на війну в Перській затоці!
Згодом Мадлен Олбрайт особисто керувала передачею влади від помираючого батька до сина, який нині втік. Ці факти викривають міжнародну систему та її керівництво, роблячи їх об’єктом звинувачень навіть за їх власними гуманітарними і демократичними стандартами. В тому, що відбувається сьогодні, звинувачують саме їх, а не тих, хто повстав, щоб скинути злочинний режим родини Асадів який наклав окови на народ Сирії.
Регіональна арена. На тлі етнічних чисток, здійснюваних єврейським утворенням в секторі Газа, які можуть стати прелюдією до подальших дій на Західному березі, арабські держави, особливо сусідні, не просто мовчать про злочини єврейського утворення, але й відкрито підтримують його. Сісі в Єгипті блокує сектор Газа, довівши його до голоду, у той час як перед єврейським утворенням відкриває свої морські шляхи для проходу їх судів і кораблів. Більше того, він підсилює тиск на свій народ, в оточенні якого лише зростає невдоволення по відношенню до того, що відбувається. Керівництва Йорданії і Туреччини без усілякого сорому забезпечують єврейське утворення і його армію продовольством і зброєю. Ердоган, який довгий час вводив в оману, хибно прикриваючись ісламськими гаслами, був викритий. А голова режиму Йорданії став об’єктом глузувань, отримавши прізвисько «король помідорів». Тим часом почастішали випадки, коли військові і цивільні із Йорданії здійснюють джихадістські операції проти єврейського утворення.
Незважаючи на загальне невдоволення людей, яке охопило Аравійський півострів, малі держави Затоки, з одного боку, демонструють відверту розпусту в лиці Аль-Саудів, які проводять фестивалі пороку, окрашені кров’ю дітей Гази, а з іншого боку — відкрите і явне вираження підтримки єврейському утворенню в лиці ОАЕ і Бахрейну, включаючи співчуття і жалкування щодо будь-якого замаху на його безпеку.
Всередині країни. Після 13 років невпинних руйнувань, здійснюваних режимом Башара Асада в Шамі, сирійський народ переніс нестерпні страждання, особливо в останні роки. Жителі країни, включаючи території, повернуті під владу режиму через зрадницькі угоди про капітуляцію, укладені Ердоганом з Росією за згодою США, були доведені до крайнього зубожіння. Умови життя погіршились настільки, що люди говорять: «Нам більше нема чого втрачати». Це дало революціонерам можливість за лічені дні розширити свій вплив і дійти до Дамаску, у той час як армія режиму виявилась деморалізованою через суворі умови життя. Підтримка народу, володіючого військовим досвідом і ісламською вірою, відкидаючого приниження і колоніалізм, також стала важливим чинником успіху. А з набуттям контролю над ресурсами сирійської армії, незважаючи на стратегічні удари, завдані їй єврейським утворенням, і його вторгнення до сирійських земель з розширенням зони окупації, з’являється навіть юридичне виправдання за західними стандартами для придушення агресії і стирання цього утворення з обличчя землі.
Ситуація, яка склалась у світі, в регіоні і в самій країні, представляє собою унікальну, дорогоцінну можливість, майже небачену в історії. Це ніби божественний дар, поданий на золотому блюдці. Якщо на кордонах цього штучного утворення буде відкрито фронт і почнеться джихад, і муджахіди Шаму підуть до Палестини під стягом єдинобожжя, супроводжуючи це офіційним проголошенням встановлення законів Аллаха шляхом створення Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, принісши присягу Халіфу, який буде правити народом Шаму за законами Ісламу, і який звернеться з закликом до народу Йорданії, її племенам і армії приєднатись до цієї молодої Ісламської Держави, то організований військовий і народний марш до кордонів Амману зруйнує усі перешкоди, які стримують наших братів в Йорданії, і захищають сьогодні встановлений англійцями злочинний режим. Тоді виконається слово Аллаха:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ця ваша община — єдина община, а Я — ваш Господь. Поклоняйтесь же Мені!» (29:92).
Хто-небудь сумнівається, що керівництво цієї Держави здатне оволодіти Амманом усього за декілька днів, пройшовши цей шлях без значних зусиль, а армія Йорданії під стягом аль-Укаб досягне стін Єрусалиму за лічені години? Більше того, чи є сумніви, що російські і американські військові бази незабаром опинятися в руках муджахідів із числа революціонерів Шаму, воїнів Іраку і армії Йорданії?
قَاتِلُوهُمْ يُعَذِّبْهُمُ اللهُ بِأَيْدِيكُمْ وَيُخْزِهِمْ وَيَنْصُرْكُمْ عَلَيْهِمْ وَيَشْفِ صُدُورَ قَوْمٍ مُؤْمِنِينَ
«Бийтесь з ними, і Аллах покарає їх вашими руками, принизить їх, дарує вам перемогу над ними і зцілить серця віруючих людей» (9:14).
Скориставшись цією унікальною можливістю і виконавши шаріатський обов’язок, можна врятувати Шам, незважаючи на його руйнування. І якщо ви продовжите слідувати цьому шляху, то Єгипет зі своєю армією і народом прийде до вас як допомога від Аллаха в дні великої перемоги.
О, революціонери Шаму, хіба Посланець Аллаха не є для вас найкращим прикладом?
Ось він ﷺ ледве повернувшись до Медини після битви при Ухуді, вийшов в Хамра аль-Асад, щоб зупинити курайшитів! І не встиг він відкрити Мекку, як пішов на племена Хавазін в битві при Хунайні.
О, революціонери Шаму, стережіться знов потрапити у пастку Америки та її агентів, щоб знов не підняти стяги Сайкса-Піко і не залишитись осторонь, спостерігаючи, як євреї розширяють свою присутність на кордонах Шаму, поки англійський ставленик почуває себе у безпеці в Аммані!
إِنَّ اللهَ يُحِبُّ الَّذِينَ يُقَاتِلُونَ فِي سَبِيلِهِ صَفّاً كَأَنَّهُم بُنْيَانٌ مَّرْصُوصٌ
«Воістину, Аллах любить тих, хто б’ється на Його шляху стрункими рядами, ніби міцна стіна» (61:4).
Газета «Ар-Рая»
Ясір Абу Халіл, Бразилія
25.12.2024
