Єгипетський режим крок за кроком розбазарює країну з її багатствами і ресурсами

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Як стало відомо, єгипетський уряд близький до завершення плану по передачі управління аеропортами до приватних рук, що викликає серйозні побоювання. Цей крок є черговою дією, вжитою режимом за останні роки, які розцінюються як політика ослаблення економічного і політичного потенціалу країни.

З початку революції 25 січня 2011 року усе більше говориться про те, що країна втрачає свої ресурси, будь то в області економіки, політики чи національної безпеки.

Аеропорти є одними із найважливіших активів Єгипту, граючи ключову роль в його зв’язку з зовнішнім світом через авіасполучення, туризм і міжнародну торгівлю. В останні десятиріччя Єгипет значно вклався у розвиток інфраструктури аеропортів, будуючи нові і модернізуючи існуючі для вдоволення зростаючих потреб авіаіндустрії. Ідея передачі цих аеропортів до приватного сектору є частиною приватизаційної політики режиму Сісі, яка відображає відмову від управління державними активами на користь місцевого і іноземного приватного капіталу під тиском Міжнародного валютного фонду.

З миті приходу Сісі до влади в 2013 році приватизаційна політика охопила багато сфер, включаючи промисловість, транспорт і енергетику. Приватизація багатьох державних компаній проводиться в межах програми Міжнародного валютного фонду, яка видається за економічні реформи. Проте на ділі ці реформи ведуть до розбазарювання національних багатств, надаючи Заходу і його компаніям можливість безперешкодно грабувати наші ресурси, та ще й під захистом і контролем держави. Усе це супроводжується глибокою економічною кризою, від якої страждають прості люди. Саме ця політика стала джерелом кризи, і, відповідно, вона в принципі не може бути виходом із неї.

Єгипетські аеропорти — це не тільки транспортні об’єкти, але й стратегічний елемент безпеки країни, оскільки вони тісно пов’язані з міжнародними переміщеннями і збереженням суверенітету і ресурсів Єгипту. Доступ до цих аеропортів надає державі можливість контролювати торгові потоки, адже через них проходить значна частина імпорту і експорту.

Передача цих ключових об’єктів приватному сектору ставить під загрозу одну із основ єгипетської економіки, підсилюючи залежність від західних країн та їх компаній, які експлуатують наші ресурси. Цей крок є продовженням політики, скерованої на розпродаж багатств країни: продаж земель, заводів і приватизацію найважливіших об’єктів інфраструктури. Режим продовжує курс на скорочення свого впливу на основні економічні галузі. Ці політика не є новою, почалась вона іще з революції 1952 року при Абдель Насері, які проголошував соціалізм, потім при Анварі Садаті, який підписав угоди в Кемп-Девіді в 70-х і досягла свого апогею сьогодні.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що ці заходи не просто відображають черговий виток приватизації, а демонструють відмову від права громадян вилучати вигоду із ресурсів своєї країни. На тлі таких економічних труднощів, як висока інфляція і нестача робочих місць, продаж активів, яка нав’язується Міжнародним валютним фондом єгипетській владі під приводом виходу із кризи, є лише підсиленням існуючого положення і додаванням нових проблем до вже існуючих.

В умовах монополій і процвітаючої корупції передача аеропортів та інших активів до приватних рук підсилить вплив окремих осіб чи компаній, тісно пов’язаних з владою і Заходом. Це підриває конкуренцію і підсилює соціальну нерівність. Більше того, такі компанії будуть прагнути до реалізації власних інтересів і інтересів своїх західних покровителів, ігноруючи нужди Єгипту і його народу. Усе це можливо тільки в державі, яка не дбає про свій народ, а тільки служить інтересам своїх хазяїв в Білому домі!

Політика приватизації розвивається на тлі політичного розколу в Єгипті, де режим не володіє стратегічним баченням, здатним зберегти ресурси країни, забезпечити справедливість її народу, гарантувати вдоволення його базових потреб і прав на використання національних багатств. Замість цього влада вдається до грубої сили і репресивних методів, які застосовуються до усіх незгодних, включаючи конкуруючих за владу, не говорячи вже про тих, хто прагне скинути режим і замінити його ісламським правлінням. Така ситуація лише підсилює напруженість і викликає побоювання, що ці заходи залишаться прикладом суперечок і збільшать народне невдоволення, якщо не будуть супроводжуватись відчутними покращеннями умов життя населення.

Передача єгипетських аеропортів до приватних рук лише підсилить залежність від Заходу, підкорення його рішенням і політиці, зміцнюючи його контроль над країною, її ресурсами і прибутковими активами, які є громадським надбанням. Державі заборонено розпоряджатись ними шляхом продажу, дарування або надання в оренду. Ці активи повинні залишатись виключно під управлінням держави, яка повинна повністю і відповідально служити народу, як того вимагають приписи Аллаха.

Єдине рішення для Єгипту і його народу полягає в прийнятті ісламської економічної системи і її повного запровадження в поєднанні з іншими системами Ісламу, які взаємно доповнюють одна одну. Це можливо тільки в межах Праведного Халіфату за методом пророцтва, який буде дбати про народ на основі ісламських законів. Він захистить громадську власність, передавши її під управління держави для істинної і щирої турботи про громадян, зробить країну незалежною від Заходу, його монополій і компаній, які грабують багатства наших країн.

Усі дії Ісламської Держави обмежені шаріатськими приписами, які вона повинна виконувати по відношенню до своїх громадян, і за будь-яке порушення вона повинна бути суворо притягнута до відповіді. Це забезпечить її слідування і найкраще запровадження законів, встановлених Аллахом.

О, Аллах, обдаруй нас Ісламською державою, під чиєю владою і законами ми знов могли б укритись.

وَلَوْ أَنَّ أَهْلَ الْقُرَى آمَنُوا وَاتَّقَوْا لَفَتَحْنَا عَلَيْهِم بَرَكَاتٍ مِّنَ السَّمَاءِ وَالْأَرْضِ وَلَكِن كَذَّبُوا فَأَخَذْنَاهُم بِمَا كَانُوا يَكْسِبُونَ

«Якщо б жителі селищ увірували і стали богобоязливими, Ми розкрили б перед ними благодать з неба і землі. Але вони порахували це брехнею, і Ми схопили їх за те, що вони набули» (7:96).

Газета «Ар-Рая»
Махмуд аль-Лайсі
Член інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір», Єгипет
01.01.2025

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Газета Ар-Рая