7 травня 2023 року служба безпеки угрупування Джулані скоїла жорстоку низку масових арештів, які зачепили десятки шабабів із партії «Хізб ут-Тахрір». В ході рейдів співробітники вдирались до домів, не рахуючись з честю жінок, лякаючи дітей, що навіть Абу Джахль посоромився б такої поведінки. Революційний народ не вагаючись описав цей ганебний вчинок як дії, які нічим не відрізняються від методів шайки злочинного режиму.
Ця низка арештів, скерована на припинення діяльності Партії і придушення голосу істини, який вимагав повернути управління революцією, і заново відкрити фронти і продовжити шлях до повного скинення злочинного режиму в Дамаску і встановлення Ісламського правління, викликала масове народне обурення. Протести, в яких брали участь і чоловіки, і жінки, стали кошмаром для Джулані і його служб безпеки. Після вбивства Абу Убайди Тальхадія в катівнях Джулані наприкінці лютого 2024 року протестний рух розширився, до нього приєднались і інші революційні групи. Демонстрації висунули головні вимоги, включаючи скинення Джулані і його репресивного апарату. Джулані відреагував на це репресіями, підсиливши арешти і залякування, скеровані тепер не тільки проти членів «Хізб ут-Тахрір», але й проти інших революціонерів, які активно брали участь в протестах.
Застосовуючи протягом декількох місяців тиск, який уповільнив ріст протестів і знизив активність демонстрацій, організованих так званим «Об’єднанням революційного руху», Джулані думав, що зміг ослабити напруження народного руху, який поширився у низці районів Ідлібу і Алеппо. Проте акції протесту, які проводились шабабами «Хизб ут-Тахрір», особливо жінками-активістками, зберегли свою активність і не припинялись жодного дня. Ці демонстрації стали ударом по авторитету Джулані і його владі, а також по усім тим лідерам, які продали революцію заради прихильності і підтримки зарубіжних спонсорів і гарантів.
Після того, як частина протестного руху, який вимагав скинення Джулані, почала вщухати, «Хізб ут-Тахрір» знов опинився в центрі подій, очоливши протести. Його ініціативи, такі як відновлення політичного і військового контролю над революцією і відкриття фронтів проти режиму, набули масової підтримки. У відповідь Джулані об’явив про фіктивний військовий наступ, але незабаром його обман був викритий, і стало очевидним, що він лише вводив людей в оману. Усвідомивши, що без відкритої конфронтації їм не справитись, як це притаманно усім тиранам в історії, Джулані разом зі своїми кураторами знов вдається до репресій. Його служби безпеки відновили арешти членів «Хізб ут-Тахрір», прагнучи будь-якими засобами придушити протести, ослабити їх напруження і не дозволити щирим муджахідам відгукнутись на заклики, які лунають на демонстраціях.
Серед нещодавно заарештованих людей із числа активістів «Хізб ут-Тахрір» опинились шейх Ахмад Абд аль-Джавад, представник племені Бушаабан, затриманий вже удруге, а також Мунір Насер, провідний діяч протестного руху в північних районах провінції Алеппо, який брав участь у сидячому страйку в Ель-Бабі проти відкриття прикордонного переходу «Абу-аз-Зендін». 22 листопада 2024 року був затриманий адвокат Мухаммад Шаріф із поселення Тарманін, також заарештований вже удруге. Окрім того, було затримано іще декілька прибічників партії і почалось полювання на інших активістів. Сили репресивного апарату встановили мобільні блокпости і організували засідки, що вказує на відновлення жорсткої політики тиску.
Джулані та його покровителі, можливо, не усвідомлюють, що протистоять глобальній партії, яка заснована на твердих принципах і непохитно слідує істині. Ця партія не боїться репресій, арештів і переслідувань, залишаючись прихильною своїй місії – відновленню праведного Халіфату за методом пророцтва. Вона активно об’єднує народні і військові зусилля Умми в Шамі для реалізації своєї цілі – скинення злочинного режиму в його лігві, Дамаску. Повністю покладаючись на Аллаха, партія черпає силу в Його підтримці, упевнена в перемозі і незмінно прагне до Його довольству, розраховуючи на допомогу Аллаха для Його щирих рабів.
Протистояти руху Умми – справа не тільки складна, але й приречена на поразку, особливо коли цей рух очолюється принциповою політичною партією, яка твердо стоїть на своєму шляху, не боїться засудження на шляху Аллаха. Ця партія з ясним баченням шляху порятунку працює разом з Уммою, щоб досягти перемоги, заслуживши її з волі Всевишнього.
Брехня і пригноблення, якими б потужними і лякаючими вони не виглядали, не зможуть подолати істину. Коли їх жорстокість досягає найвищої точки, Всевишній ниспосилає Свою перемогу і карає пригноблювачів невідворотною карою. Пророк ﷺ сказав:
إِنَّ اللهَ لَيُمْلِي لِلظَّالِمِ حَتَّى إِذَا أَخَذَهُ لَمْ يُفْلِتْهُ
«Воістину, Аллах дає відстрочку пригноблювачу, але коли Він схопить його, то вже не відпустить» (Бухарі, Муслім).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Ас-Сурані
27.11.2024
