В останні роки іноземне втручання до президентських виборів в США стало помітно більш активним, для цього використовуються приховані і стратегічно продумані методи.
Найбільш активно в цьому процесі беруть участь Росія і Китай, які використовують соціальні мережі, кампанії дезінформації і технології штучного інтелекту для спричинення впливу на виборців. Подібні втручання переходять межі загальнонаціональних виборів і охоплюють також місцеві вибори, зачіпаючи гострі соціальні питання з ціллю загострення розбіжностей в американському суспільстві. Ці держави вдаються до точкових стратегій, граючи на поляризації і напружених моментах у суспільстві США, щоб вплинути на думки і поведінку американських виборців.
Вибори 2016 року
Втручання Росії до виборів 2016 року продемонструвало новий рівень складності методів іноземного втручання. За даними американських розвідслужб, Росія віддавала перевагу Дональду Трампу, оскільки він вважався більш сприятливим для її інтересів, на відміну від Хілларі Клінтон, яка підтримувала жорсткі санкції проти Росії, що знижувало її привабливість для Москви. В тому році російські агенти створили фейкові аккаунти в соціальних мережах, скеровані на афроамериканських виборців, щоб переконати їх утриматись від голосування, стверджуючи, що їх голоси не принесуть результату або те, що жодна із партій не представляє їх інтересів.
В Хьюстоні, штат Техас, російські агенти через групи в Facebook організували протилежні мітинги, і ніхто із учасників не знав, що події координувались іноземними силами. Група під назвою «Серце Техасу» виступила з протестом проти нібито «ісламізації» штату, у той час як група «об’єднання мусульман Америки» організувала зустрічний мітинг на підтримку Ісламу. Ціллю цієї операції було усугубити розбіжності в суспільстві. Сенатор Річард Бер прокоментував цю маніпуляцію так: «Важко уявити собі, що акцією в техаському Хьюстоні можна управляти із російського Санкт-Петербургу».
Приклади іноземних втручань в 2024 році
На виборах 2024 року втручання з боку Росії і Китаю продемонструвало нові методи, які відрізняються високою точністю і націлені на конкретні соціальні групи. Російська кампанія проти Камали Харріс включала створення підроблених відео за допомогою штучного інтелекту і поширення дезінформації, спеціально скерованої на певні прошарки населення. Клінт Уоттс, експерт по безпеці із Microsoft, відзначив ефективність цієї стратегії, підкресливши: «Можливість іноземних сил швидко поширювати фейковий контент може значно вплинути на сприйняття публіки і результати виборів».
Росія також підсилила свою присутність на таких платформах, як X, де створені за допомогою штучного інтелекту підроблені дані Харріс поширюються масово. Ці фальшиві матеріали показують, як зарубіжні сили використовують технології для маніпуляції громадською думкою.
Втручання британської Лейбористської партії до американських виборів 2024 року
Хоча Росія і Китай продовжують залишатись у центрі уваги, нещодавні звинувачення проти британської Лейбористської партії говорять про те, що втручання виходить не тільки від традиційних супротивників США. Передвиборчий штаб Трампа звинуватив волонтерів Лейбористської партії у підтримці Камали Харріс в ключових штатах, таких як Пенсільванія і Північна Кароліна. Співголова передвиборчого штабу Трампа Сьюзі Уайлз назвала це втручання «черговою відчайдушною спробою у довгій низці антиамериканських втручань».
Екскурс до історії: втручання Америки до процесу виборів в інших країнах
Американська критика втручання до їх виборів виглядає суперечливою, враховуючи історію втручань США до виборів інших країн. Наприклад, в 1953 році Центральне розвідувальне управління США організувало операцію «Аякс», скеровану на скинення прем’єр-міністра Ірану Мохаммеда Мосаддика, чиї кроки по націоналізації нафтової галузі погрожували західним інтересам. ЦРУ добилось його скинення шляхом запланованих демонстрацій, пропагандистських кампаній і підкупів. В Сирії ЦРУ також підтримало переворот Хосні аль-Заіма в 1949 році, що підкреслює те, як США втручались до зміни урядів для захисту своїх інтересів.
В Латинській Америці США не раз втручались, щоб вплинути на ісход виборів. В Чилі, наприклад, в 1973 році Вашингтон підтримав переворот проти демократично обраного президента Сальвадора Альєнде, що призвело до встановлення багаторічної диктатури генерала Піночета. В Гватемалі в 1954 році ЦРУ організувало переворот проти президента Хакобо Арбенса, побоюючись, що його земельні реформи надихнуть соціалістичний рух. Ці випадки показують, наскільки Америка готова впливати на зарубіжні уряди в своїх інтересах, жертвуючи проголошуваними нею демократичними принципами.
Вплив іноземного втручання на розколоте суспільство
Втручання зарубіжних сил до американських виборів спричиняє серйозний вплив на вже і так розколоте суспільство. Ці втручання підсилюють недовіру і усугубляють розбіжності, оскільки іноземні гравці використовують і так вже напружену обстановку для розпалювання конфліктів. Опираючись на глибокі соціальні розбіжності, іноземні сили створюють іще більший розкол в самому суспільстві. Заступник генерального прокурора Метью Олсен зазначив: «Спроби маніпулювати виборцями представляють собою реальну і значну загрозу». Його слова не тільки попереджають про небезпеку для демократії, але й підкреслюють ламкість системи, яка усе сильніше роздирається на частини.
Історія показує повторювану модель іноземного втручання — від цілеспрямованих дезінформаційних зусиль Росії в 2016 році до нещодавніх звинувачень на адресу Лейбористської партії Великобританії. Ці випадки показують, як серйозні внутрішні протиріччя в США використовуються іноземними гравцями для маніпуляції громадською думкою. Американська позиція додає до цього елемент іронії, оскільки зовнішні сили використовують ту ж тактику, яку США застосовують за кордоном. Це також демонструє те, наскільки є уразливою розколота Америка перед іноземним втручанням.
Газета «Ар-Рая»
Діван Абу Ібрахім, Америка
06.11.2024
