30 жовтня 2024 року в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді стартували перші сесії міжнародного альянсу по реалізації так званого проекту «Двох держав». Було заявлено, що альянс ставить своєю задачею створення палестинської держави, яка буде мирно співіснувати поруч з «державою Ізраїль».
На відкритті засідання міністр іноземних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан заявив, що для просунення нормалізації відносин з єврейським утворенням необхідно створення палестинської держави. Він зазначив, що «низка крупних держав вже визнала палестинську державу, і зусилля по подальшому визнанню іншими тривають». Бін Фархан додав, що ця зустріч — перший крок із безлічі ініціатив, до яких приєднались 90 країн і які націлені на формування міжнародного засудження дій єврейського утворення проти палестинського народу. На завершення він вимагав негайного припинення вогню в Газі і закликав міжнародну спільноту об’єднатись для забезпечення миру в регіоні, підкресливши, що ситуація в Газі є «трагічною і катастрофічною» через введену єврейським утворенням блокаду.
Зі свого боку, голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив: «Створення Міжнародної коаліції — це можливість для усіх країн зробити свій внесок у завершення війни в Газі, звільнити заручників, зняти блокаду і добитись реалізації рішення про дві держави, вказавши на необхідність підкріплення слів діями». Генеральний комісар БАПОР Філіп Лазаріні також підкреслив, що сектор Газа піддався «систематичному руйнуванню» і закликав єврейське утворення скасувати заборону на діяльність агентства.
Проведення цього зібрання в Саудівській Аравії, незважаючи на відсутність США на зустрічі, по усій видимості, відображає новий поворот в американській політиці на Близькому Сході, а також роль Саудівської Аравії в цьому новому політичному курсі США, який, швидше за усе, охопить регіональні організації і країни мусульманського і європейського світу.
Ймовірно, США прагнуть до того, щоб цей альянс допоміг сформулювати політичне рішення, яке після виборів в США привело б до припинення бойових дій в Газі і Лівані. Для цього вони планують використати Саудівську Аравію і новий альянс як важіль тиску на уряд Нетаньяху, щоб примусити його припинити війну, яка не має видимих ознак завершення.
Просунення ідеї створення палестинської держави як рішення проблеми — не більше аніж засіб для США, яке не пропонує реального створення цієї держави, а скеровано на пом’якшення жорсткої позиції єврейського утворення, яка нещодавно була підтверджена рішучою відмовою Кнесету від ідеї палестинської державності. По суті, США використовують концепцію двох держав для управління конфліктом, а не для його врегулювання, оскільки захоплення і колонізація палестинських земель позбавили цю ідею реальних шансів, перетворивши її у чисто теоретичну конструкцію, яка дає можливість тільки управляти кризою, але не вирішувати її.
Здається, що США, які раніше намагались припинити війну, запропонувавши єврейському утворенню безкоштовну нормалізацію відносин з Саудівською Аравією, змінили свій підхід після відмови євреїв підкоритись їх вимозі і тепер пропонують нормалізацію з Саудією на певних умовах.
Саудівська Аравія уперше виставила умови для нормалізації, вимагаючи реалізації проекту «Двох держав», і уперше очолила міжнародну коаліцію, щоб примусити єврейське утворення прийняти це рішення заради нормалізації відносин.
Ця різка зміна в позиції Саудівської Аравії насправді є відображенням зміни позиції США у відношенні необхідності завершення війни і початку політичного процесу, а не Саудівської Аравії, оскільки зовнішня політика Саудівської Аравії цілком залежить від американської і не є самостійною. По суті, у Саудівської Аравії в принципі немає власної зовнішньої політики чи незалежної позиції.
Ідея двох держав з самого початку була висунута Америкою з ціллю збереження присутності єврейського утворення як американської бази в серці ісламських земель. З ісламської точки зору, уся Палестина — це ісламська земля, на якій немає місця ані для двох держав, ані єврейському і ані західному утворенню. Це принципова релігійна норма. Поступка навіть малої частини цієї землі означає ураження отруйним кинджалом тіла Ісламської Умми, що веде до його роздроблення і руйнування. Уся Палестина від моря до річки є найважливішою ісламською догматичною проблемою, яка не терпить переговорів, компромісу або ж поступок. З точки зору релігійних норм її статус є ясним, оскільки вона є невід’ємною частиною ісламських земель, і порушення її цілісності рівноцінне зазіханню на священні міста — Мекку і Медину. Її святість підтверджується численними релігійними текстами, і як ісламська земля, вона при жодних обставинах не може бути предметом уступок чи угод.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Аль-Хатвані
06.11.2024
