В 2001 році після подій 11 вересня, під час проведення допиту одного із палестинців в розвідці окупаційного режиму офіцер розвідки заявив йому: «Ти на своїх уроках в мечеті критикуєш Америку і стверджуєш, що Америка об’явила хрестовий похід». На що палестинець відповів: «Це не я сказав, що Америка веде хрестовий похід. Сам американський президент заявив про це». У відповідь на це офіцер заявив: «Слухай, те, що має право сказати американський президент, не маєш права говорити ти!».
Очевидно, що не тільки американський президент має право заявляти, що веде хрестовий похід і надавати війнам своєї країни релігійного характеру, щоб виправдати вбивства і руйнування. Це право, здається, поширюється і на улюблене дітище Америки, яке осіло на захопленій палестинській землі – єврейське утворення.
Так, «прем’єр-міністр «Ізраїля» Біньямін Нетаньяху знов звернувся до Тори, щоб виправдати і пояснити агресію, яку веде «Ізраїль» проти Палестини, Лівану і Ємену, погрожуючи змінити розстановку сил в регіоні. На прес-конференції з новим міністром свого кабінету Гідеоном Сааром Нетаньяху заявив: «Як написано в Торі, я переслідую своїх ворогів і знищу їх». І додав: «Ми методично знищуємо лідерів Хезболли і змінюємо стратегічну обстановку на усьому Близькому Сході»» (Аль-Джазіра, 29.09.2024).
Щоб картина була більш ясною, необхідно зазначити, що Нетаньяху вже використав цей уривок Тори у грудні 2023 року, щоб виправдати жорстокі повітряні і наземні атаки на сектор Газа, заявивши, що він «виконує пророцтво Ісаії» (Аль-Джазіра, 04.12.2023). Це пророцтво, яке міститься в книзі Ісаії, єврейського пророка для південного царства Іудея, передбачає прихід пітьми на Палестину, руйнування Єгипту і світло для «Ізраїля» (Аль-Джазіра, 24.12.2023).
І ось, коли міжнародна спільнота з усіма своїми структурами атакує Іслам і мусульман, звинувачуючи їх в тероризмі, де одні стверджують, що мусульмани - «терористи» спотворюють релігійні тексти, щоб виправдати «свою ненависть і ворожі дії», а інші прямо заявляють, що проблема полягає в самому Ісламі, який в собі містить агресивні і терористичні тексти і риторику, наповнену ненавистю. У той же час ця спільнота беззастережно підтримує злочини євреїв, схвалюючи їх релігійні виправдання геноциду і руйнуванням, а також заохочуючи цитування Тори з трибун ООН, що виправдовують їх релігійну війну.
Ці злочини були настільки жахливими, що навіть самі солдати окупаційних сил, які скоїли їх, виразили відразу і звернулись за допомогою до психолога через шок від скоєного. Ці злочини були засуджені народами світу, особливо в США і Європі, де тисячі людей вийшли на вулиці і збунтувались університети, що засудити ці дії і вимагати їх припинення.
Захід зі своєю міжнародною системою використовує усі свої політичні, військові, фінансові і медійні ресурси, щоб боротись з так званим релігійним екстремізмом, але тільки якщо це стосується Ісламу і мусульман. Якщо б який-небудь мусульманський лідер, чиновник, проповідник чи журналіст послався на аят із Корану чи хадіс Пророка ﷺ, щоб обґрунтувати необхідність застосування Шаріату, відмову від секуляризму, демократії і міжнародних норм, або щоб обґрунтувати обов’язок об’єднання Умми в єдиній державі Халіфат, або ж, опираючись на аяти Корану, закликав до джихаду на шляху Аллаха для захисту від західної агресії і для поширення Ісламу, а також якщо б назвав тих, хто воює з євреями і агресією Заходу муджахідами, а загиблих шахідами, або охарактеризував злочини Заходу і євреїв як релігійну війну — світ негайно відреагував би на це із засудженням, почались би судові процеси, і ці люди піддались би переслідуванню і гонінням.
Більше того, сьогодні мусульманам не дозволяють використовувати навіть слова із Корану і Сунни, такі як «джихад», «шахід» і «іудеї», тому мусульмани використовують їх в соціальних мережах в зашифрованому виді, а інакше на них чекає судове переслідування і покарання.
З іншого боку, правлячі режими в мусульманських країнах з усіма своїми політичними, дипломатичним і медійними компонентами і особливо їх лідери уперто на кожному форумі і з будь-якої трибуни заперечують, що конфлікт між євреями і мусульманами носить релігійний і ідеологічний характер. Вони свідомо уникають посилань на аяти Корану чи хадіси Пророка ﷺ, які підтверджують це. Більше того, вони пішли іще далі, підкоряючись Заходу, який почав вимагати видалити звідси ті аяти і хадіси, які говорять про конфлікт з заблудшими віруваннями, стверджують, що Іслам — єдина істинна релігія, якої треба дотримуватись, і що слід керуватись тільки ним. Також були виключені тексти, які підкреслюють, що джихад на шляху Аллаха — це вища форма поклоніння і є методом поширення послання Аллаха і усунення перешкод на шляху заклику. Ці тексти були видалені не тільки із офіційних промов, але й із навчальних програм на усіх рівнях, щоб сформувати покоління, виховані на західній секулярній і капіталістичній ідеології.
Ці режими, підкоряючись своїм хазяям, почали використовувати вирвані із контексту тексти для пропагування світського образу життя, прийняття думки інших і мирного співіснування, аж до повного підкорення західним країнам.
Ситуація іще більше усугубилась, коли міжнародні ісламські організації, такі як Аль-Азхар, Всесвітній союз мусульманських вчених, Ліга вчених мусульман та інші, а також багато ісламських вчених, за винятком небагатьох, свідомо чи несвідомо прийняли риторику, яку використовують режими і правителі. Їх виступи вже перестали обмежуватись лише роз’ясненням шаріатських доказів, їх значень і застосування до поточних подій, а також роз’ясненням шаріатських рішень. Вони почали виправдовувати свої слова, узгоджуючи їх з цінностями, концепціями і рішеннями, які просуває Захід, такими як міжнародне право, легітимність і права людини. Хоча їх обов’язком, як вчених і організацій, є говорити істину, захищати її і без сором’язливості заявляти, що Іслам — це всеохоплююча релігія зі своєю акидою і системою, яка підходить для усіх часів і народів. Це не релігія, яка має лише закони обрядів поклоніння для індивідів, а релігія, де держава є методом реалізації Ісламу, а джихад на шляху Аллаха — це метод поширення світла Ісламу на увесь світ.
Як точно відносно усього цього виразився Шаукі (нехай змилується над ним Аллах), описуючи стан мусульман та їх ворогів:
«Заборонено лише солов’ю співати у гаю, але можна це птахам усіх інших мастей!»
Газета «Ар-Рая»
Амір Алі Абу Аль-Ріш, Палестина
09.10.2024р.
