46-та зустріч на вищому рівні Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка відбулась 26–27 травня 2025 року у Куала-Лумпурі під гаслом «Інклюзивність і сталий розвиток», завершилась низкою заяв і стратегічних планів, представлених як зусилля по побудові інклюзивного, сталого і гнучкого регіонального майбутнього. Основним програмним документом стала так звана Куала-Лумпурська декларація «АСЕАН-2045: наше спільне майбутнє», де була представлена двадцятирічна дорожня карта, яка охоплює політичні, економічні, військові, соціальні і цифрові сфери. (АСЕАН, 2025)
Однак в дійсності цей саміт не став вираженням справжньої незалежності країн-учасниць. Навпаки, він іще більше приховав глибину укоріненості АСЕАН у міжнародну капіталістичну систему та її підкорення глобальним силам.
Так звана програма «АСЕАН-2045» насправді є продовженням неліберального порядку денного по регіональній інтеграції. Вона посилює економічну лібералізацію, розширення іноземного капіталу, розвиток цифрової інфраструктури і геополітичну співпрацю між блоками у межах секулярного глобального світогляду, який відокремлює релігію від життя і управління. За своєю суттю, АСЕАН продовжує функціонувати в орбіті світової системи, яка перебуває під пануванням Заходу, де економічне зростання є самоціллю незалежно від його руйнівних наслідків для громадського благополуччя, влади Ісламу і структур самого суспільства.
Прихильність Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) цифровій трансформації і управлінню штучним інтелектом, включаючи такі принципи, як «ASEAN Open» і регіональну нормативно-правову базу для ШІ, далека від нейтральності. Навпаки мова йде про пряму залученість до глобальної цифрової екосистеми, яка контролюється транснаціональними корпораціями і формується стратегічними інтересами світових держав (АСЕАН, 2025). Технології використовуються як інструмент панування та інтелектуальної колонізації, а не як засіб, підкорений богобоязливості і шаріатські відповідальності. Капіталістична система перетворює дані на товар, робить із людини об’єкт для аналітики і посилює нагляд за нею через штучний інтелект, що радикально суперечить Ісламському світогляду, в основі якого лежить справедливість і недоторканість людської гідності.
У сфері безпеки і геополітики АСЕАН вкотре продемонструвала свою нездатність ефективно управляти кризами або діяти, опираючись на принципові позиції. Триваюча криза у М’янмі, вирішувана за допомогою неефективного «консенсусу із п’яти пунктів», показує, що АСЕАН залишається слабкою дипломатичною платформою, яка позбавлена реального інструмента примушення. Щодо ситуації у Південно-Китайському морі, то, незважаючи на постійні відсилання до Конвенції ООН з морського права і заклики до мирного вирішення конфлікту, очевидним є відсутність політичної волі для якої-небудь дієвої відповіді на рішучі дії Китаю. АСЕАН продовжує залишатись технократичною структурою, яка діє на основі прагматичного консенсусу, а не інтелектуальної ясності, принциповості, володіючи справжньою владою.
В економічній сфері введення Сполученими Штатами мит проти шести країн АСЕАН лише підкреслює уразливість економік регіону у межах глобальної системи. Однак, замість того, щоб прагнути вирватись із оков капіталістичного світопорядку, АСЕАН прискорила переговори по укладанню таких угод, як угода про вільну торгівлю між АСЕАН і Малайзією (ATIGA), а також угода АСЕАН 3.0 про вільну торгівлю. Це призвело до іще більш міцної інтеграції АСЕАН до структури Всесвітньої торгової організації і глобальної системи вільної торгівлі — системи, в якій мусульманські країни перетворені на споживацькі ринки і ринки дешевої робочої сили для глобальних капіталістичних корпорацій.
Ситуацію посилила участь високопосадових американських чиновників на чолі з держсекретарем Марко Рубіо у самітах, пов’язаних з АСЕАН, у період з 8 по 12 липня 2025 року. Це було не символічним жестом, а стратегічним кроком, скерованим на забезпечення того, щоб АСЕАН у цілому і Малайзія зокрема залишались у фарватері геополітичних інтересів Вашингтона, до яких входить стримування китайського впливу, нав’язування політик у сфері штучної і цифрової безпеки, відповідаючих західним стандартам, а також збереження американського військового і економічного домінування у регіоні.
Таким чином, 46-та зустріч АСЕАН фактично перетворилась на арену зіткнення між американським і китайським неоколоніальним порядком денним, в якому сама АСЕАН виявилась усього лише геополітичним пішаком. Усе це ясно свідчить про відсутність справжнього суверенного політичного утворення, володіючого владою і прагнучого захищати інтереси Умми на основі ісламського ідеологічного підходу.
Хоча трибічна співпраця між АСЕАН, Радою співпраці арабських держав Перської затоки і Китаєм подається як економічне об’єднання Глобального Півдня, вона залишається у межах тієї ж капіталістичної парадигми. Адже самі країни Перської затоки діють у межах капіталістичної системи, що робить ці угоди лише черговим витком транскордонного неліберального розширення, далекого від будь-якого справжнього прагнення до політичного об’єднання Ісламської Умми під владою Халіфату, який застосовує Шаріат у повній мірі.
Так само економічний жіночий саміт АСЕАН (AWES 2025) представив ідею «розширення прав і можливостей жінок» виключно з позиції ліберальної продуктивності. Жінка у цьому контексті зведена до ролі економічного ресурсу, обслуговуючого персоналу глобального ринку праці, при повному ігноруванні її ключової ролі у створені сім’ї, вихованні поколінь і зміцненні соціальної згуртованості. Капіталістична система, як і раніше, вимірює цінність жінки її внеском до ВВП, тоді як Іслам підносить жінку як благородне створіння, наділене особливими ролями, відведеними Шаріатом. Справжнє ж розширення їх прав і можливостей можливе лише при повному застосуванні ісламської соціальної системи, яка оберігає гідність жінки і встановлює справедливий баланс між її правами і обов’язками.
Щодо економічних питань, то зобов’язання АСЕАН по сталому розвитку і кліматичним ініціативам залишаються підірваними через триваючу залежність від викопного палива під приводом «енергетичної безпеки». Сталий розвиток в умовах капіталістичної системи — не більше, ніж рекламне гасло, яке прикриває суть того, що відбувається, а саме: жадібність і систематичну експлуатацію ресурсів. Без докорінної відмови від самої ідеї капіталістичного розвитку уся екологічна риторика залишиться лише оманливою обгорткою.
На завершення. 46-та зустріч АСЕАН лише знов обнажає обличчя міжнародної системи, яка донині сковує мусульманські країни — системи, заснованої на капіталізмі і секуляризмі, де політична влада слугує інструментом панування, економічна система — механізмом підкорення, а технології — засобом контролю і спостереження. АСЕАН — це зовсім не інструмент справжнього звільнення Умми, а постколоніальне утворення у межах Вестфальської моделі, яке дробить мусульманський світ на слабкі, залежні національні держави.
Умма потребує альтернативної системи, яка не тільки звільнить її від іноземного панування, але й об’єднає під єдиним політичним керівництвом, яке править на основі законів Ісламу. Цією альтернативою є Халіфат, який колись правив світом за справедливістю, об’єднував землі мусульман під єдиним стягом і був неприступною перешкодою перед лицем економічного, воєнного і культурного колоніалізму. Тільки з поверненням цієї системи Умма зможе протистояти гегемонії Заходу і Сходу і почати будівництво справедливої і по-справжньому пануючої цивілізації.
