Прес-реліз
Поза усіляких сумнівів, ми раді загибелі будь-якої військового чи ідейного панування над нами з боку невірного колонізатора в будь-якій країні мусульман, не важливо, будь то в Лівані чи не в Лівані, незалежно від того, хто колонізатор — Франція, Британія чи Америка — захопивший вплив в мусульманській країні напряму чи за допомогою агентів...
Проте, ми усе ж таки хочемо звернути вашу увагу на наступне:
• Володіти незалежністю — означає не дозволяти окупанту впливати на життєво важливі системи функціонування держави, тобто на нашу політику, економіку, соціальну сферу і культуру. Якщо ж ми уважно розглянемо правлячі режими, силою поставлені над нами, то побачимо, що створення Лівану як держави з одночасним відокремленням його від історичного коріння було санкціоновано самими окупантами. Перш ніж французький генерал Анрі Жозеф Гуро об’явив про створення держави Великого Лівану в 1920 р., ця т.з держава було усього лише вілаятом у складі Османського Халіфату. Площа вілаяту складала 30 тис. км2 (в 3 рази більше т.з. сучасного «Великого» Лівану), тому що вілаят Бейрут (як він тоді називався) включав в себе такі міста, як Хайфа, Акка, Тріполі і Латакія.
• Системи правління в Лівані беруть свій початок із конституції, яка, у свою чергу, була скопійована приблизно 100 років назад зі зразку конституції Четвертої Французької Республіки — конституції, вигаданої людиною на підґрунті принципів лібералізму.
• Культура колонізатора як і раніше впливає на освітню програму в Лівані. Багато навчальних предметів викладаються на французькій мові,такі як хімія, фізика і математика.
• Колонізатор як і раніше має сильні позиції в урядових колах Лівану. Деякі політики досі вважають Францію матір’ю Лівану... Британія, Америка та інші колонізаторські держави так само мають явний вплив на політичні кола в країні і можуть спричини масштабний влив на її політику, економіку і структуру безпеки.
• Ліван так і не набув успіху як держава, тому що не має справжніх державотворчих стовпів. Сектантські чвари всередині маленької країни з розколотим суспільством привели Ліван до смут і цивільних міжусобиць, що тривають з перших днів об’явлення ним незалежності. Окрім того, держава проявила свою повну нездатність піклуватись про внутрішні справи населення, вона не може забезпечити його нормально ані електрикою, ані водою, ані дорогами, ані навіть утилізацією сміття... Сьогодні країна заборгувала 126 млрд. доларів. Корупція і крадійство проникли у більшість інститутів держави. У цілому, можна сказати, що економічна система Лівану є капіталістичною, збитковою до підґрунтя. До ладу немає ані промисловості, ані сільського господарства, тому що дані галузі державі нецікаві. Вона більше зацікавлена в тому, що набирати усе більше відсоткових займів і облаштовувати міцну сферу туризму, а отож, гнів Аллаха Всевишнього обов’язково обрушиться на неї.
• Жителі Лівану розділились у поглядах відносно об’явлення його незалежною державою. Так, більша частина мусульман, деякі друзи і християни висловились проти і почали вимагати приєднати їх землі назад до Шаму...
Але коли і як ми можемо добитись справжньої незалежності для себе?
Незалежність прийде тоді, коли ми припинимо вплив Заходу в наших країнах, не будемо дозволяти йому втручатись у наші справи, припинимо визнавати кордони наших країн, які Захід власноруч намалював, припинимо жити за його зловонною конституцією, яку він нам нав’язав, як і припинимо використовувати його культуру у якості основи для нашої системи освіти.
Ми будемо незалежні, коли повернемось до свого коріння, коли станемо частиною великої Ісламської Умми і увійдемо у склад крупної і сильної Ісламської Держави, яка знов стане найсильнішою державою у світі. Таким чином,Ліван стане частиною цієї держави, яка буде піклуватись про справи свого населення, незважаючи на сектантські або мазхабні відмінності, надавши людям гідне медичне обслуговування, освіту, зайнятість і т.д. Тільки так Ліван позбудеться від тягаря боргів, від корупції і грабіжництва своїх, тільки так він зможе забезпечити безпеку на дорогах, нормальне, справедливе електропостачання і подачу води людям без першочерговості якогось району згідно його сектантської приналежності. Не буде відмінності між арабом і неарабом, окрім як в богобоязливості!
Ми будемо незалежні, коли зрозуміємо усе вищеперераховане, коли почнемо діяти над поверненням Лівану до його коріння, до Шаму. Тільки тоді Ліван отримає і стабільність, і процвітання, тому що буде знаходитись у складі Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, правлячого по Шаріату Аллаха Всевишнього, припиняючого вплив порочних і корумпованих елементів. Так і буде незабаром, з дозволу Аллаха! В той день люди дійсно зрадують справжній незалежності від невірного західного колонізатора, а також від його послідовників, яких він посадив зараз на наші шиї, щоб ті правили нами. Прийде день, і люди будуть святкувати незалежність держави, яка розкинеться від Індонезії на сході до Марокко на заході!
Шейх д-р Мухаммад Ібрагім
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Лівані
Середа, 13 Рабі уль-авваль 1440 р.х.
21.11.2018 р.
