Дорогий брате, шановний редакторе суданської газети, салам алейкум ва рахматуллахі ва баракатух!
Ми прочитали у вашій шановній (суданській) газеті статтю професора Бабакар Файсала під назвою: «Ні, націоналізм є зцілювальними ліками» у номері 2882 від 1 Рабі уль-авваль 1435 р.х., що відповідає 2 січня 2014 р., на сьомій сторінці автор зачепив заяву Хізб ут-Тахрір, видану о неділі 12 Сафара 1435 р.х., що відповідає 15 грудня 2013 р. під назвою: «Націоналізм – це лікування тим, що є хворобою, а Іслам – це зцілення від племінної та регіональної хвороби». Він зачепив багато пунктів, які заслуговують на спростування наступним:
По-перше: Він зачепив питання про те, що права та обов’язки даються на основі ісламської доктрини, але не питання громадянства викликало гнів автора. Він вважає це повторним поверненням часу назад і що не мусульманин буде громадянином другого ґатунку. Ми питаємо автора: «Чи є націоналізм всеохоплюючою ідеєю про людину, всесвіт і чи можна із нього вивести ясну систему для усіх сфер життя, щоб люди керувались нею. Або ж люди у будь-якій країні потребують ідеї, на основі якої вони будуть будувати своє життя?!
Іслам, о мій брате автор, заснований на доктрині, із якої витікає система для усіх сфер життя: політичної, економічної, соціальної і т.д. Це закони шаріату, які витікають із Книги Аллаха та Сунни з ясними текстами за допомогою правильного іджтіхаду. А не так, як стверджує той, кого ти узяв для себе джерелом, залишаючи справу за самими людьми, щоб визначати інтереси. Іджтіхад робиться там, де нема очевидних текстів, і він має свої умови та правила. А інтерес не визначається людьми, а визначається Творцем людей.
أَلا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ اللَّطِيفُ الْخَبِيرُ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він – Проникливий (або Добрий),) Знаючий?» (67:14)
По-друге: Що стосується того, що немусульмани будуть другим ґатунком, то це слова далекі від істини. Немусульмани є громадянами держави і мають такі ж самі права та обов’язки як і ми. У якості спростування цим словам достатньо привести те, що відбулося між іудеєм та Алі ібн Абу Таліб (нехай буде задоволений ним Аллах), коли він був повелителем правовірних і коли двоє постали перед суддею. Відома історія з щитом і суддя виніс рішення на користь іудея через недостатність доказів, приведених повелителем правовірних для отримання права на щит. Це було причиною тому, що іудей прийняв Іслам. О, мій брате, нема нічого справедливіше, аніж система Господа світів, але люди несправедливі. І єдине питання, яке піднімається Заходом та його приспішниками – це питання про те, що не мусульманин не може бути правителем. Всупереч тому, що це є законом шаріату і обов’язковим для втілення мусульманином, те іще практично неможливо, щоб не мусульманин правив мусульманами на основі законів Ісламу. Чи погодиться західне суспільство, щоб ними правив мусульманин на основі законів Ісламу?! Або хоча б щоб на ними втілювалась соціалістична система!! Звичайно, ні. Тоді чому ви хочете, щоб мусульмани відмовились від своєї релігії та доктрини, яка наказує їм правити по Ісламу. Всевишній Аллах говорить:
وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَمْرًا أَنْ يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ وَمَنْ يَعْصِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ فَقَدْ ضَلَّ ضَلالا مُبِينًا
«Для віруючого чоловіка та віруючої жінки нема вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах та Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха та Його Посланця, той впав в очевидну оману» (33:36).
І говорить:
فَلا وَرَبِّكَ لا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجًا مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا
«Але ні – клянусь твоїм Господом! – вони не увірують, доки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не облишать відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).
Він говорить, застерігаючи тих, які не правлять тим, що низвів Аллах:
وَمَنْ لَمْ يَحْكُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ فَأُولَئِكَ هُمُ الْكَافِرُونَ
«Ті ж, які не приймають рішень згідно з тим, що ниспослав Аллах, є невіруючими» (5:44).
Що стосується жінки, то вона побачила повагу до себе тільки в Ісламі, який захистив її, де Пророк ﷺ сказав: «Вшановує жінок тільки благородний та принижує їх тільки підлий». І сказав: «Рай знаходиться під ногами матерів».
Що стосується Заходу, то він хоче бачити її оголеною та зухвалою. Він зробив її дешевим товаром у своїх рекламах. Іслам за допомогою своїх законів наділив жінку та чоловіка правами. Також поклав на них зобов’язання з урахуванням їх природи та виділив жінку правами, які не дав чоловіку і дав права чоловіку, які не дав жінці. До прав, які не дані жінці, відноситься загальна опіка та голова держави та усе, де здійснюють правління із числа валіїв та муавінів (помічників), повинні бути чоловіками. Хадіс з цього приводу очевидний та ясний. «Не досягне успіху народ, який обрав своїм правителем жінку». Це не приниження гідності, а мудрість, яка відома тільки Аллаху.
По-третє: Слова автора про те, що ісламська система – це просто гасло і що її неможливо запровадити, то подібного роду висловлювання викликають подив. Автор хоче стерти цілу епоху, яка почалась з того моменту, як Пророк ﷺ встановив ісламську державу у Медині і до останнього Халіфату у Туреччині. Більше 13 сторіч ісламська держава була провідною у політичному плані, військовому, культурному, науковому, і усе це не потребує роз’яснення, доки невірний Захід, оволодівши розумами та країнами , не зміг ліквідувати Халіфат і розділити ісламські країни на маленькі, паперові, націоналістичні та незалежні тільки у назві та колонізовані країни. Що стосується того, що вони оволоділи розумами, то це очевидно, оскільки вони знайшли із ісламських синів тих, хто ненавидить Іслам та його систему. І вони не виражають відкрито свою ненависть, а приховують її та борються з тими, хто працює над втіленням Ісламу у державі, суспільстві та звинувачують їх у відсталості, реакційності та вважають, що прогресу та розвитку можна досягнути у слідуванні Заходу через його ідеї та системи.
Що стосується того, що згадав автор про спроби, які приписуються Ісламу, то Іслам далекий від них. Більшість із них були невдалими спробами поєднати Іслам та секуляризм для отримання вдоволення Заходу та його приспішників у країнах мусульман. Вони забули, що Аллах чудовий та приймає тільки чудове і що якщо істину змішати з брехнею, то буде тільки брехня.
فَمَاذَا بَعْدَ الْحَقِّ إِلا الضَّلالُ فَأَنَّى تُصْرَفُونَ
«Що може бути за істиною, окрім омани? До чого ж ви відвернуті від істини!» (10:32).
Правильність ідеї та її здатність вирішити проблему, вивчається в основах цієї ідеї як у книзі Аллаха та сунні Його Пророка ﷺ, але зовсім не в історії мусульман та невдачах нинішніх ісламських рухів.
По-четверте: Халіфат не є історичним устроєм, як стверджує автор. Навпаки, це загальне керівництво, встановлення якого Аллах зробив обов’язковим для них. Це їх особисте політичне утворення, за допомогою якого втілюються закони Ісламу та зберігається його цілісність. Всевишній Аллах наказав мусульманам звертатися за законами Ісламу в усіх своїх справах. Сказав Аллах:
وَنَزَّلْنَا عَلَيْكَ الْكِتَابَ تِبْيَانًا لِكُلِّ شَيْءٍ وَهُدًى وَرَحْمَةً وَبُشْرَى لِلْمُسْلِمِينَ
«Ми ниспослали тобі Писання для роз’яснення усілякої речі, як керівництво до прямого шляху, милість та благу звістку для мусульман» (16:89).
Він висунув вимогу до нас втілювати Іслам над мусульманами та не мусульманами. Сказав Всевишній Аллах:
وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَنْ يَفْتِنُوكَ عَنْ بَعْضِ مَا أَنْزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ
«Суди між ними згідно до того, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням та стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах» (5:49).
А втілення Ісламу можливо тільки за допомогою держави. Пророк ﷺ визначив форму цієї держави та її держапарати та втілив їх у практичній формі, будучи Пророком та правителем. Сказав Пророк ﷺ: «Синами Ізраїля керували пророки. Коли помирав один пророк, за ним приходив наступний. Після мене більше не буде пророків, але буде багато халіфів». Його спитали: «Що ти накажеш нам робити у цьому положенні?». На що Посланець Аллаха ﷺ відповів: «Дотримуйтесь присяги того, кому вона була дана першому і потім знов першому, і віддавайте їм їх права. Воістину, Аллах спитає у них про те, чи виконували вони свої обов’язки перед вами».
Стосовно обов’язковості Халіфату досить привести слова імама аль-Куртубі (нехай змилується над ним Аллах) стосовно до тлумачень слів Аллаха:
وَإِذْ قَالَ رَبُّكَ لِلْمَلائِكَةِ إِنِّي جَاعِلٌ فِي الأرْضِ خَلِيفَةً
«Ось твій Господь сказав янголам: «Я встановлю на землі намісника»».
Він сказав, що даний аят є основою для призначення імама та Халіфа, якого слухаються та підкоряються, і за допомогою якого буває єдиним слово мусульман та втілюються закони, пов’язані з Халіфом. В обов’язковості цієї справи нема протиріч сере Умми та імамів, за винятком того,що передається від аль-Асамм (глухий), який і в шаріаті був глухим, а також усіх тих, хто дотримується його думки та слідує за ним. (Аль-Джамі Ліахкам аль-Куран, тафсір аль-Куртубій перший том).
По-п’яте: Автор приводить текст від Пророка ﷺ, нібито він був націоналістом. Він сказав (Коли Пророк ﷺ був вигнаний із своєї батьківщини – Мекки, звертаючись до неї, він сказав: «Аллах знає, що ти сама найулюбленіша для мого серця земля. Якщо б твої жителі не вигнали б мене, то я не покинув би тебе»). Цей хадіс з такими словами я не знайшов у достовірних збірках. Навпаки, усі тексти єдині у любові Пророка ﷺ до Мекки, тому що вона є улюбленим містом для Аллаха, оскільки у ній знаходиться Заборонений дім Аллаха. Хадіс приводить ібн Аббас, що Пророк ﷺ сказав, коли був вигнаний із Мекки: «Я покидаю тебе і я знаю, що ти улюблене місто для Аллаха і найбільш вшановане. Якщо б твої жителі не вигнали мене, то я не покинув би тебе», Муснад аль-Харіс – Заваід аль-Хайсамі.
По-шосте: Те, що об’єднало ворогуючі між собою племена – це не земля (тобто патріотизм). Навпаки, це великий Іслам своєї доктриною та законами об’єднав народи та нації та зробив їх єдиною Уммою – ісламською Уммою.
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ця ваша релігія – релігія єдина. Я ж – ваш Господь. Підкоряйтесь же Мені!» (21:92).
Сьогодні Умму зробив розрізненою тільки цей презренний націоналізм, який робить мусульманина-єгиптянина чужим у Судані, а мусульманина-суданця чужим у країнах Хіджазу і т.д.
По-сьоме: Демократична система з усіма правами та обов’язками на основі громадянства – ця система іде всупереч до Ісламу, в який ми віруємо як у цілому, так і в деталях. Це західна капіталістична система, заснована на відокремленні релігії від держави та політики. Політика в Ісламі заснована на законах шаріату, які є обов’язковими для дотримання. А слова про права та обов’язки на основі громадянства – це велика брехня та обман, оскільки вони засновані на західних капіталістичних ідеях, які виходять від людей і не є одкровенням від Аллаха і не побудовані на ньому. Ми бажаємо істинної системи, яка зробить нас щасливими у цьому житті та порятує нас від тяжкого покарання Судного дня. І це система праведного Халіфату за методом пророцтва, про який обіцяв Аллах своїм праведним рабам. Сказав Аллах:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені та не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
Це радісна звістка від Пророка ﷺ про встановлення другого Халіфату після тиранії, останні дні якої ми живемо з волі Аллаха. Сказав Пророк ﷺ: «…Потім буде тиранія, і триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере її. А потім знов буде Халіфат за методом пророцтва». Ми просимо Аллаха слова істини та слідування йому, правильності поглядів та несенню їх. Воістину, Він Покровитель та Владний на усе.
Ібрахім Усман (Абу Халіл)
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір Судан
№ H.T.S. 02/2014
Вівторок, 6 Рабіъ уль-авваль 1435 р.х.
07/01/2014
