Новина: Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган підсилив тиск на Грецію через прагнення греків-кіпріотів видавати ліцензії іноземним компаніям на проведення геологорозвідувальних робіт на шельфі Східного Середземномор’я.
«Вони зрозуміють,що у Туреччини досить сил розірвати і викинути аморальні карти і документи , які вони намагаються нав’язати. Вони зрозуміють це або на дипломатичній мові політики, або через гіркий досвід на місці», — заявив президент 5 вересня. Анкара не визнає право грецької частини Кіпру проводити бурові роботи по добуванню газу в своїх водах. Турецькі бурові судна почали сейсмічну розвідку поблизу Кіпру, що викликало напруженість між двома запеклими ворогами, а нещодавня ескалація ледве не призвела до війни (за матеріалами ЗМІ).
Коментар: Греки-кіпріоти, підтримувані Афінами — не єдині, хто прагне експлуатувати підводні енергоресурси. Раніше єврейське утворення, Греція і Кіпр підписали угоду про будівництво газопроводу із Східного Середземномор’я в Європу. Східносередньоземноморський газопровід «EastMed» повинен стати найдовшим підводним газопроводом у світі (1900 км) і щорічно перекачувати від 9 до 12 млрд. кубометрів газу із морської зони, яка знаходиться під контролем єврейського утворення і Кіпру, в Грецію, а потім — в Італію та інші країни Південно-Східної Європи. Незважаючи на заперечення Туреччини проти даної угоди, Єгипет також підключився і підписав контракт з грецькою частиною Кіпру у листопаді 2019 року.
Щоб стримати зростаючу присутність Туреччини у Східному Середземномор’ї , Франція направила у регіон свої військові літаки і кораблі, а Європейський Союз надає повну дипломатичну підтримку Франції і Греції. Що стосується Америки, то адміністрація Трампа спочатку зайняла сторону грецького Кіпру, але в останній час пом’якшила свою критику на адресу Туреччини через її активний захист американських інтересів в Лівії і Сирії.
Для того, щоб збалансувати зростаючу військову присутність європейців, скеровану проти турецької активності у Східному Середземномор’ї, Ердоган закликав провести спільні військово-морські навчання Росію, яка не підтримує будівництво «EastMed», оскільки він дозволить Європі зійти з російської газової «голки». Проте реальна занепокоєність Туреччини полягає у тому, що західні держави використовують претензії грецького Кіпру на добування газу у якості приводу для впливу (у тому числі — військового) проти турецьких військово-морських сил у Східному Середземномор’ї.
Як би сильно турецький президент не намагався врятувати Туреччину від майбутньої катастрофи, його зусилля, швидше усього, закінчаться невдачею. Це пов’язано з тим, що Ердоган діє по правилам і законам, які вигадав сам Захід з метою заточити турецьких мусульман у стінах національної держави, нав’язаної їм після знищення Халіфату у 1924 році. Єдиний порятунок для турецьких мусульман — відмовитись від моделі національної держави, нав’язаної іноземними колоніальними силами, і повернутись до Праведному Халіфату за методом пророцтва.
Коли мусульмани Туреччини правили Ісламом, тоді вони домінували в усьому світі, особливо в Європі. Османська держава була силою №1 на суші і на морі, і Європа була не в змозі конкурувати з нею. Османи правили Грецією на протязі 368 років, контролювали усе Середземне море Чорне і Червоне моря, Перську затоку, Індійський океан, а також Мекканську протока на протязі більше 200 років. Османи отримали багато яскравих перемог над європейцями і підкорили собі усі водні шляхи від Східного Середземномор’я до заходу.
7 жовтня 1571 р. османська флотилія перший раз програла морську битву у ході битви при Лепанто. Османський флот був розгромлений, але мусульмани, скориставшись відсутністю єдності серед європейців, змогли завоювати о. Кіпр. Тоді Соколлу Мехмед-паша — великий візир Османської держави при султані Селімі II — написав венеціанському послу наступний лист: «Ми, віднявши у вас Кіпр, позбавили вас руки, ви ж, розгромивши наш флот, усього лише побрили нам бороду. Рука не відросте, а ось борода стане тільки гуще». При великому роздратуванні європейців, Османи змогли швидко відновити флот і повернути контроль над Середземномор’ям.
Нинішнє протистояння між Туреччиною і Європою у Середземному морі нагадує чергову битву при Лепанто. Єдиний спосіб для Туреччини перемогти в ній і вилучити вигоду із цієї ситуації — це об’явити про створення Халіфату за методом пророцтва і зобов’язати Єгипет відмовитись від Європейського Союзу і Греції. Об’єднаних військово-морських сил Єгипту і Туреччини буде досить не тільки для того, щоб стримувати Грецію, але й повністю звільнити Кіпр, а також «розірвати і викинути аморальні карти і документи», що поневолюють ісламські землі.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абдульмаджід Бхатті
08.09.2020
